Здавалка
Главная | Обратная связь

Провал англо-франко-радянських переговорів 1939 р. Радянсько-німецький пакт про ненапад і його наслідки.

Тема №7. Назрівання Другої світової війни

1. Вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 1930-х рр.

2. Відмова Німеччини від дотримання Версальського договору і підготовка до війни. Агресивні дії Німеччини, Італії та Японії.

3. Спроба створення системи колективної безпеки. Громадянська Війна в Іспанії.

4. Мюнхенська конференції та її наслідки. Крах політики умиротворення.

5. Провал англо-франко-радянських переговорів 1939 р. Радянсько-німецький пакт про ненапад і

його наслідки.

 

Потітика колективної безпеки

• Збереження незмінності існуючих кордонів.

• Укладення угод про взаємну допомогу протии агресорів.

• Співробітництво з СРСР у створенні системи колективної безпеки

 

Політикак умиротворення агресора

• Існуючі кордони в Європі не є справедливими і остаточними.

• Вирішення міжнародних проблем шляхом взаємних поступок.

• Співробітництво з Німеччиною

 

Шлях Гітлера до світового панування

 

 

Загострення міжнародної ситуації в 30-і роки. Назрівання Другої світової війни

 

 

Провал англо-франко-радянських переговорів 1939 р. Радянсько-німецький пакт про ненапад і його наслідки.

Пакт Молотова — Ріббентропа — укорінена в суспільно-політичній і історичній літературі назва радянсько-німецького договору про ненапад від 23 серпня 1939 p., особливо його секретного додатку, підписаного В. М. Молотовим і І.Ріббентропом від імені своїх урядів і держав. Існування секретного протоколу тривалий час заперечувалося радянською стороною, і тільки в кінці 1980-х років минулого століття цей факт був визнаний і став надбанням світової громадськості. До часу підписання пакту Німеччина анексувала Судети, включила Чехію і Моравію до складу рейху як Протекторат Богемія і Моравія.

Забезпеченню міжнародної безпеки й боротьбі з німецькою агресією повинні були служити московські переговори між СРСР, Англією і Францією, які завершилися прийняттям проекту угоди про взаємодопомогу 2 серпня 1939 p., але проект так і не став реальною угодою, оскільки жодна зі сторін не виявляла зацікавленості, висуваючи явно неприйнятні умови. Рішення припинити переговори з Англією і Францією і укласти з Німеччиною договір про ненапад було прийнято Сталіним і Молотовим. Обидві сторони мали різні цілі, укладаючи цей договір. Гітлер гарячково готував напад на Польщу і вважав, що цей договір виключить для Німеччини загрозу війни на два фронти в Європі, оскільки Сталін, за його розрахунками, зацікавлений в захопленні територій колишньої Російської імперії і буде прагнути отримати таку можливість завдяки договору з Німеччиною. Сталін розглядав договір як шанс здійснити свої агресивні наміри, уникнувши збройного конфлікту, і можливість готуватися до воєнних дій, які неминуче повинні будуть розпочатися.

20 серпня 1939 р. Гітлер, що вже призначив напад на Польщу на 1 вересня, подав Сталіну телеграму, в якій наполягав на найшвидшому укладенні договору і просив прийняти не пізніше 23 серпня рейхсміністра закордонних справ для підписання як пакту про ненапад, так і додаткового протоколу. За договором, підписаним 23 серпня 1939, сторони зобов'язалися всі спори і конфлікти між собою «вирішувати виключно мирним шляхом через дружній обмін думками». У другій статті договору говорилося, що «у випадку, якщо одна зі сторін, що домовляються, виявиться об'єктом воєнних дій з боку третьої держави, інша сторона, що домовляється, не буде підтримувати ні в якій формі цю державу». Іншими словами, СРСР не буде допомагати можливим жертвам агресії фашистського рейху.

Договір мав «секретний додатковий протокол» про розмежування «сфер впливу» в Східній і Південно-Східній Європі. Передбачалося, що у разі війни Німеччини з Польщею німецькі війська можуть просунутися до так званої «лінії Керзона», інша частина Польщі, а також Фінляндія, Естонія, Латвія і Бессарабія признавалися «сферою впливу» СРСР. Доля Польщі буде вирішена «шляхом дружньої обопільної згоди».

Договір був ратифікований Верховною Радою СРСР через тиждень після його підписання. На інший день після ратифікації договору 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. СРСР повинен був відповідно до домовленостей також ввести свої війська в Польщу, однак Молотов просив невеликої відстрочки, заявивши послу Німеччини в СРСР В. Шуленбургу, що оскільки польська держава розвалюється, - Радянський Союз повинен прийти на допомогу українцям і білорусам, яким «загрожує» Німеччина; це дозволяло Радянському Союзу не виглядати агресором.

17 вересня 1939 р. польський кордон перетнули частини Червоної Армії, і, таким чином, СРСР, по суті, вступив у Другу світову війну. Польща перестала існувати як держава. Всупереч нормам міжнародного права результати її розгрому були закріплені в новому договорі «про дружбу і кордон», підписаному Молотовим і Ріббентропом 28 вересня 1939 р.

Договір ізолював СРСР від сил, що боролися проти фашизму. На території СРСР була заборонена будь-яка антифашистська пропаганда. У Німеччини і СРСР з'явився спільний кордон, і питання про напад одного з партнерів на іншого стало питанням часу.

 

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.