Європейська валютна система ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5
Європейському валютному союзу передував митний союз, при функціонуванні якого відмінялися митні збори та обмеження щодо взаємної торгівлі, введено єдиний митний тариф на ввезення товарів з третіх країн з метою зменшення іноземної конкуренції в Європейському Економічному Союзі (ЄЕС). Митний союз доповнювався елементами міждержавного узгодження економічної та валютної політики. Етапи формування Європейської валютної системи 1. Європейська валютна угода (1958 р.), характерними рисами якої є: — взаємна конвертованість валют; — «європейська змія» — режим валютних курсів спільного коливання валют країн-учасниць щодо третіх валют при вузьких межах їх взаємних коливань; — створення Європейського фонду валютного співробітництва (з метою надання кредитів країнам-членам). З метою подальшої більш глибокої інтеграції у валютній сфері у 1979 р. створена Європейська валютна система (ЄВС), мета якої полягала в досягненні економічної інтеграції, створенні зони європейської стабільності з власною валютою, у захисті Спільного ринку від експансії долара. ЄВС — це регіональна валютна система, яка є підсистемою світової валютної системи. 2. Європейська валютна система (1979 р.), яка характеризується: — створенням колективної валюти — ЕКЮ, яка базувалася на кошику всіх валют країн ЄС (вага кожної країни в кошику визначалась залежно від частки у ВНП Європейської співдружності та в експорті всередині ЄС); — використанням валютних інтервенцій для підтримки валютних курсів у межах погоджених відхилень; — стимулюванням європейських інтеграційних процесів. 3. Вільний рух капіталу між країнами-учасницями (1990р.), що полягає у: — створенні єдиного економічного простору; — зближенні макроекономічних показників розвитку економік країн; — поглибленні європейського інтеграційного процесу. На основі плану Делора була розроблена Маастрихтська угода про Європейський Союз. За угодою передбачалося поетапне формування валютно-економічного союзу. Ця угода прийнята у 1992 р. в Маастрихті (Нідерланди) і набула чинності з листопада 1993 р. 4. Європейський валютний союз (Маастрихтська угода, 1992 р.), який передбачає: — створення єдиного європейського простору; — виконання показників зближення національних господарств (для введення єдиної валюти у 1999 р.); — низький рівень інфляції (не вище 3—3,5 %); — низька відсоткова ставка (близько 8,5—9 %); — державний дефіцит не повинен перевищувати 3 % ВВП чи має постійно зменшуватися до цього рівня; — створення Європейського центрального банку (ЄЦБ); — стабільний обмінний курс відповідно до угоди, що повинен залишатися у межах коридору без девальвації; — створення Європейського валютного інституту — розробка єдиної валютної політики. 5. Перехід до єдиної валюти (1999 р.) та створення Європейської системи центральних банків і Європейського центрального банку, що передбачив: — відбір країн, що відповідали необхідним для введення єдиної валюти критеріям; — введення в обіг безготівкового євро (повна заміна ЕКЮ) (1999—2001 рр.); — обмін національних готівкових грошей на євро (2002 р.); — скасування національних грошових одиниць надавало можливість заощадити країнам — членам ЄС від 0,5 до 1 % від ВНП ЄС (десятки мільярдів доларів). Країни — члени ЄС, що приєдналися до Союзу 2004 р. та пізніше, ввели євро на своїх територіях за умов досягнення високого рівня стабільності цін, валютних курсів та довгострокових відсоткових ставок, а також виконання інших критеріїв конвергенції, дійсних для всіх учасників зони євро. Основними критеріями єврозони є такі: — інфляція не повинна перевищувати показники трьох кращих з цього показника членів ЄС більше, ніж на 1,5 %; — банківські відсоткові ставки за довгостроковими кредитами не повинні більш ніж на 2 % перевищувати показники трьох кращих за цим показником країн ЄС; — поточний дефіцит держбюджету має підтримуватися в межах 3 % ВВП країни; — загальний борг країни не може перевищувати 60 % ВВП; — коливання курсу національної валюти до екю за останні два роки має перебувати в межах +15 % .
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|