Главная | Обратная связь

І задоволення, коли переборювалися які-небудь перешкоди, і страждання, коли

З'являлися нові. Але увага його було звернена не на задоволення чи страждання, а... зосереджена на самій ідеї його праці, задоволення і страждання супроводжували його працю, як іскри супроводжують працю коваля. Ці красиві іскри загоряються і стухають, але не для того, щоб їх викликати, піднімає коваль важкий молот і опускає його на розпечене залізо: серйозна людина трудиться, діти ж ловлять самі іскри. Точно таке ж повне примирення великої психічної антиномії ми бачимо в житті всіх тих людей, що, захоплені якою-небудь ідеєю, віддали цій ідеї усе своє життя, не звертаючи уваги на те, чи доставляла вона їм насолоду чи страждання.

Але якщо таке повне примирення нашого прагнення до діяльності з нашою відразою від перешкод... ми зустрічаємо в дея­ких, виняткових особистостей, яких називають... чи безумцями, чи геніями, то часткове примирення цієї антиномії ми зустрічаємо в більшості людей. Художник, усідаючись за свою картину, зви­чайно, думає і про гроші, і про славу. Але... той художник, що ні на хвилину не захопиться самою працею, самим процесом створення картини... не створить нічого великого, нічого оригінального. Сільський хазяїн, звичайно, трудиться через гроші,
але поганий той хазяїн, що не захоплюється зовсім самим господарством<…>

15.Але немає сумніву, що є і такі люди, що не зуміли знайти для себе діяльності, яка захопила б їх своєю ідеєю... і шукають праці без труднощів, словом, шукають задоволень. Але на цьому шляху погоні за насолодами зустрічається людина з іншим, настільки ж незмінним психічним законом, що однако­во тяжіє над тваринами і над людьми, але від якого одна тільки
людина намагається вислизнути. Усі насолоди... купуються стражданнями. І от людина хоче обдурити природу, хоче по можливості зменшити страждання і виторгувати за нього в природи можливо більше насолоди. Але природу не можна обдури­ти... і вона платить за обман важким почуттям перенасичення, а
потім... почуттям апатії, відрази від усіх насолод і від самого життя... З цих лещат природи людині вирватися не можна.

16.Почуття нудьги не має собі антагоніста в іншім почутті: антагоністом його є сам процес праці, у якому немає вже ні за­ доволення, ні невдоволення, а є тільки сама праця, тобто само­свідома діяльність. Задоволення і страждання, однаково як і інші відчування, страх, гнів і ін., можуть супроводжувати діяльність...відзначаючи її початок і закінчення, але в самій діяльності
свідомості їх немає, а є... інші відчування [почуття
розходження і подібності, розумової напруги,

Між сміливістю і впевненістю, точно так само, як між страхом і сумнівом, існує тісний зв'язок. Непевність у своїх силах дійсно позбавляє людини цих сил... Часто варто тільки запевнити людину, що в неї є сили, щоб сили в неї з явилися...

Без упевненості людина нічого не може зробити: не може навіть рушити з місця. Чим більше впевненості в людині, що вона зробить ту чи іншу справу, тим більше ймовірності, що вона її зробить...

16....Сумнів і впевненість... з'єднавшись... з прагненнями фізичними і духовними... робляться явищем надзвичайно складним, що охоплює всю людину й обумовлює її вчинки.

Глава X X I X