 |
|
Дайте визначення націоналізму
І Політика
1. Політика-це сфера діяльності груп, партій, індивідів, держави, пов`язана з реаліз. загальнозначущих інтересів за допом. пол. влади.
Політика, як сусп явище розглядається також:
1) як один із різновидів гром діяльності, що має власні цілі та специфічні правила здійснення.
2) як універсальне явище, яке не лише притаманне будь-якому суспільству, а й без якого суспільство об`активно не може існувати.
2. Функції політики:
1)забезпечення цілісності та стабільності сусп.
2)мобілізація загальної діяльності.
3)управління і регулювання
4)політ. соціалізація.
3. Внутр. політика – це сукупн. напрямків економ. демограф., соц-інтеграційної, соціокультурної, репресивної та ін. видів діяльності держави і структур різноманітних інститутів зорієнтованих на збереження, реформування існуючого соц-політ. устрою.
Зовн. політика – це сукупн. політ., екон., військ., соціокультурних акцій держави, її структур щодо міжнародного оточення.
4. Політ. система – це упорядкована, складна, багатогранна система державних і недержавних відносин, соціальних інституцій. Головним її завданням є управління сусп., підпорядкування його волі суб’єктів, що наділені владою.
5. Є 4 типи пол. систем:
1) англо-американська (Великобританія, США, Канада, Австралія – це коли більшість громадян поділяє спільні базові цінності і норми, громадяни та пол.. еліта є толерантними один до одного)
2)континентально-європейська(хар-ється співіснуванням і взаємодією в політ. к-рі елементів старих і нових культур та традицій( Німеччина, Італія, Франція. 2 пол 20ст. –поч 21 ст.)
3)до індустріальна і частково індустріальна- тип передбачає поєднання різних політ. культур і відсутність чіткого розподілку владних повноважень(Азія, Африка, Лат. Америка)
4)тоталітарна політ. система – відсутність плюралізму й можливої реалізації власного інтересу(Пн.Корея, В’єтнам)
6. Політ. партія – зареєстроване згідно із законом добровільне обєднання громадян-прихильників певної загальнонаціональної програми сусп. розвитку, що спрямоване на сприяння формув. й вираженню політ. волі громадян і бере участь у виборах та ін. політ. заходах з метою приходу до влади.
7. Ідеологічні типи політ партій:
1) комунізм – ідеологія, в основу системи цінностей якої покладено пролетаріат – найбільший клас найманих робітників.
2) соціал.-демократія – це ідеологія, що ґрунтується на 3 осн. принципах – свободі, соц. справедливості та солідарності.
3) лібералізм – це ідеологія, що базується на ідеї індивідуальної свободи, яка є наріжним каменем системи цінностей, характерними рисами є індивідуалізм, толерантність і демократизм.
4) консерватизм – це ідеологія, серед ознак якої можна виділити безперечно традиційність для певного народу чи держави таких ознак: мораль, ієрархічність, чітка стратифікація суспільства, що зберігає цей народ.
5)націоналізм – ідеологія, і ієрархії ідеологічних і політ. цінностей якої, чітке місце належить нації.
6) фашизм – ідеологія до ознак якої відносять тоталітарний контроль із боку партій фашистської еліти над суспільним та особистим життям громадян, знищення демократ., прав і свобод.
7) неофашизм – ідеологія, представники якої є сучасними нащадками фашизму, яка має 2 форми вияву – нелегального традиційного фашистського руху та легальної і напівлегальної організації діяльності.
8. Опозиція – протиставлення одних поглядів чи дій у політ. іншим, партія або група, що виступає врозріз із думкою більшості або з панівною думкою та висуває альтернативну політ., ін. спосіб розв’язання проблем.
9. Лобізм – скоординована практика відстоювання інтересів або вчинення тиску на законодавців і чиновників неурядовими організаціями фін- пром. групами на користь того або іншого рішення.
10. Політичний лідер трактується в політології, як керівник держави, партії, громадсько-політичної організації, руху, певної громади тощо.
Пол. лідерство є різним за характером, це може бути:
1. лідер реальний(лідери-герої) і менеджер, який не має яскраво вираженого впливу на перебіг подій в суспільстві.
2. лідер-ідеолог і лідер-прагматик.
3. лідер - харизматик (формує волю виборців) і лідер-представник (виражає волю тих, хто його висунув)
4. лідер-угодовець( залагоджує конфлікти) і лідер-фанатик (бажає загострити конфлікт)
5. Відкритий лідер і лідер-догматик.
6. Лідер-диктатор.
7. Лідер- популіст і лідер-професіонал.
11.Демократія – політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ.
ІІ Громада
Поняття громади.
ГРОМАДИ — напівлегальні організації української інтелігенції культурницького і суспільно-політичного спрямування, що діяли у другій половині XIX — на початку XX ст.
Абсентеїзм
Абсентеїзм(від лат. absentia — відсутність) — ухилення від участі у виборах, зборах тощо. Одна з форм свідомого бойкотування виборцями виборів, відмова від участі в них; пасивний протест населення проти існуючої форми правління, політичного режиму, прояв байдужості до виконання людиною своїх прав та обов'язків.
III.ЗМІ
Засоби масової інформації - це розгалужена мережа установ,що займається збором,обробкою та поширенням інформації. До ЗМІ відносять: 1)друковані засоби (галети,журнали,книги) 2) технічні засоби (радіо,інтернет).
Функції ЗМІ: 1) інформаційна- отримання і поширення відомостей про найбільш важливі для громадян та органів влади події; 2)освітня - донесення до громадян певних знань, дозволяє адекватно оцінювати, упорядковувати відомості, отримані з різних джерел, правильно орієнтуватися в суперечливому потоці інформації ; 3) соціалізація – засвоєння людиною політ. Норм, цінностей, зразків поведінки, дозволяє їй адаптуватися до соціальної дійсності; 4) функція критики і контролю- критика ЗМІ характеризується необмеженістю свого об»єкта, їх контрольна функція ґрунтується на авторитеті громадської думки; 5) мобілізаційна функція – виявляється у спонукані людей до певних політ. Дій чи соц.. бездіяльності ; 6) оперативна функція – це обслуговування ЗМІ політики певних об»єднань громадян.
Свобода слова – це одна з демократичних свобод,визначених Конституцією України. Кожний має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно,письмово або в інший спосіб на свій вибір. Свобода слова повністю залежить від свободи в широкому розумінні, тому свобода слова належить до групи обмежених прав.
Цензура– це контроль держави, організації чи групи людей над публічним виявом думок і творчості індивіда. Цензура буває відкритою, коли видаються спеціальні закони, які забороняють публікацію або оприлюднення певних ідей або прихованою – у вигляді залякування,коли людям забороняються висловлювати або підтримувати певні ідеї під страхом позбавлення роботи, сусп.. позиції або загрозу їх життю.
ІV Нація
Визначення нації:
Нація-полісематичне поняття, що застосовується для характеристики великих соціально-культурних спільнот індустріальної епохи.
Нація-історична спільнота людей,яка має власну територію,мову,культуру,повний психологічний склад,самосвідомість та об’єднання економічними та політичними зв’язками.
Ознаки нації:
1)Спільність походження(походження розуміють у двох напрямках: походження від поколінь,які проживають на тій самій території і походження від поколінь ,які розмовляють тією самою мовою)
2)Спільність мови( в деяких випадках мова є винятковою для нації і можливо основою національної ідентичності)
3)Спільність культури(більшість нації визначається частково власною культурою, релігія також може розглядатись як національний чинник, хоча не всі рухи акцентують на цьому увагу)
Дві сторони нації(політична та етнічна):
1)Політична спільнота громадян певної держави-політична нація. Вона властива не кожній державі.Певну людність,спільноту можна вважати політичною нацією якщо є присутніми дві такі ознаки:
-об’єднання певної людності в такий соціальний інститут як держава)
- наявність у державі повноти народовладдя або хоча б його істотних елементів,як механізму виявлення та реалізації волі та інтересів громадян суспільства
Отже,політична нація є характеристикою держав із демократичним ладом правлання
2)Етнічна спільнота із єдиною мовою та самосвідомістю-цетнічна нація Історично першими спільнотами людей були природні кровоспорідненні родинні об’єднання рід,клан.Стихійне та спорадичне змішування племен спричиняло появу нової спільноти-народності,але не всі вони обов’язково трансформуються в нації,решта перебуває на до національному рівні розвитку-у формі народностей та племен
Що впливає на процес націотворення:
Складне історичне утворення «нація» формується внаслідок кровного змішування рас і племен, багатьох перерозподілів земель.на процес націотворення впливає культура ,мова, національні стереотипи,звичаї та традиції. Процес ліквідації економічної роздробленості зміцнення господарських зв’язків між окремими народностями,од єднання місцевих ринків тієї чи іншої держави в загально національний та інші чинники привели до появи більш зрілої розвиненої соціально-етнічної спільноти людей-нації. Вирішальним чинником консолідації арабського світу був релігійним. Територіальний критерій згрупування наявний у відносно ізольованих суспільствах-острівних або гірських,-деконсолідація об»єдання зусиль усіх жителів територій можуть бути чи не єдиним засобом виживання спільноти.
Дайте визначення націоналізму
Націоналізм - ідеологія і напрямок політики, базовим принципом якої є вища цінність нації та її основа в процесі державотворення. У націоналізмі є безліч течій, деякі з них суперечать один одному. Як політичний рух, націоналізм прагне до захисту інтересів національної спільності у відносинах з державною владою. У своїй основі націоналізм проголошує вірність та відданість своїй нації, політичну незалежність від інших націй і роботу на благо власного народу, об'єднання національної самосвідомості для практичної захисту умов життя нації, її території мешкання, економічних ресурсів і духовних цінностей. Ніціоналізм спирається на національне почуття, яке схоже з патріотизмом. Ця ідеологія прагне до об'єднання різних верств суспільства, не дивлячись на протилежні класові інтереси. Вона виявилася здатної забезпечити мобілізацію населення ради загальних політичних цілей в період переходу до капіталістичної економіки.