Главная | Обратная связь

Співвідношення складових у змістових модулях

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра логіки

Укладач:к.філос.н., доц. Щербина О.Ю.

 

 

КОМУНІКАЦІЙНА ЛОГІКА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Для студентів спеціальності „журналістика”

 

Затверджено

На засіданні кафедри логіки

Протокол №

Від „” 2011 р.

Зав. Кафедри

 

проф. Конверський А.Є.

Декан факультету

 

проф. Конверський А.Є.

 

Київ – 2011

Робоча навчальна програма з дисципліни „Комунікаційна логіка”.

Укладач: кандидат філософський наук, доцент Щербина О.Ю.

 

Лектор:кандидат філософських наук, доцент Щербина О.Ю.

Викладач:кандидат філософських наук, доцент Щербина О.Ю.

 

 

Погоджено

з науково-методичною комісією

„” 2011 р.

Голова НМК факультету:

доц. Кравчук А.А.

 

ВСТУП

 

Дисципліна „Комунікаційна логіка” є загальноосвітньою дисципліною для спеціальності „журналістика”, що читається на І курсі у ІІ семестрі в обсязі 3 кредитів, тобто 108 годин, з них 18 годин лекцій, 16 годин семінарських занять і 74 годин самостійної роботи. Закінчується заліком.

 

Метою і завданнями навчальної дисципліни „Комунікаційна логіка” є розвиток та вдосконалення у студентів практичних навичок логічно правильно міркувати, критично мислити.

 

Предмет навчальної дисципліни „Комунікаційна логіка” включає в себе форми міркувань людей, що виявляють за допомогою методу формалізації, а також характеристику понять та правила виконання логічних операцій над ними, основи теорії аргументації.

 

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

· предмет та метод логіки;

· історичні етапи розвитку логічного знання;

· структуру, виміри та рівні знакового процесу;

· розділи логічної семіотики;

· структуру поняття і типи відношень між поняттями;

· логічні операції над поняттями;

· умови істинності логічних сполучників;

· головні закони логіки;

· схеми дедуктивних міркувань;

· види правдоподібних міркувань;

· види аргументації та критики.

Студент повинен вміти:

· визначати логічну форму міркування;

· встановлювати структуру, виміри та рівні знакового процесу;

· виявляти головні поняття у тексті, з’ясовувати їхню структуру, встановлювати відношення між ними;

· логічно правильно поділяти, класифікувати, визначати поняття;

· знаходити помилки у поділах, класифікаціях, визначеннях і не допускати їх у своїх міркуваннях;

· виявляти вид і структуру висловлювань;

· встановлювати вид міркування;

· конструювати коректну аргументацію;

· уникати типових помилок в аргументації та критиці.

 

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Загальноосвітня навчальна дисципліна „Комунікаційна логіка” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, успішне засвоєння матеріалу якої може стати у нагоді студентові при обранні теми наукового дослідження, при написанні курсової роботи за спеціальністю, при підготовці дипломної роботи.

 

Система контролю знань та умови складання заліку. Навчальна дисципліна „Комунікаційна логіка” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

 

Форми поточного контролю: оцінювання усних відповідей та експрес-тестування.

 

Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи.

 

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

 

Контроль здійснюється за накопичувальною системою.

	Змістовий модуль І	Змістовий модуль ІІ	Комплексний підсумко-вий модуль (залік)	Підсум-кова оцінка
Максимальна кількість балів

 

Співвідношення складових у змістових модулях

Види робіт	Змістовий модуль І	Змістовий модуль ІІ
Усна відповідь
Експрес-тестування
Письмова модульна контрольна робота
Самостійна робота
Разом

 

Оцінювання на семінарських заняттях відбувається за 5-бальною шкалою.

Формою самостійної роботи у модулі є конспектування першоджерел та письмовий розгляд проблемних питань, що виконуються протягом вивчення усієї теми з модуля. Нарахування балів за самостійну роботу відбувається наприкінці модуля.

У змістових модулях бали за усні відповіді та за експрес-тестування нараховуються як середньозважена оцінка з тих, що отримав студент на семінарських заняттях.