 |
|
II. Контроль, правильність віднесення активів до матеріальних запасів, перевірка відповідності їх поняттю активів.
Запаси, як правило, є найбільш важливою частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності; при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року.
Ревізор перевіряє, чи правильно відносять активи до матеріальних запасів та перевіряє відповідності їх поняттю активів.
Запаси поділяють на виробничі і товарні. Виробничі запаси промислового підприємства дещо відрізняються від товарних запасів торговельного підприємства.
Виробничі запаси — придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються неоднаково. Деякі з них повністю споживаються у технологічному процесі(сировина і матеріали), інші - змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали, фарби), треті - входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті - лише сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного складу (МІШТ).
Товарні запаси - придбані підприємством товари, призначені для подальшого перепродажу. При цьому підприємство, як правило, не вносить суттєвих змін до їх фізичної форми, вже при закупці у постачальника вони є готовою продукцією.
Ревізор перевіряє, щоб до складу запасів включалися всі товарно-матеріальні цінності, якими підприємство володіє на певну дату, незалежно від місця їх знаходження. Предмети, що є власністю інших фізичних та юридичних осіб повинні знаходяться на території, що належить підприємству і не є запасами підприємства.
Ревізор перевіряє правильність віднесення активів до запасів на основі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".
Запаси визначаються активом за таких умов:
- якщо існує ймовірність того, що підприємство одержить в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням (майбутня економічна вигода, втілена в актив, є потенціалом, який може сприяти надходженню грошових коштів або їх еквівалентів на підприємство);
- їх вартість може бути достовірно визначена.
Якщо хоч одна з вимог не може бути виконана, то такі запаси не відображаються в балансі, а є витратами періоду.
Таким чином, не всі матеріальні цінності визначаються активами, а отже, не можуть обліковуватися в складі запасів і не будуть відображатись в складі активів при складанні фінансової звітності.
Наприклад, товарно-матеріальні цінності, придбані для благодійної діяльності або для задоволення особистих потреб працівників підприємства подарунки тощо, не є активами. Вартість таких матеріальних цінностей слід обліковувати як інші витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.