Здавалка
Главная | Обратная связь

Судова система та інші правоохоронні органи ЗУНР.



Згідно судової рефор­ми всю територію ЗУНР було розділено на 12 судових округів і 130 судових повітів. Відповідно належало обра­ти окружні і повітові суди.

У лютому 1919 року приймається ряд законів, спрямованих на вдосконалення діяльності судових органів. Закон "Про скорочення підготовчої суддівської служ­би" скоротив термін стажування суддів з трьох до двох років. Закон "Про тимчасове припинення діяльності суду Присяжних припинив вибори присяжних у зв'язку з умовами воєнного часу. Були прийняті також закони про перехід судочинства на українську мову, про введення демократичних принципів судочинства. Законом від 11 лютого, для розгляду кримінальних справ у повітах створювалися тимчасові трибунали. За законом від 15 лютого створювалися дві вищі судові інстанції: Вищий суд і Найвищий державний суд. Були створені та­кож прокуратура на чолі з Генеральним державним про­курором, нотаріальна служба. Окремо існувала військова юстиція і прокуратура.

Важливого значення надавалося в ЗУНР створенню Органів охорони громадського порядку. 6 листопада 1918 року Українська Національна Рада прийняла рішення про створення Корпусу української державної жандармерії.

Сис­тема державної жандармерії отримала законодавче закріплення в законі від 15 лютого 1919 року. На місцях продовжувала діяти і народна міліція. Вона формувала­ся на громадських засадах шляхом виборів.

Правова система ЗУРН.

Особливістю законодавчої діяльності ЗУНР була її со­ціальна спрямованість. Глибокі революційні зміни відбулися в соціально-політичній сфері, економіці, освіті, культурі.

Конституційне право. Одним з найперших конститу­ційних законів ЗУНР був Закон про державну мову від 15 лютого 1919 року, який проголосив-державною мовою ук­раїнську. Національним меншинам гарантувалося право вживати у взаємовідносинах з державними органами рідну мову, а державним органам відповідати рідною мовою тих громадян, що звертаються до них. Національним менши­нам гарантувалося право вільно розвивати свою мову, мати свої школи, бібліотеки, видавництва, періодичні видання.

8 квітня 1919 року був прийнятий Закон про громадян­ство та правовий статус чужинців. Бажаючі стати грома­дянами ЗУНР повинні були до 20 травня 1919 року пода­ти заяву. Якщо вони цього на робили, то вважалися чу­жинцями і за бажанням могли виїхати за кордон.

Закон встановлював вимоги до державних службовців. Не мали права займати службові посади особи, які притягалися до кримінальної відповідальності, вчинили моральні та про­типравні поступки, "користолюбні" особи, неоплатні борж­ники.

Дуже важливим конституційним актом був "Тимчасо­вий Основний закон" від 13 листопада 1918 року. Він закріплював верховенство і суверенітет народу, який здійснював конституційні права через представницькі органи, обрані на основі загального, рівного, прямого, таємного голосування за пропорційною виборчою системою. Виборче право мали всі громадяни ЗУНР незалежно від національності, віросповідання, статі.

До виборів Сейму вся повнота законодавчої влади належала Українській Національній Раді, виконавча — Державному Секретаріатові.

Закон визначав назву держави — "Західноукраїнська Народна Республіка". Закон затвердив герб ЗУНР — зо­лотий лев на синьому полі та прапор — синьо-жовтий.

Земельне право.

14 квітня 1919 року Рада ухвалила Закон про земельну реформу. Цей закон регламентував націоналізацію по­міщицьких, монастирських, церковних земель, а також зе­мель різних установ. З них мав бути створений єдиний земельний фонд ЗУНР.

Серед інших законів, прийнятих ЗУНР, слід відзначити закон "Про основи шкільництва" від 13 лютого 1919 року. Закон визначав державний статус шкіл на західноукраїн­ських землях, дозволяв засновувати приватні школи, пе­редбачав право національних меншин "на школу рідною мовою".

В області цивільного, кримінального і процесуального права в ЗУНР продовжували діяти австрійські закони.

Для повної кодифікації права в ЗУНР не було ні про­фесійних кадрів, ні умов, ні часу.


 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.