 |
|
Фізична теорія тілесних рухів
13. ...Усякий фізичний рух — чи відбувається він поза нашим організмом чи у ньому, чи виражається він в битті серця, у звертанні крові, у рухах м язів... — усякий такий рух не може відбуватися інакше, як споживаючи більшу чи меншу кількість живої фізичної сили. Усяка ж жива фізична сила черпається не інакше, як із загального джерела усіх фізичних сил — природи. Для нашої планетної системи таким джерелом є Сонце з незмірно величезним
Глава XXXV
Об'єктивна воля по фактах природничих наук: навчання Дарвіна
Навчання Дарвіна... є, за нашими судженнями, не тільки таке навчання, що додає живий зміст усьому природознавству і може зробити його самим могутнім освітнім предметом для дитинства і юності, але й несе в собі глибокий моральний зміст. Воно фактично показує нам, що ми живемо посередині великого процесу творчості і вічного удосконалювання, двигуном якого є невідома, але відчутна нами причина, перед якою і самий гордий розум схилиться з благоговінням. Сумно бачити, що позитивна тупість одних, і пропасне марення інших не дозволяють ідеї Дарвіна принести в область виховання всієї тієї практичної користі, що вона принести може.
Глава XXXVI
Психологічні висновки з теорії Дарвіна
1. Фізіологічна і механічна теорії волі розглядають її як явище, що виявляється індивідуальними свідомими істотами в довільних рухах як зовнішньому вираженні їхньої здатності почувати. Обидві ці теорії, отже, приймають волю як явище індивідуальне, що помічається людиною насамперед у самій собі, і тому як явище суб'єктивне. Філософські ж теорії, навпаки, беруть волю як щось об'єктивне, поза людиною діюче, діюче й у людині, але як в одному з організмів природи, невідомо і невідхильно для нього самого. ...Дарвін... зосередив для нас ті спостереження і висновки природознавства, з яких ми можемо одержати... засноване на фактах поняття тієї об'єктивної волі, про яку Гегель і Шопенгауер тільки фантазують<...>
Різке розходження між пристосуванням людини до умов життя і пристосуванням до них інших тварин і рослин полягає в тім, що у тваринах і рослинах усяке нове пристосування як форм, так і інстинктів зберігається спадковою передачею цих пристосувань, крім свідомості, у самому організмі... Ластівка, що ніколи не бачила, як в'ють гніздо птахи її породи, почне вити його, коли прийде пора, точно так само, як вили її батьки... Зовсім не те бачимо ми в історії людських пристосувань. Дитя європейського живописця, перенесене в дитинстві в Китай, можливо, і виявить схильність і здатність до живопису, але до живопису китайського, і не знайде ні найменших понять про перспективу,
6.Єдиний шлях для вивчення душевних явищ є шлях психологічного самоспостереження, а не фізіологічного спостереження. Для спостереження всяка людина є машина, крім того, що спостерігає; тільки для самоспостереження людина перестає бути машиною і робиться істотою, що діє свідомо і довільно. <...>
11.З'єднаємо ж тепер у декількох словах зроблені нами висновки. Без організму і їжі немає харчування; без харчування немає в організмі фізичних сил; без фізичних сил немає можливості фізичних рухів. Але ця можливість не перейде ще в дійсність,якщо…цей процес…не буде викликаний якою-небудь причиною. Цією причиною можуть бути інші фізичні сили, чи нефізична сила душі. Під впливом перших причин відбуваються дії автоматичні, чи рефлекторні, котрі можуть іноді усвідомлюватися душею, іноді не усвідомлюються нею, але принцип яких, у будь-якому разі, лежить поза душею. ...Але крім цих рефлекторних і напіврефлекторних мимовільних рухів є ще і такі, видами яких є ті ж фізичні сили і їхнє пересування і перетворення, але причиною самих цих пересувань і перетворень є не що-небудь, що лежить поза душею, але сама душа. Для того ж щоб направляти процес вироблення фізичних сил, душа сама повинна мати особливу силу. ...І цю силу душі ми називаємо волею.
Ми вказуємо... на необхідність розрізняти дії рефлекторні від дій довільних і між самими рефлексами розрізняти рефлекси,встановлені вже природою, від рефлексів, встановлених звичкою...
Глава XXXIII