Главная | Обратная связь

Зміст договору постачання товарів і обґрунтування

Його умов

 

У комерційній практиці найбільш поширеними є договори постачання товарів, які покликані встановити чіткі та ясні взаємовідносини постачальників і покупців товарів.

Вимоги до конкретного змісту договорів поставки товарів визначені “Положением о поставках товаров народного потребления”, Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі розроблено типові тексти договорів поставки товарів, які повинні використовуватися в практичній діяльності підприємствами торгівлі (Рис. 2.3.3). Кожне підприємство, як правило, повинно мати широкий набір типових договорів з урахуванням специфіки окремих товарів та умов їх постачання.

 

Рис. 2.2.3. Блок-схема структури договору постачання

У зміст договору постачання товарів повинні входити такі основні розділи:

-преамбула;

- предмет договору;

- ціни на товари і загальна сума договору;

- загальний строк дії договору і строки постачання товарів;

- вимоги до тари і упакування;

- порядок відвантаження, доставки і здавання товарів;

- порядок розрахунків;

- санкції за невиконання сторонами своїх зобов’язань;

- арбітраж (вирішення спірних питань).

Преамбула – це вступна частина договору, в якій вказується номер, місце і дата підписання договору, визначаються сторони (підприємства, фірми), від імені яких укладається договір.

Предмет договору визначає назву, кількість і розгорнутий асортимент належних поставці товарів, якість і комплектність товарів і є одним з основних положень договору. Кількість товарів, що підлягають постачанню, визначається на основі вивчення попиту споживачів з урахуванням діяльності конкурентів та зміни умов ринку (поява нових товарів, виробників тощо). Якщо кількість товарів не може бути визначена будь-яким конкретним числом, а потребує розшифрування як щодо асортименту, так і строків поставки, то до договору додається специфікація. Специфікація – невід’ємна частина договору, в якій обумовлюється кількість товарів, що підлягають постачанню, розгорнутий асортимент з щоквартальним розподілом і визначенням місячного і внутрімісячного постачання за строками, передбаченими в тексті договору Рис.2.2.4)

СПЕЦИФІКАЦІЯ

до договору № від “ “ 200_р., укладеному

між ________________________ та _________________

на поставку____________________ в 1 кварталі 200_р.

Асортимент	Од. виміру	Кількість	Ціна, грн.	Сума, тис.грн.	Примітки

Постачальник. Покупець

Рис. 2.2.4. Зразок специфікації до договору постачання товарів

Ціни на товари і загальна сума договору відносяться до суттєвих умов договору. Ціни визначаються угодою партнерів і вказуються або в договорі, або в специфікації; можливе погодження цін в протоколі, який є частиною договору. Під час встановлення цін враховуються особливості поставки. Якщо передбачається постачання товарів на склад покупця, то в ціну договору включаються транспортні витрати і витрати на страхування вантажів. Якщо передбачається постачання продукції зі складу продавця (самовивіз), то ціна договору враховує тільки вартість товарів.

Ціна в договорі може бути твердою (фіксованою) і плаваючою, тобто з наступною фіксацією. При вказанні твердої ціни в договорі визначається конкретна цифра, яка не підлягає змінам при оплаті за товари покупцем. Загальновідомо, що в умовах інфляції фіксовані ціни вигідні тільки покупцям. Тому постачальники, щоб застрахувати себе від збитків, вимагають передбачення в договорі 100% передоплати.

Якщо в момент укладення договору важко визначити конкретну ціну, то сторони можуть передбачити фіксацію початкової ціни, яка протягом виконання договору може змінюватися, за узгодженим партнерами методом. Така ціна називається плаваючою, тобто ця ціна є по суті ринковою в момент виконання договору. Плаваюча ціна з наступною фіксацією в договорі не відображається. В цьому випадку в розділі “Особливі умови постачання” вказуються точні способи визначення плаваючої ціни.

Строки постачання товарів – це узгоджені контрагентами дати або періоди, коли товари повинні бути поставлені продавцями у встановлені договором пункти. Строки постачання товарів повинні забезпечувати ритмічність надходження товарів і безперебійність торгівлі ними. При їх встановленні обов’язково враховуються фізико-хімічні властивості товарів, які визначають строки реалізації товарів.

Вимоги до тари і упакування можуть викладатися в тексті договору або посиланням на відповідні стандарти чи ТУ, а порядок повернення тари зазначається в договорі.

В тому випадку, коли при поставці товарів необхідне їх упакування і маркірування, в договорі робиться застереження щодо виду і характеру упакування, її якості, розмірів і способів оплати, а також нанесення на упакування маркірування. До упакування ставляться загальні і спеціальні вимоги. Відповідно до загальних вимог упакування повинне забезпечувати збереження вантажів за вибраного способу транспортування. В договорі передбачається відповідальність постачальника за постачання продукції в упакуванні, що не відповідає умовам постачання. Одержуючи товари в пошкодженому упакуванні покупець складає комерційний акт, згідно з яким постачальник повинен відшкодувати покупцю збитки. Інколи пошкодження упакування прирівнюється до порушення якості товарів.

У обов’язки постачальника входить також маркування товарів. Зміст маркірування погоджується партнерами і вказується в договорі. При цьому виходять з того, що в комерційній діяльності маркірування товарів повинно:

- бути джерелом товаросупроводжувальної інформації (реквізити покупця, номер договору, номер місця, кількість місць в партії тощо);

- вказувати транспортним організаціям на правила поводження з вантажем;

- попереджувати про небезпеку у випадку неправильного поводження з вантажем.

Порядок відвантаження, доставки і здавання товарів також повинні бути передбачені під час укладання договору. Витрати на транспортування товарів можуть бути доволі значними, тому ще до укладання договору слід чітко визначити, чи будуть транспортні витрати включатися в ціну товарів за доставки товарів постачальником. Слід також враховувати і те, що днем виконання зобов’язання вважається:

- за відвантаження товарів постачальниками іногороднім покупцям –дата здавання товарів органам транспорту чи зв’язку;

- за здавання на складі покупця чи постачальника – дата підписання приймально-здавального документа. Якщо відвантаження товарів здійснюється не покупцеві за договором, а названому ним товароодержувачу, який не має договірних відносин з постачальником за договором, то покупець має вислати йому відвантажувальні рознарядки, копії яких направляються одержувачам товарів.

Відвантажувальна рознарядка – це розпорядчий документ, в якому покупець за договором вказує своєму постачальнику, кому конкретно і за якою адресою, в які строки, кількості і асортименті він має відвантажувати закуплений покупцем товар.

Порядок і строки подання рознарядок передбачаються в договорі. В разі невиконання цього зобов’язання покупцем, постачальник має право вимагати від нього сплати вартості товарів, підтвердивши фактичну їх наявність документом, або перенести строк постачання.

В договорі повинно передбачатися приймання товарів за кількістю і якістю як попереднє, так і остаточне. Попереднє приймання має метою встановлення відповідності товару умовам договору. Остаточне приймання означає фактичне виконання договору за кількістю і якістю. Порядок приймання товарів обумовлюється в договорі посиланням на чинні інструкції чи викладається в тексті договору.

В умовах важкого фінансового стану більшості підприємств надзвичайно важливе значення має вибір порядку розрахунків за товари. Розрахунки між підприємствами здійснюються, як правило, в безготівковому порядку через банк шляхом перерахування грошей з рахунку покупця на рахунок постачальника. В окремих випадках оплата за товари може здійснюватися готівкою.

За безготівкових розрахунків найчастіше використовуються платіжні доручення, акредитиви та чеки. За згодою сторін можуть також проводитися заліки взаємних заборгованостей, які можуть здійснюватися і без участі банків (бартерні операції).

В договорі може передбачатися часткова або повна передоплата за товари.

Санкції за невиконання сторонами своїх зобов’язань і відшкодування збитків. В цьому розділі договору визначаються розміри і максимальні суми штрафів при порушенні сторонами своїх конкретних зобов’язань. До постачальників застосовуються санкції при порушенні ним строків, умов постачання, якості товарів, упакування, до покупців – за затримання платежів.

Урегулювання спорів під час постачання товарів може бути здійснено двома способами: судовим або арбітражним. Способи врегулювання спорів повинні бути відображені в договорі.

Порядок розірвання договорів передбачається чинним законодавством або обумовлюється конкретним положенням в тексті договору.