 |
|
Структура колективу
I. Організаційна (схеми).
Схема 1. Структура загально шкільного колективу
Схема 2. Структура педагогічного колективу
II. Комунікативна.
1. Офіційна – група учнів, що задаються і регулюються дорослими; це офіційні лідери.
Лідер – це той член колективу, який в значимих ситуаціях здатний здійснювати вплив на поведінку членів колективу, виявляти ініціативу, брати на себе відповідальність за діяльність колективу.
2. Неофіційна – виникає під впливом саморегуляції (Система неофіційних лідерів).
Між членами колективу встановлюються неофіційні стосунки.
Основне завдання: вибрати лідерів із мікрогруп із позитивним статусом.
III. В залежності від ступеня активності.
1. Актив.
Актив – це група вихованців, членів конкретного колективу, яка усвідомлює вимоги керівника колективу, допомагає йому в організації життєдіяльності членів колективу, виявляє певну ініціативу.
2. Інші члени колективу.
Стосунки в колективі
Науковими дослідженнями виявлено 3 найбільше поширені моделі розвитку взаємин між особистістю і колективом:
1) особистість підкорюється колективу – конформізм;
2) особистість і колектив перебувають у оптимальних стосунках – гармонія;
3) особистість підкоряє собі колектив – нонконформізм.
У кожній з цих моделей виділяється багато ліній взаємовідносин:
1) колектив відштовхує особистість;
2) особистість відкидає колектив;
3) співвідношення за принципом невтручання.
Стосунки в колективі повинні будуватися на засадах гуманізму, співробітництва і демократії.
Види стосунків
- Гуманні (соціальні).
- Асоціальні.
- Нейтральні.
- Ділові (постійні).
- Співробітництво.
- Особистісні (міжособистісні).
- Дружні.
- Побутові.
- Співробітництва.
- Шевства.
- Взаємовідповідальності.
Сухомлинський В.О.: „Взаємо відповідальність людини за людину для життя колективу – це те ж саме, що цементований розчин для будівництва будинку з цегли: немає розчину – не будується будинок, немає відповідальності людини за людину і колективу теж немає”.
Різноманітність відносин між учнями різного віку в шкільному колективі за
В.О. Сухомлинським
1. Інтелектуальні.
Кращі учні 8 – 9 класів (іноді 6 – 7 класів) керуються предметними гуртками до яких входять учні 2 – 5 класів.
Інтелектуальні відносини – найміцніші, найтриваліші зв’язки між старшими і молодшими школярами. Завдяки їм збагачується духовне життя колективу, розумові інтереси переплітаються з інтересами духовними, товаришування.
2. Ідейно-виховні.
Вони тісно пов’язані з відносинами інтелектуальними, але тут на перше місце виступає турбота про суспільну активність, про громадянську діяльність, спрямованої на утвердження громадської гідності.
В ідейно-виховних відносинах на перше місце виступає утвердження однією людиною ідейних переконань у відомості, діяльності і поведінки іншої.
3. Навчально-трудові.
Старші виконавці передають своїм молодшим товаришам трудові вміння і навички. Намагаючись передати своїм товаришам усе краще, що є в ньому самому, керівник гуртка стає вихователем, творцем людини.
4. Самодіяльно-творчі відносини.
Старші учні керуючись різними самодіяльно-творчими та ігровим обладнанням, в яких відбувається різноманітна діяльність.
Однією з дуже важливих форм цієї діяльності є відпочинок. І від того чим він насичені ший, як організовується, значною мірою залежить духовне життя школярів. Тут відбувається обмін духовними цінностями, що дає естетичне задоволення, насолоду його учасникам. Велике духовне значення цієї діяльності полягає в тому, що задоволення і насолоду дає те, що твориться власними руками.