 |
|
Комунікативна особистість і успішність комунікації
Комунікативна особистість. Комунікативна особистість і мовна особистість. Характеристики мовної особистості: вербально-семантична, когнітивна, прагматична. Параметри комунікативної особистості: мотиваційний, когнітивний, функціональний. Комунікативна компетенція. Соціальні, комунікативні ролі; комунікативні позиції. Комунікативні стратегії й тактики. Комунікативні ролі адресанта й адресата.
Суть і природа комунікативних невдач (девіацій). Типологія комунікативних невдач.
Категорія контакту. Комунікативний кодекс. Критерії комунікативного кодексу. Принцип кооперації Г. П. Грайса, максими принципу кооперації. Принцип увічливості в комунікативному кодексі. Умови успішності мовленнєвої комунікації. Конвенції та правила спілкування.
Аналіз комунікативних ситуацій. Комплексний комунікативний аналіз і його складники.
Література
Обов’язкова
1. Бацевич Ф.С. Вступ до лінгвістичної генології: Навчальний посібник. – К., 2006.
2. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К., 2004.
3. Гойхман О.Я., Надеина Т.М. Основы речевой коммуникации: Учебник. – М., 1997.
4. Клюев Е.В. Речевая коммуникация. – М., 1998.
5. Клюев Е.В. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция): Учебное пособие для вузов. – М., 2001.
6. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. – 2-ге вид., доп. – К., 1999.
Додаткова
1. Адмони В.Г. Система форм речевого высказывания. – С.-Пб.: Наука, 1994.
2. Аристов С.А., Сусов И.П. Коммуникативно-когнитивная лингвистика и разговорный дискурс. – В кн.: Лингвистический вестник. Вып. 1. – Ижевск, 1999.
3. Арутюнова Н.Д. Понятие пресуппозиции в лингвистике //Известия Академии наук СССР. Серия литературы и языка. – 1973. – Т.32. - № 1. – С.84-89.
4. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата (теория речевых актов)//Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. – 1981. – Т.40. - № 4. – С. 356-367.
5. Бабич Е.Н. Рефлексия в диалоге и проблема истинности и ложности высказывания //Вісник Харківського державного університету. № 386. Система мови та мовленнєва діяльність. – Харків: Константа, 1996. – С.6-9.
6. Баландіна Н.Ф. Функції і значення чеських прагматичних кліше в комунікативному контексті – К., 2002.
7. Баландіна Н.Ф. У пошуках значення чеських прагматичних кліше (про референцію) //Мовознавство. – 2001. - № 2. – С.35-43.
8. Безменова Н.А., Герасимов В.И. Некоторые проблемы теории речевых актов // Языковая деятельность в аспекте лингвистической прагматики. Сб. обзоров ИНИОН. – М., 1984. – С. 146-191.
9. Богданов В.В. Функции вербальных и невербальных компонентов в речевом общении // Языковое общение: Единицы и регулятивы: Межвуз. сб. научн. трудов/ Калининский гос. ун-т. – Калинин, 1987. – С. 18-25.
10. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. О своеобразии отражения мимики и жестов вербальными средствами (на материале русского языка) // ВЯ. – 1981. – № 1. – С. 36 – 47.
11. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий. Варианты речевого поведения. – М., 1993.
12. Горелов И., Енгалычев В. Безмолвный мысли знак. – М., 1991. .
13. Забавников Б.И. К проблеме структурирования речевого акта (речевого действия) //ВЯ. – 1984. – № 6. – С.119-124.
14. Казарцева О.М. Культура речевого общения. – М., 1999.
15. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. – Л., 1972.
16. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. – М., 1969.
17. Лурия А.Р.Язык и сознание. – М., 1979.
18. Львов М.Р. Основы теории речи. – М., 2000.
19. Колшанский Г.В. Паралингвистика. – М., 1974.
20. Лингвистический энциклопедический словарь /Под ред. В.Н. Ярцевой. – М., 1990.
21. Новое в зарубежной лингвистике. (Теория речевых актов). – Вып. 17. – М., 1986.
22. Скворцов Л.И. Теоретические основы культуры речи. – М., 1980.
23. Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: Енцикл. – К., 1998.