Побудова графіка функції за алгоритмом Брезенхема
Мета роботи Навчитися будувати за алгоритмом Брезенхема графіки функцій, заданих рівняннями в параметричному вигляді та рівняннями у полярних координатах. Завдання Побудувати графіки для 2-х функцій за номером варіанта двома способами: · за допомогою стандартних вбудованих операторів мови програмування для побудови відрізків прямих, які найкраще аппроксимують криву графіка. · за допомогою ламаної лінії, кожний відрізок якої будувати за алгоритмом Брезенхема. Створити власну функцію або процедуру побудови відрізка лінії за алгоритмом Брезенхема. Вимоги до програми Тестові значення кроку зміни аргументу t або j, параметрів функцій (а, b та ін.) вибираються студентом самостійно і описуються в програмі як початкові значення, що використовуються для побудови графіків відразу після запуску програми. Програма повинна: a) дозволяти користувачеві вибирати за допомогою меню функцію та спосіб побудови графіка (з використанням стандартної команди Line або за алгоритмом Брезенхема); b) виводити на екран координатні осі та оцифровану сітку (з точністю до округлених значень типу цілих, десятків тощо), а також підписи по осях абсцис та ординат; c) надавати можливість користувачеві змінювати параметри та крок побудови графіків, колір та товщину ліній графіка; d) виконувати автоматичне масштабування побудови графіка при різних змінах значень параметрів. Варіанти завдань 1) Криві, задані рівняннями у параметричному вигляді
2) Криві, задані рівняннями у полярних координатах (r, j – полярні координати; а, , с – параметри кривих)
Контрольні питання 1. Який вид має рівняння функції у параметричному вигляді та у полярних координатах? 2. Як перетворити рівняння у полярних координатах до рівняння у параметричному вигляді та навпаки? 3. Як виконати масштабування при побудові графічних об’єктів? Література 1. Культин Н.Б. Программирование в Turbo Pascal 7.0 и в Delphi. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: БХВ-Петербург, 2001. – 416 c. – С. 226-232. 2. Порєв В.М. Комп’ютерна графіка. – К.: “Корнійчук”, 2000. – С. 41-49. Шикин Е.В., Боресков А.В. Компьютерная графика. Полигональные модели. – М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2001. – 464 c. – С. 157-161. 3. Роджерс Д. Алгоритмические основы машинной графики: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 512 с. – С. 54-60.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|