Главная | Обратная связь

Практичне заняття № 4

Тема: КОД У СТРУКТУРІ КОМУНІКАТИВНОГО АКТУ

Мета: усвідомити суть і значення коду у структурі КА, роль і призначення стереотипів і прагматичних кліше; навчитися визначати прямі й непрямі МА, стереотипи й прагматичні кліше, формувати вміння доречно використовувати у мовленнєвій діяльності код.

План

1. Канали комунікації. Комунікативний шум.
2. Мова і код. Вербальні й невербальні засоби передачі інформації.
3. Суть і призначення стереотипів. Засоби стереотипізації мовленнєвого досвіду.
4. Прямі й непрямі мовленнєві акти.
5. Контрольна робота.

Методичні рекомендації

Самопідготовку з цієї теми краще розпочати із знайомства зі змістом відповідних розділів запропонованих підручників і посібників, а вже потім перейти до виконання практичних завдань.

У процесі підготовки до цього практичного заняття студенти повинні засвоїти основні поняття, пов’язані з кодом. Варто пам’ятати, що код – це знакова система (знакові системи), за допомогою яких передається чи приймається повідомлення, тому мова і код співвідносяться як часткове і загальне. Код включає й інші засоби, за допомогою яких в процесі мовної комунікації передається інформація, – мову тіла, паралінгвістичні засоби, одяг і прикраси.

Необхідно звернути особливу увагу на особливості і призначення стереотипів. Варто пам’ятати, що виділяють соціальні, національні, ґендерні, мовні стереотипи; призначення останніх полягає у сприянні процесів кодування / декодування інформації, при цьому стереотипи не «прочитуються», а «упізнаються».

З проблемою коду тісно пов’язана проблема прямих і непрямих МА. Необхідно з’ясувати суть, призначення, переваги й недоліки та особливості застосування непрямих МА. У визначенні прямих і непрямих МА необхідно враховувати: комунікативну мету, ілокутивну силу та локутивно-пропозиційний зміст КА. Варто пам’ятати, що деякі непрямі акти стають конвенційними, а значить, стереотипними і тому легко «розпізнаються» співрозмовниками.

Завдання

Вправа 1.

Користуючись посібником Є.В. Клюєва „Риторика”, випишіть вимоги до ефективних прямих тактик мовленнєвої взаємодії (С. 157 – 158).

Вправа 2.

Визначте смисл непрямого МА-репліки.

1) – Купи у мене жеребця, а тобі я дам мертвих душ на додачу.

– Нащо мені жеребець? (За М. Гоголем)

2) – Чи можу я вам допомогти?

– А чому не можете?

3) – Куди ти йдеш?

– Мамо, мені вже тридцять років.

4) – Васю, ти виконав домашнє завдання?

– У мене вчора боліла голова.

Вправа 3.

Проаналізуйте діалог фраза за фразою. Визначте, прямий чи непрямий кожен з МА. Якщо непрямий – визначте його локутивно-пропозиційний смисл, ілокутивну силу та очікуваний перлокутивний ефект. Чому співрозмовники не зрозуміли один одного? Як, на вашу думку, мовець не розуміє непрямого запитання співрозмовника чи робить вигляд, що не розуміє? Як мусить вчинити співрозмовник, щоб досягти успіху?

ТРОЯЧКА*

Ось підходить нещодавно один:

– Слухай, ти не міг би позичити троячку?

– Міг би, – кажу. І йду своєю дорогою.

– Куди ти? – питає.

– У магазин, – відповідаю.

– Мені троячка потрібна, – говорить.

– Мені теж, – говорю.

– Так ти не можеш позичити, чи що? – питає.

– Можу, –кажу.

– Так що ж не позичаєш? – питає.

– Так ти ж не просиш! – відповідаю.

– Як не прошу? Прошу, –каже. – Тільки хочу бути ввічливим.

– А навіть не привітався, – кажу.

– Ну, здрастуй, – говорить. – Немає у тебе грошей, чи що?

– Здрастуй, – говорю. – Є гроші.

– Так не міг би ти позичити троячку? – питає.

– Міг би, відповідаю. І йду своєю дорогою.

Тут він раптом як закричить!

–Вдавися ти, – кричить, – своєю троячкою!

Дуже дивна людина. (За М. Зубковим)

Коментар

Троячка – (розм.) за радянських часів так називалася банкнота вартістю у 3 карбованці.

Вправа 4.

За допомогою різних вербальних і невербальних засобів висловіть прямо і непрямо такі наміри: а) побажання, щоб вас пригостили морозивом; б) прохання допомогти підготуватися до заліку; в) нагадування черговим, щоб вони прибрали у класі.

Питання для самоперевірки

1. Які види невербальних засобів передачі інформації ви знаєте?

2. Поясніть смисл висловлювання „Багато з непрямих актів знаходяться на шляху до конвенціоналізації”.

3. Як відбувається декодування інформації в непрямих МА?

4. Назвіть показники ілокутивної сили у непрямих МА. Доведіть, що тут ілокутивна сила виражена імпліцитно.

Література

Основна

Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К., 2004. – С. 57 – 66, 86 – 103, 179 – 181.

Клюев Е.В. Речевая коммуникация. – М., 1998. – С. 180 – 217.

Клюев Е.В. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция): Учебное пособие для вузов. – М., 2001. – С.140-167.

Додаткова

Баландіна Н.Ф. Функції і значення чеських прагматичних кліше в комунікативному контексті – К., 2002. – С.10 – 37, 101 – 123.

Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. О своеобразии отражения мимики и жестов вербальными средствами (на материале русского языка) // ВЯ. – 1981. – № 1. – С. 36 – 47.

Горелов И., Енгалычев В. Безмолвный мысли знак. – М., 1991. – 240 с.

Колшанский Г.В. Паралингвистика. – М., 1974. – 81 с.

Кашкин В.В. Введение в теорию коммуникации. – Воронеж, 2000. – Лекц. 6.

ПЛАНИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ