Главная | Обратная связь

Створення фірмового стилю та реклама.

Говоримо про такий синтетичний елемент як брендинг. Створення фірмового стилю (корпоративної ідентифікації)— перший крок бізнесу до суспільного визнання і повноцінного брендінгу, візуалізоване віддзеркалення суті бренду, стратегії його позиціювання ― «відмінний від інших».

Фірмовий стиль:

-ідентифікує компанію серед інших учасників ринку та конкурентів;

-формує позитивний імідж компанії;

-допомагає знайти споживача, формує його позитивне відношення до компанії та продукції;

-вказує суспільству на стабільність, довготривалість роботи компанії;

-підвищує лояльність співробітників компанії, формує нове мислення, несе корпоративну культуру, дух і філософію;

-скорочує витрати на рекламу і PR, сприяє будуванню сильного бренду.

До фірмового сти­лю належать: товарний знак, фірмовий шрифтовий напис (лого­тип), фірмовий папір, гасло (слоган), колір (кольори), комплект шрифтів та інші фірмові константи (елементи діловодства, тип оформлення документів і посвідчень, службових приміщень, рек­ламний прапор, фірмовий одяг працівників, зображення товарно­го знака на транспортних засобах).

Фірмовий стиль полегшує ідентифікацію підприємства та його товарів, гарантує високу якість продукції підприємства, захист товарів від недобросовісної конкуренції.

В Укр. окремі елементи фірмового стилю реєструються в державних органах влади і їх захищено Законом Укр. «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» (від 15.12.1993).

 

31.Теорія комунікацій та її застос. у рекламній діял-ті (основи).

Теорія комунікацій має широке застосування в роботі служб маркетингових комунікацій різних підприємств та організацій. Деякі американські соціологи навіть дійшли висновку, що саме прогрес у системі комунікацій є основним рушієм розвитку цивілізації. Отже, основну частину маркетингових комунікацій — рекламу теоретики комунікацій розглядають як джерело масового впливу на споживачів. Теоретики комунікацій упевнені, що без реклами люди не можуть зрозуміти, що вважати життєвими цінностями, а відтак реклама є часткою великої роботи з відродження та перевиховання людства.Дослідження з питань комунікації довели, що реально продається не сам товар, а імідж, пов'язаний із ним. Створ. іміджу стало обов'язковою часткою рекламно-ін­формативного бізнесу не тільки щодо товарів, а й щодо роботи із громадськістю, політ. кампаній.

Здобутки теорії комунікацій і споріднених з нею наук (соціоніка, соц. психологія, мотивац. психологія) дали змогу науково обґрунтувати 4 принципи сегментування спо­живчого ринку: демографічний, географ., поведінковий та психографічний. Тим самим було створено передумови для точ­нішого виокремл. цільової аудиторії.

Щоб створити на цих засадах ефективне рекл. звернення, необхідно додатково вивчити, яким товарним маркам віддає перевагу споживач, які програми радіо та ТВ він полюбляє най>, що він думає про самого себе і т. п.

Також важливо зрозуміти, на яких мотивах треба наголошувати, щоб отримати бажаний ефект від рекл.звернення. Спеціаліс­ти рекоменд.використ. раціональні, емоційні та моральні мотиви.

До раціональнихналежать: мотив прибутковості який базується на намаганнях людей заощадити гроші, мотив здоров 'я, який використ. в рекламі продуктів харчування, спортивних товарів, мотив надійності та гарантій, який використ. у банківському та страх. бізнесі, мотив зручності та додаткових переваг, які обіцяє купівля даного товару.

Емоційні: мотив любові, який використовується для з>. продажу подарунків; мотив свободи, тобто прагнення людини до незалежності, самостійності в різних сферах життя; мотив гордощів і патріотизму, який використ. для з>. продажу вітчизняних товарів; мотиви радощів і жартівливі мотиви, які відповідають намаганням людини отримувати інформацію в життєрадісних, яскравих тонах; мотив відкриття, який кореспондується з такими якостями людини, як цікавість та прагнення нового;

мотив власної значущості та самореалізації, який базується на природному бажанні людини знайти визнання оточення, домогтися певного становища в суспільстві; мотив страху, яким найчастіше корист. для різноманітної реклами протипожежних і рятувальних засобів, засобів особистої гігієни (страх перед хворобами).

До моральнихмотивів: мотиви справедливості, які використ. у рекламі доброчинних фондів, громадських організацій, у політ. кампаніях; мотиви захисту довкілля; мотиви порядності, які ґрунт. на сумлінні, доброті, моральних чеснотах ;

соціальні мотиви, пов'язані із загостренням міжнаціональних конфліктів, катастроф, зростанням злочинності, напруження в суспільстві.