Здавалка
Главная | Обратная связь

Традиційна культура як окремий стадіальний



етап розвитку культури етносу відповідає в хронологічному плані добі первісності та раннім етапам цивілізаційних процесів. У даному випадку мова йде про своєрідну модель суспільствата його культурного розвитку, коли домінантастереотипів поведінки, орієнтація на колективнусвідомість та підкорення власного я колективному ми визначали спосіб виникнення та функціонування на синхронному та діахронному рівнях специфічного комплексу культурних явищ.Кожен член суспільства жив за принципом будь таким, яким ти маєш бути, відповідальність була колективною.Основою традиційної культури були не інформативні зв'язки, а обряд - клітинка культури.

Саме обряд виконував комунікативні функції, що і його також робить свого роду етноінтегруючою категорією в традиційному суспільстві. У зв'язку з тим, що етнос на стадії традиційності передбачає один стереотип поведінки за принципом абсолютизації протиставлення ми —вони, всі обряди виконували також ідентифікаційну функцію.

Будь-які запозичення в традиційній культурі неможливі через замкненість суспільства та обмеженість спілкування з чужинцями. Це пояснюється потребами життєзабезпечення, оскільки в даному випадку надлишковості культури ще не простежується, отже, будь-яке іноетнічне втручання могло б призвести до втрати культурою власних специфічних рис та до суттєвих змін, що, врешті, і відбувалося.

Етнічна культура в даному випадку постає набагато стійкішою до зовнішніх впливів, з розвиненою системою саморегуляції. Розвинена самоідентифікація різних рівнів робить організм етнічної культури набагато гнучкішим і здатним адаптувати до власних потреб запозичену культурну інформацію, відбираючи потрібне. Етноінтегруюча та етнодиференціююча функції етнічної культури забезпечують її здатність до виживання та саморозвитку протягом тривалого часу. Система міжпоколінної передачі інформації (діахронні зв'язки) забезпечує збереження етнокультурного надбання народу та його функціонування.

Таким чином, зміст понять традиційна культура і етнічна культура істотно різниться між собою. Вони мають різні способи функціонування та системи зв'язків, різні засоби передачі інформації, різні культуроутворюючі чинники, їх об'єднує один аспект, який визначають як традиційно-побутова культура, або ж етнічна культура у вузькому розумінні. Традиція в побуті -це обряд, що повторюється, а традиційно-побутова культура є складником етнічної культури.

Тобто, успадкувавши певну обрядову традицію, етнічна культура контактує зі своїм минулим - культурою традиційного суспільства. Отже, звертаючись до поняття традиція у відношеннідо етнічної культури, ми можемо говорити лише про певну частину комплексу явищ, які успадковані певним етносом від минулих часів і збе-рігаються його пам'яттю. Це - звичаєве право, певні норми суспільної організації, моралі, об- рядова сфера - ті явища, що накопичують етно- культурну інформацію та передають її у діахронному зв'язку як певні ознаки етнічності. Тобто, етнічна культура і традиційна культура в стадіальному плані є окремими етапами розвитку культури етносу, які відрізняються структурою не лише суспільства, а й механізмом функціону- вання культури як системи комунікацій, етнічними стереотипами та загальними характеристика-ми орієнтації культури в цілому.

1. Арутюнов С. А. Инновации в культуре этноса и их социально-экономическая обусловленность // Этнографические исследования развития культуры.- М.: Наука, 1986.- С. 31-49.- С. 31-32.

2. Арутюнов С. А. Народы и культуры: развитие и взаимодействие.- М.: Наука, 1989.- 246 с.;

3. Арутюнов С. А.Инновации в культуре этноса и их социально-экономическая обусловленность // Этнографические исследования развития культуры.- М.: Наука, 1986.-С. 31-49.;

4. Баллер Э. Преемственность в развитии культуры.- М.:Наука, 1969.-С. 4.

5. Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса.- М.:Наука, 1983.- 412 с.; Бромлей Ю. В. Современные проблемы этнографии.- М.: Наука, 1981.- 390 с.;

6. Бромлей Ю. В. Этнос и этнография.- М.: Наука, 1973.- 281 с.;

7. Бромлей Ю. В. Мировая культура: традиции и современность.- М.: Наука, 1991.- 344 с.;

8. Вебер М. Избранные сочинения.- М.: Наука, 1990.-804с.

9. Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли.- Ленинград: Издательство ЛГУ, 1989.-С. 87.

10. Гуревич П. С. Культурология / Учебное пособие,- М.:Знание, 1996.- С. 9.

11. Ерасов Б. С. Цивилизации: Универсалии и самобытность,- М.: Наука, 2002,- 523 с.;

12. Каменский А. А. О смысле художественной традиции// Критерии и суждения в искусстве.- М.: Искусство,1986,-С. 215-253; 219.

13. Маркарян Э. С. Узловые проблемы теории культурной традиции // Советская этнография.- 1981.-№2.-С. 91-93.; 1981.-№3.~С. 68-69.;

14. Маркарян Э. С. Очерки теории культуры.- Ереван: Издательство АН Арм. ССР, 1969.- С. 45.

15. Левада Ю. Традиция // Философская энциклопедия.-Т. 5.- М.: Советская энциклопедия, 1980.- С. 253.

16. Тайлор Э. Первобытная культура.- М.: Политиздат,1989.- 573 с.

17. Тойнби А. Постижение истории.- М.: Наука, 1991.;

18. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории,- Т. I. Гештальт и действительность.-М.: Мысль, 1993.-663 с.

19. Сподарева Н. И. Традиционные культуры: виды ипути развития,- К.: ≪Магістр-S≫, 1997,- С. 42.

20. Степико М. Т. Буття етносу. Витоки, сучасність, перспективи,- К.: Знання, 1998.- С. 37

21. Пономарьов А. П. Українська етнографія. Курслекцій.- К.: Либідь, 1994.- C.I 17.

22. Першиц А. И. Возможен ли формационный подход ксоциальным ценностям этнической культуры? // Этнографические исследования развития культуры,- М.: Наука, 1985,- С. 50-63,- С. 54.

23. Чебоксаров Н. Н., Арутюнов С. А. Передача информации как механизм существования этносоциальных и биологических групп человечества // Расы и народы.Вып. 2.- М.: Наука, 1972,- С. 19.

24. Традиция // Философский энциклопедический словарь.- М.: Советская энциклопедия, 1983.— С. 692.

-







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.