 |
|
Методика «Займи позицію»
1.Використання методики «займи позицію» дозволяє виявити наявні думки, побачити прихильників і противників тієї чи іншої позиції, почати аргументоване обговорення питання. Також ця методика розкриває для учасників питання з усіх сторін, робить його об’ємним і дає змогу побачити всі сторони медалі – навчитися їх бачити самому і як наслідок приймати менш заангажовані рішення.
2. Обговорення починається з постановки дискусійного питання або тези, тобто питання, що припускає протилежні, взаємовиключні відповіді (наприклад, «Ви «за» скасування смертної кари?»).
3. Всі учасники, подумавши над питанням, підходять до однієї з трьох табличок, розміщених у різних частинах аудиторії:
«Згоден» «Не визначився» «Незгоден»
4. Зайнявши позицію, модератор питає у групи, що зібралася під табличкою «згоден» - чому вони обрали саме цю позицію і просить їх аргументувати свій вибір. Потім модератор ставить теж саме питання до учасників в групі «незгоден». Останніх запитують тих, хто обрав позицію «не визначився». Завершальним етапом є – пропозиція змінити позицію. Після озвучення пропозиції слід почекати декілька хвилин і попрохати обґрунтувати свої дії тих, хто змінив думку.
5. Під час вправи модератор слідкує за дисципліною, порядком, блокує деструктивну поведінку учасників, в разі потреби пропонує правило «піднятої руки» і підводить короткі підсумки і розставляє акценти в кінці кожного питання чи тези.
6. З кожною тезою чи питанням процес повторюється.
Технологія «Вільний простір»
Технологія «Відкритий простір» (Open Space) - це методика проведення конференцій і зустрічей, яка дозволяє індивідам і групам ефективно взаємодіяти і приймати колективні рішення. Вона дуже проста і водночас дуже мудра, ґрунтуючись на природних законах взаємодії між людьми. Технологія здатна розкрити знання, досвід і інновації в організації, які важко виявити в менш відкритих процесах. Винахідник технології - Харрісон Оуен.
Щоб краще зрозуміти дух цієї технології, варто познайомитися з її принципами:
Чотири принципи:
1.Всі хто прийшли - це правильні люди (єдині, хто міг прийти).
2.Що б не трапилося - це єдине, що може статися.
3.Коли б це не почалося - це правильний час (нагадує людям, що процес творчості некерований).
4.Коли це закінчиться - тоді це закінчиться (заохочує людей продовжувати розмову так довго, як цього вимагає необхідність і присутня енергія. Сесія може завершитися швидше, ніж передбачалося, але може йти і довше відведеного часу).
Закон «двох ніг»
Якщо ви виявите, що опинилися в ситуаціях, де ви не можете чомусь навчитися або зробити який-небудь внесок, ви відповідальні за те, щоб використовувати свої дві ноги, щоб перейти в інше місце, де ви можете внести більший внесок.
Пояснивши, як проходить процес роботи в рамках роботи з фільмом:
Суть адаптованої технології «Відритий простір»полягає в тому, що існує 3-4 столи з пов’язаними або непов’язаними один з одним темами. І люди можуть вільно обирати собі тему після перегляду фільму. За кожним столом сидить один постійний модератор, в той час як учасники можуть змінювати столи відповідно до закону «двох ніг». Мета модераторів вести дискусії та нотувати створені здобутки, висловлені думки або рекомендації з даної теми. Потім кожний модератор презентує на загал результати обговорення його столу.
Підготовка: Після обрання фільму та головної теми в ньому, яку ви будете обговорювати, слід роздробити цю тему на дві-три гілки. Для цих гілок обрати 2-3 особи, які б могли виконувати роль модераторів. Також можна обрати 3 окремі теми, але слід врахувати, що такий великий об’єм буде складніше сприймати і працювати з ним. Хоча обрання 3-х тем збільшує вірогідність того, що учасники оберуть дійсно цікаву для них тему і будуть більш вмотивовані розвивати її. Модератор повинен підготувати 3-4 питання до своєї теми, які б розкрили її. В залежності від теми модератор може включати пункти щодо створення рекомендацій, пропозицій, зауважень в руслі теми. Наприклад, якщо тема «Шкідливі звички серед молоді», то після обговорення цієї теми за столом, слід запропонувати учасникам дати рекомендації дорослим або державі щодо подолання цього явища за столом.
Пояснивши, як проходить процес роботи в оригіналі: фасилітатор відкриває зустріч і дає можливість групі розробити план роботи, визначивши питання, які важливі для учасників при обговоренні теми зустрічі. Учасники пишуть свої питання на аркуші паперу, оголошують їх всім учасникам і потім наклеюють на стіну з планом роботи. Вони також додають місце і час для проведення зустрічі, які заздалегідь визначаються.
Коли всі питання розміщені, учасники підходять до "ринкової площі" і підписуються під тими питаннями, запропонованими для дискусії, які їх цікавлять. Фасилітатор йде зі сцени, групи самостійно регулюють свої дискусії і роблять звіт за прийнятими рішеннями, які в кінці дискусії надаються для читання всім. Фасилітатор спостерігає за тим, що відбувається, при здачі звітів від груп.
Потім він знову збирає групу разом в кінці робочого дня і на початку наступного ранку.
Після завершення всіх звітів фасилітатор переходить до іншого, більш регульованим процесу щодо визначення пріоритетів групи, а потім і за визначенням наступних кроків і майбутніх дій. Ця частина зустрічі займає близько трьох годин, незалежно від того, яка це зустріч - двох-або триденна.
Потім проводиться заключний коло, що визначає зобов'язання учасників у процесі вирішення питань в майбутньому.