 |
|
Інструкція кодувальнику
Київ - 2007
Вступ
Тема дослідження - «Рівень патріотизму молоді Києва», методом збору інформації у даному досліджені є опитування, це такий метод збору соціологічної інформації про дослідницький об`єкт, у ході якого відбувається спілкування інтерв`юера і респондента шляхом реєстрації відповідей респондента на питання, які відповідають меті і завданням дослідження. У даній роботі застосовується саме анкетування, тобто опосередковане соціально-психологічне спілкування інтерв`юера і респондента.
Але як допоміжний метод збору соціологічної інформації у даному дослідженні використовується контент-аналіз, зокрема контент-аналіз преси. Це якісно-кількісний метод вивчення документів, який полягає у квантифікацій ній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів.
Одиницями аналізу виступають окремі публікації у пресових виданнях. Одиницями обліку є одиниці частоти. Тобто відбувається фіксація присутності елементів змісту тексту в одиницях аналізу та фіксація того, скільки разів зустрічається дана категорія в одиниці аналізу.
Проблемна ситуація.В програмі «Рівень патріотизму молоді Києва», зазначено що вважливим чинником впливу на рівень патріотизму молоді є ціннісні орієнтації українських політиків, тому вважливо актуалізувати їх. В наш час процес формування та розвитку сучасних українських політичних діячів все більше привертає увагу дослідників, бо тут зосереджена маса невирішених проблем всього суспільства. Зокрема становлення класу політиків пов’язане з появою соціальної групи людей, орієнтованих на ініціативну діяльність, направлену на зміну політичної ситуації, відстоювання інтересів груп різних людей, здатних іти на ризик, нести моральну відповідальність за результати і наслідки своєї діяльності. Ця група, ініціативна сама по собі, володіє певною системою цінностей і мотивацій. Образ, „соціальний портрет” сучасного українського політика, часто подається засобами масової інформації і входить в наше життя зі сторінок преси, незвичайно суперечливий, іноді надуманий, а часом і зовсім не відповідаючи дійсності. Наслідком є маса міфів, наприклад міф про лише економічні інтереси українських політиків, міф про тотальну аморальність політиків чи ж навпаки, про володіння довершеною морально-етичною системою та ін. Не варто створювати й інші міфи, називаючи наших політиків благодійниками та захисниками інтересів бідних та знедолених. Вони багато в чому такі, якою є українська дійсність. Тому вивчення ціннісних орієнтацій цієї групи й образу політика, створеного ЗМІ, являє значний практичний і теоретичний інтерес, так як дозволяє визначити основні цінності і настрої, соціальне самопочуття політичних діячів в сучасній Україні.
Об’єкт: сукупність текстів та повідомлень про проблему ціннісних орієнтацій сучасних українських політиків, які друкуються пресою (газети та журнали українського видавництва за 2004-2007 роки).
Предмет:статті, публікації, нариси, замітки, які частково чи повністю присвячені проблемі ціннісних орієнтацій українських політиків.
Мета:визначити рівень висвітлення проблеми ціннісних орієнтацій сучасних українських політиків в пресі. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення ряду завдань:
ü вивчити зміст і обсяг матеріалів в ЗМІ за даною проблемою;
ü визначити частоту появи інформації з даної теми;
ü визначити суб”єкти ЗМІ, що найширше висвітлюють проблему ціннісних орієнтацій сучасних українських політиків.
Дані завдання передбачають наявність наступних гіпотез:
· Соціальна група сучасних українських політиків ще не має чітко сформованої системи цінностей і морально-етичних норм, хоча, безумовно існує набір певних дій і в політичній практиці, і в міжособистісному спілкуванні, орієнтацій на світові норми поведінки все більшого числа політиків;
· „соціальний портрет” сучасного українського політика, показаний на сторінках преси, включає в себе цілком полярні риси, тобто, на мій погляд, не існує реального образа українського політика і, відповідно, адекватного його сприйняття населенням;
· увагу преси привертають окремі складові проблеми ціннісних орієнтацій політиків (наприклад, криміналізація політики), а не цілісна система цінностей і мотивацій, що сприяє створенню у населення негативного образу українського політика.
· в багатьох випадках нема чіткої думки, кого можна вважати політиком, а кого ні. Політична діяльність часто поєднується з бізнесом або криміналом.
Обгрунтування джерел:проблеми українських політиків (стиль життя, умови діяльності, цінності та приорітети, хоббі та бізнес, взаємостосунки з правоохоронними органами та ін.) періодично висвітлюються на сторінках різноманітних видань: „Дзеркало тижня”, „Комерсант”, „Сегодня”, „ВВ”, „Факти”, „Деньги”, „Правда” та ін.
Одиниці аналізу –судження, які стосуються проблем ціннісних орієнтацій українських політиків.
Одиницею рахункубуде виступати кількість рядків тексту і питома вана інформації з даної проблеми в загальному об’ємі газетного тексту.
Логічна модель предмета контент-анаізу:
1-ий клас параметрів:відображення поставленої проблеми аналізу в змісті тексту:
а) розробленість теми аналізу в тексті:
· наявність
· повнота
· відповідність
б) вирішення поставленої проблеми:
· наявність
· повнота
· відповідність
в) виконання завдань:
· наявність
· повнота
· відповідність
2-ий клас параметрів: ставлення комунікатора до змісту тексту:
а)позитивне
б)негативне
в)нейтральне
3-ій клас параметрів: ставлення комунікатора до предмету змісту текста:
а)загальний тон публікації
б)тип і характре інформації
в)засудження чи схвалення комунікатором системи ціннісних орієнтацій українських політиків
4-ий клас параметрів: характеристика комунікатора
а)тип автора
б)стать автора
в)посада автора
Інструкція кодувальнику
Перед тим як переходити до безпосередньої обробки інформації, необхідно ретельно вивчити дану інструкцію. Аналіз матеріалів ведеться за допомогою позначення відповідного коду (номера відповіді) чи вільного запису, де він передбачений.
ü Джерела
001 – „Дзеркакло тижня”
002 –„Комерсант”
003 – „Сегодня”
004 – „ВВ”
005 – „Факти”
006 – „Деньги”
007 – „Правда”
008 –Інше_________________________________________________________
ü Рядок „Об’єм публікації”–передбачає, що для співвідношення публікації кодувальник виготовить паперові шаблони.
010 –до 1/20 полоси
011 –від 1/20 до 1/10 полоси
012 –від 1/10 до 5/10 полоси
013 –від 5/10 полоси
ü Рядок „Автор”: для роботи з ним потрібний список штатних кореспондентів тієї чи іншої газети, який треба взяти перед початком роботи. Це дозволить визначити рід занять автора, якщо він не підписаний.
020 –журналіст-професіонал
021 –соціолог
022 –політик
023 –студент
024 –інше (вкажіть)_________________________________________________
025 –без підпису
ü Рядок „Стиль мови”
030 –канцелярська – суха. Жорстка мова статті, використання специфічної лексики.
031 –літературна – стилістично правильна, врівноважена мова, використання нормативної літературної лексики.
032 –фамільярна – розмовна – навязливе відчуття автора, не проводиться різниці між приватною розмовою і публічною суперечкою.
ü Рядок „Характер публікації”
040 –інформаційно-констатуючий – вид матеріала, в якому відсутня пряма негативна оцінка автора, представлені лише факти і об”єктивно існуюча ситуація.
041 –позитивно-ціннісний – наявність в матеріалі позитивної установки на інформацію.
042 –інструктивно-критичний – наявність критики в матеріалі з приводу інформації чи ситуації, що склалася, а також деяких „інструкцій”, способів її вирішення чи подолання.
043 –неконстуктивно-критичний – наявність в матеріалі критики, але відсутність пропозицій по зміні ситуації.
044 –проблемний – в матеріалі представлена ситуація, яка є сукупністю різних проблем і протиріч, невирішених питань, або нереалізованих сподівань певного соціального суб”єкта відносин.
ü Рядок „Загальний тон публікації”
050 –проблемний – розкривається будь-якапроблема, може бути пропозицією до дій її вирішення.
051 –строгий – чітко викладений матеріал, без фамільярності і жартів, викладені об”єктивні факти, які можна проінтерпретувати не з точки зору суб”єктивного сприйняття, а з позиції реально існуючої ситуації.
052 –інформаційний - відбувається ознайомлення з якоюсь проблемою чи ситуацією, несе в собі корисну інформацію, яка може бути перевірена і бути реальним відображенням речей.
053 –пізнавально-розважальний – несе в собі легку для сприйняття і цікаву інформацію, необов”язково перевірені факти і події, можливі припущення і ніпотези.
ü Рядок „Використання конкретних достовірних фактів”
060 –використання конкретних маркетингових чи соціологічних досліджень.
061 –використання юридичних законів чи актів.
062 –використання цитат певних суб”єктів.
Потім необхідно перевірити заповнення кожного бланку, але не поверхово, а досконало і ретельно, щоб виявити не лише пропущені рядки, але і невідповідності у відповідях.