ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОЗИЦІЙ БАТЬКА, ДОРОСЛОГО І ДИТИНИ
Важливо, що, відповідно до теорії трансактного аналізу, Батько, Дорослий і Дитина — це не абстрактні конгломерати стилів поведінки і реагування, вони засновані на цілком конкретних й значимих спогадах, що їх має кожна людина, які далеко не завжди можна довільно пригадати, але які все ж є і впливають на поведінку людини. Тому мій Батько — це не тільки узагальнена позиція, але й конкретні особисті спогади про те, як реагували моя мати чи мій батько на подібну ситуацію — я ніби перейняв їхній стиль поведінки. Моя Дитина — це не взагалі Дитина, а я сам у дитинстві в такій ситуації. Проте в позиціях Батька, Дорослого і Дитини є спільне — спрямованість поведінки, що добре видна в усьому: в інтонаціях, лексиці, характерних позах і т. ін. У будь-якій ситуації в деякій мірі виявляється кожна з цих позицій. Складність полягає у тому, щоб правильно визначити вирішальну з них, під упливом саме якої діє людина. Ці три «Я» супроводжують нас усе життя. Зріла людина вміло використовує різні форми поведінки, щоб вони були доречні. Самоконтроль і гнучкість допомагають їй вчасно повернутися в «дорослий» стан, що, власне, й відрізняє зрілу особистість від молодика, нехай навіть солідного віку. З позиції Дитини людина дивиться на інших ніби знизу вгору, охоче підкоряється, відчуваючи радість від того, що її люблять, але одночасно і почуває непевність, беззахисність. Ця позиція, що є основною у дитинстві, нерідко зустрічається й у дорослих. У спілкуванні з колегами зазвичай прагнуть займати позицію Дорослого, що передбачає спокійний тон, витримку, солідність, відповідальність за свої вчинки, рівноправність у спілкуванні. Позиція Дорослого припускає зрілу, тверезу, не емоційну оцінку під час прийняття рішень. З позиції Батька граються ролі поважного колеги по роботі, педагога, що опікує, начальника, що критикує. Вони припускають певне співвідношення емоцій і логічних міркувань. У позиції Батька можуть бути два різновиди: 1) «Караючий Батько» (чи «Батько-критик») — вказує, наказує, критикує, карає за неслухняність і помилки; 2) «Батько-опікун» — радить у м’якій формі, захищає, опікується, допомагає, підтримує, співчуває, шкодує, піклується, прощає помилки й образи. У позиції Дитини виділяють наступні позиції: 1) «слухняної Дитини» (чи «Дитини-пристосованця») — яка адаптується до ситуації, уникаючи конфлікту зовнішнього, але натомість має внутрішній; 2) «Дитина-бунтар» — яка, вередуючи («Не хочу. Не буду, відстаньте! А тобі що до цього? Як хочу, так і буду робити!»), прагне отримати собі додаткові вигоди, погоджуючись у випадку успіху виконати пропоновану роботу; 3) «Вільне Дитя» — поводиться згідно з обстановкою, що створилася, і діє так, як підказує йому інтуїція (табл. 5). Таблиця 5 ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|