 |
|
Підготовка до кризи
Теоретики PR однозначно визнають, що одне з провідних місць у сфері PR належить діяльності з прогнозування, запобігання та ліквідації криз, коли вони виникають. Цілі кризового менеджменту полягають у зясувані причин виникнення кризи, у швидкому припиненні кризи або принаймні зменшенні втрат та відновленні довіри після закінчення кризи. Те, як підприємство подолає кризу, визначить його імідж на багато років вперед.
Най> відповідільним моментом у розробці планів управління кризою є прогнозування й підготовка до кризи. Вона включає такі дії:
- виявлення проблем, які можуть стати кризовими;
- опрацювання відповідною командою (відділом) конкретного плану дій;
- ідентифікація найважливіших у кризові періоди цільових аудиторій і підготовка комунікацій для них;
- визначення центру керування кризою (головний або регіональний офіс);
- визначення дублерів для антикризової команди, бо хтось може бути відсутнім у потрібний момент;
- моделювання можливих кризових ситуацій;
- підготовка осіб, які спеціально працюватимуть з пресою;
- опрацювання порядку швидкого виклику керівництва в центр керування кризою;
- розробка та передача інструктивних матеріалів керівництву (рез-ти моделювання можливих кризових сит-цій, інструкції щодо контактів з пресою в цей період, телефони членів антикризової команди);
- відповідна підготовка прес-офісу, служб звязків з громадскістю, кадрових служб, консультантів;
Коли криза вже сталась, треба зробити такі кроки:
- оприлюднити заяву, яка правдиво висвітлює події, у засобах масової і внутрішньої інформації,
- регулярно надавати інфо про те, як розвивається ситуація, - використовувати ефективні засоби комунікації (електронна пошта, факс, брифінг, радіо) для поширення інф-ції як назовні, так і всередині підприємства,
- надання достатньої к-ті каналів звязку для запитів іззовні.
Основні кроки діяльності служби з PR. на підприємстві у випадку кризової ситуації.
Коли криза вже сталася, команда з управління кризою має зробити такі кроки:
оприлюднити заяву, яка правдиво висвітлює події, у засобах масової і внутрішньої інформації;
регулярно надавати інформацію про те, як розвивається ситуація;
використовувати найефективніші засоби комунікації (електронна пошта, факс, брифінг, радіо тощо) для поширення інформації як назовні, так і всередині підприємства;
надання достатньої кількості каналів зв’язку для запитів іззовні.
Прогнозуючи можливі кризові ситуації та моделюючи процес розв’язання проблем, які виникають, служба паблік рилейшнз має в такий спосіб мінімізувати втрати підприємства, передовсім все те, що стосується його іміджу. Дуже важливо знайти правильний тон у стосунках із журналістами. Їх треба розглядати як доброзичливих союзників, а не як людей, що хочуть нажитися на чужій біді. Перетворення журналістів на ворогів лише ускладнить ситуацію.