Главная | Обратная связь

Історична думка та історіографія ХV-ХVІІ ст.

Соціально-політичні умови розвитку історіографії у XV—XVII ст. Заро­дження капіталістичних відносин. Початок розкладу станового устрою су­спільства. Реформація і Контрреформація. Ранньобуржуазні революції XVI—XVII ст. Національно-визвольні рухи і становлення національних дер­жав. Великі географічні відкриття. Наукова революція XVI—XVIІ ст. та її вплив на розвиток історичної думки.

Гуманістична історіографія.

Історичні джерела світогляду гуманістів. Ставлення гуманістів до сере­дньовічної та античної історіографічної традиції. Антропоцентризм гуманіс­тичного світогляду. Критика середньовічного провіденціалізму і есхатології. Початок секуляризації історичних знань. Запровадження поняття історичного часу. Нова періодизація всесвітньої історії.

Накопичення історичних знань у працях істориків-гуманістів. Вивчення гуманістичної історії окремих держав і народів. Історична біографістика та її відмінності від середньовічної біографії.

Гуманісти про завдання і функції історії та історичних знань. Суспіль­но-політична і виховна роль історії. Ж.Боден і його трактат "Метод легкого засвоєння історії". Зародження історико-філологічної критики джерел. Ри­торичність творів істориків гуманістів. Нові жанри історичних студій.

Особливості і основні центри гуманістичної історіографії у країнах Єв­ропи. Гуманістична історіографія і її представники в Італії. "Політико-риторична школа" та її внесок у історіографію гуманізму. "Ерудитсько-критична школа" (Флавіо Біондо, Лоренцо Валла). "Нова політична школа". Історичні погляди і твори Нікколо Макіавеллі і Фраческо Гвіччардіні. Здобу­тки гуманістичної історіографії у Франції. Особливості німецького гуманіз­му й історичної думки. Себастьян Франк та його концепція світової історії. Гуманістична історіографія слов'янських народів. Передвідродження в Україні та Росії і його вплив на історичну думку.

Історико-соціологічні твори ХVІ-ХVІІ ст.

Соціально-політичні та історичні концепції ідеологів Нідерландської та Англійської революцій. Розвиток ідей раціоналізму та їх вплив на історич­ну думку. Теорії "природного права" і "суспільного договору" та їх інтер­претації в історичних концепціях, історико-соціологічні погляди Г.Гроція, Т.Гоббса, Дж. Локка, Р.Декарта. Проблеми походження влади і власності. Основні етапи розвитку суспільства. Антиісторизм атомістичної теорії сус­пільства. Вплив природничих наук на розвиток методів вивчення історії. Критика ідей провіденціалізму. Скептичне ставлення до історичних знань і достовірності історії.

Традиційно-провіденціалістські течії в історіографії ХV-ХVІІ ст."Ерудити".

Релігійно-політична боротьба та її вплив на історичну думку. Початок кризи середньовічного церковно-релігійного світогляду. Втрата церквою монополії у духовному житті суспільства. Ідеї провіденціалізму в релігійно-історичній думці XV—XVII ст. Протистояння гуманістично-раціоналістичної та традиційно - провіденціалістської течії в історіографії X\/-ХVIІ ст. Історич­на концепція Ж.Б.Боссюе. "Єрудитські" школи ХVІ-ХVІІ ст. Роль монастирів і монастирських конгрегацій у їх становленні. Історіографічна творчість цер­ковних (Ж.Боланд, Ж.Мобільон, Б.Монфокон) та світських "ерудитів". Нако­пичення історичних знань та історичних матеріалів у творах "ерудитів". Розширення джерельної бази історичних досліджень. Роль ерудитів у становленні допоміжних історичних дисциплін: джерелознавства, палео­графії, генеалогії, геральдики, нумізматики, хронології. Проблематика іс­торичних творів "ерудитів". Розвиток біографічного жанру.

Посилення виливу церкви і держави на розвиток історичних знать у Росії. Теорія "Москва – Третій Рим". Москва як спадкоємиця Київської та Володимиро-Суздальської Русі. Проблема "Схід-Захід" у російській істо­ричній думці ХV-ХVІІ ст. Хронографи та їх значення для вивчення світової історії. Пізнє російське літописання. Воскресенський і Ніконовський літо­писи, "Новий літописець". Історичні погляди С.Медвєдева, А.Лизлова. Позалітописна історіографічна традиція. Родовідні книги. Церковні та монас­тирські синодики. "Степенна книга".