Здавалка
Главная | Обратная связь

Тема «Вихід за рамки у вирішенні проблем - чи виправдано це?» Фільм «Недоторкані»



План проведення заходу

1. Вступ

2. Перегляд фільму

3. Обговорення наступних тез за допомогою вправи «Займи позицію»

· Алкоголь іноді найкращий спосіб вийти з складної ситуації;

4. Використання техніки Жива бібліотека: запрошені «книги» - люди, які в минулому вживали наркотики та алкоголь. Ліміт часу на кожну книгу 15 квилин. Всього 2-3 «книги»

5. Підведення підсумків

6. Оголошення тем есе

 

Теми для есе:

1. Сила волі проявляється у вмінні в складній ситуації досягти цілі не порушуючи закону та моралі?

2. Мета виправдовує засоби?

3. Як "склеїтись" "зламаній людині"?

Приклади есе

Як "склеїтись" "зламаній людині"?

Очі… Збентежені, заглиблені в себе, з відтінком подиву, очі загнаної тварини. Очі в напівпорожній кімнаті з ніжно-жовтими шпалерами. Підлога обнімає палкими обіймами кволе тіло свого бранця. Незастелене ліжко ще тепле. Чуєш? Чуєш тишу? І вона тебе чує. Німий свідок твого життя... Чуєш її музику? Тиша знає багато гарних пісень, за цей місяць ти вивчив їх усіх на пам’ять. Дикий крик на всю кімнату. Ти кричиш, а тиша в тобі не замовкає. Стіл завалений зім’ятими чернетками. Порожня чашка зверхньо дивиться на зпаплюжені папірці навколо. Самотність? Ні, не чув… Пішла… Дзвінким ехом спалахують у пам’яті звуки її ходи… Згадки про цей сміх, ці руки, ці очі щоразу, мов електричний струм опікають свідомість грубими доторками. Господи, її очі… Такі бездонні і завжди сумні, здивовані й далекі.

Дощ за вікном крапля за краплею торкається асфальту. Ніжні краплини розкидані небом по збентеженій шкірі землі. Тиша здивовано та невдоволено поглянула на новоявленого сусіда її володінь: «Я тут господиня, а ти так – тимчасово…» Дощ оторопів від такої нахаби: «Хм… Це ти тут господиня?» Звук блискавки і грому, ніжні краплі перетворились в розлючених володарів земної кулі. Він босоніж танцює під диким дощем. До біса цю кімнату з привидами! До біса сумні думки про проблемний всесвіт! До біса згадки про неї! Життя триває! Дощу все одно, що моє серце розбите! Тисячі людей народились і померли сьогодні , у тисячі людей розбилося серце, тисячі людей покохали сьогодні. Страждати часом так приємно, проживати спогади знову і знову, культивувати в собі цей біль, насолоджуватися тим, як він наповнює усі сфери моєї суті. Щирий танець вунісон зі стихією і чари ночі знічено пали додолу. Життя крокує тендітними рухами по жилах і підбурює усі сили природи! Воно наливається крапля за краплею в живу істоту. Бринить… Звучить невимушено й грайливо… Проривається там, де вже здавалося б немає місця живому. Розхлюпує свої хвилі по зневодненим берегам, по сухій закам’янілій землі. Відчуваєш?

Учасниця дискусії: Лена Баби

 

Есе

Всі люди різні. Ми чуємо це на кожному кроці, стикаємося з цим кожен день. Всі люди різні. Ми бачимо це дивлячись телевізор і просто йдучи по вулиці.

Наскільки всі люди різні? Замислилась я, переглядаючи цей фільм. Багатий і бідний, білий та афроамериканець, вихований і брутальний, закритий у собі та рубаха-хлопець, інвалід та здорова людина. Невже ми дійсно такі неоднакові?

Якщо стерти межу, що робить нас такими різними, то вийдуть однакові переживання і емоції, однакові бажання та мрії, однакові проблеми. Ми схожі в тому, що хочему бути щасливими, здоровими, мати сім'ю, бути успішними. Ми однаково тікаємо від проблем, однаково хочемо допомогти близьким нам людям. Ніщо людяне нам не чуже.

Ми всі різні, але ми такі однакові.

Учасниця дискусії: Юлія Дикуха

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.