Главная | Обратная связь

Історична думка наприкінці XVIIІ – у першій половині ХІХ ст. Романтизм

Соціально-політичні наслідки Великої Французької революції. Промис­ловий переворот і загострення соціальних суперечностей. Національно-визвольні рухи і зростання національної свідомості народів Європи і Амери­ки. Організаційні основи історичної науки. Викладання історії в університетах і школах. Історія як самостійна навчальна дисципліна. Нові університетські центри в Росії. Історична періодика. Публікація джерел. Утворення і діяль­ність наукових історичних товариств. Посилення інтересу громадськості до історії. Досягнення історичної романістики (В.Скотт, Д.Ф.Купер, В.Гюго, О.С.Пушкін, К.Ф.Рилєєв, М.В.Гоголь).

Філософсько-методологічні засади романтичної історіографії Криза просвітницької методології. Романтизм та його роль у розвитку історичної думки. Внутрішня суперечливість і неоднорідність Романтизму. Консервативні, ліберальні та радикально-демократичні напрями у суспі­льно-політичній думці доби Романтизму. Значення історичної публіцисти­ки для становлення романтичної історіографії, історико-публіцистичні твори Е.Бьорка, Ф.Шлегеля, Ж. де Местра, Л.Бональда. Критика просвіт­ницької методологи у творах романтиків. Історики-романтики про народ і "народний дух". Нація і сім'я як основа суспільних зв'язків. Ідея органічного, спонтанного розвитку суспільства. Вплив ідей провіденціалізму на історичні концепції романтиків. Політичні вчення та їх роль у розвитку історіографії. Історико-політичні концепції А.Токвіля. Філософія історії Г.В.Гегеля та її вплив на історіографію. Теорії економічного романтизму. Історико-економічні погляди Ш.Л.Сісмонді. Ідеалізація середньовіччя у творах романтиків. Розвиток принципів історизму в історіографії романтизму.

Французька історіографія доби реставрації

Ствердження буржуазного суспільства. Історія як "наука століття". "Клерикально-монархічний романтизм Ж.де Мастра, Л. де Бональда, його провіденціалістська основа. Романтичний скептицизм Ф.Г.Шатобріана. Теорія завоювання графа Ф. де Монлоз'є.

Вплив ідей просвітництва і романтизму на представників французької історичної школи доби Реставрації. Проблеми революції в ліберальному романтизмі. Історичні погляди і концепція світової історії К.-А. де Сен-Сімона. Роль релігійно-філософських систем в історії людства. Основні етапи всесвітньої історії. Соціально-історична система К.-А.Сен-Сімона і намагання обґрунтувати закономірність прогресу. К.-А. Сен-Сімон як ідео­лог індустріалізму. Вплив Сен-Сімона і теорії "народного руху" на форму­вання історичних поглядів О.Т'єррі, Ф.Гізо, Ф.Мін'є, А.Т'єра. Від теорії за­воювання до концепції боротьби класів в історії. Теорія класів і класової боротьби у науковій спадщині історичної школи доби Реставрації. О.Т'єррі - "батько класової боротьби". О.Т'єррі та Ф.Гізо про природу і походження класів, основні етапи класової боротьби у європейських країнах в епоху се­редньовіччя і Нового часу. Еволюція поглядів О.Т'єррї та Ф.Гізо на роль класової боротьби в історії. Ф.Гізо і історія європейської цивілізації. Конце­птуальне і методологічне значення поняття "цивілізація" у працях Ф.Гізо.

Історія Великої Французької революції кінця XVIII ст. у творах Ф.Мін'є і А.Т'єра.

Історіографія 30-40 років XIX ст. Політична теорія А.Токвіля. Цезаризм як породження демократії. Ж.Мішле і демократичний напрямок. Народ – головна сила історія. Поява "робесп'єристського" напрямку. Л.Блан про великі принципах авторитету, індивідуалізму і братерства.

Підйом німецького історизму

Розвиток системи університетської освіти. Діяльність історичних това­риств по вивченню локальної історії. Вплив німецької класичної філософії. Причини інтересу німецьких філософів до історії. І.Г.Фіхте і його теорія іс­торичного процесу. Проблема держави в творчості І.Г.Фіхте. Історичні по­гляди Ф.В.Шеллінга. Історична концепція Г.Ф.В.Гегеля. Діалектичне розу­міння історичного процесу. Ідея прогресу, мети і сенсу історії. Різні види історіографічної літератури в інтерпретації Гегеля. Діалектичне розуміння зв'язку внутрішнього змісту і "зовнішніх" явищ в історії. Історія як процес самопізнання світового духу. Свобода як сутність світового духу і світової історії. Світова історія та її сенс у концепції Гегеля. Історичні та неісторичні народи. Основні етапи розвитку світової історії. Вплив на історичну думку XIX ст. гегелівського панлогізму.

Історична школа права в Німеччині (К.Ф.Савін'ї, К.Ф.Ейхгорн). Критика істориками школи права історико-соціологічних і правових поглядів просвітників та ідеологів Французької революції. Історизм, його характер і ос­новні риси у працях істориків школи права. Ідея органічного розвитку істо­рії. Критика революцій і революційних теорій. Розвиток теорії "народного духу" історичними школами права. Концепція і періодизація всесвітньої історії, історична школа права про значення джерел в історичному дослі­дженні. Ідеї традиціоналізму в "історичній школі права".

Становлення історично-політичної школи Л.Ранке. Вплив філософії іс­торії Гегеля ні історичні погляди Ранке. Зв'язки Ранке з історичною шко­лою права, історизм і об'єктивізм Ранке. Релігійно-романтична концепція світової історії у творах Ранке. Роль особи в історії. Ідея боротьби "націо­нальних організмів". Критичний метод Ранке. Полеміка Ранке з істориками гейдельберзької школи Ф.К.Шльоссером, Г.Гервінусом, В.Ціммерманом. Метод точного описання фактів. Проблема відбору історичних фактів. Зо­внішня і внутрішня критика джерел, вплив методів історико-філософської критики джерел Б.Нібура на критичний метод Ранке.

Подальша еволюція історико-політичного напряму. "Малогерманська" (І.Дройзен, Г.Зібель, Г.Трейчке) і "великогерманська" (Ю.Фіккер. І.Яник) школи у німецькій історіографи. Вплив романтичної методології історичної школи права і ранкеанської концепції. Роль держав і держаних інститутів в історії. Всесвітня історія як історія боротьби за утвердження національних держав. Розвиток принципів історизму. Вчення про своєрідність і неповтор­ність історичних подій і явищ. Критика ідеї закономірності історії та історич­них законів. Ідея провіденціалізму та її трактування послідовниками Ранке. Вплив німецьких історико-політичної та історико-державної шкіл на іс­торичну науку країн Західної Європи.

Вплив романтизму на англійську історичну науку Зростання консервативних настроїв на рубежі віків. Полеміка Т.Мальтуса і У.Годвіна. Утилітаризм І.Бентама і Д.Рікардо. В.Скотт як романіст і історик. Становлення економічної історії.

Політична школа Т.Карлейля і Д.Фроуда в англійській історіографії. Роль революції та особистості в історії. Ідеї чартизму в працях Д.О.Брайена.

Історична думка в Росії у дореформений період

Основні напрямки історичної думки в Росії. Історичні погляди М.М.Кара­мзіна Дворянсько-монархічна концепція історії Росії в "Історії держави Російської. "Проблема "Росія Захід" у творчості Карамзіна. Роль держави і самодержавства в російській історії. Філософсько-теоретичні основи дер­жавної школи. Вплив філософії історії Гегеля на історичний світогляд представників державницької школи. Історичні погляди С.М.Соловйова і його роль у формуванні державницької школи. Народ, держава, особа в іс­торичній доктрині С.М.Соловйова. Боротьба родових і державних "начал" в історичному розвитку суспільства. Принципи єдності всесвітньої історії і відносної своєрідності історії окремих народів. Роль географічного фактору в історії. Держава як рушійна сила історії. Історичні погляди К.Д.Кавеліна і Б.М.Чичеріна. Критика слов'янофільських уявлень про общину. Вивчення історії державних установ і правових інститутів. Еволюція державної школи Удосконалення методів історичних досліджень і розвиток джерелознавства в російській історіографії. Розширення джерельної бази історичної науки. "Скептична" історична школа (М.Г.Каченовський, С.М.Строєв, О.М.Бодянський). Критичний аналіз історіографічної спадщини. історико-філологічний метод критики і аналізу джерел у працях істориків "скептичної школи. Формування ідеології слов'янофілів і західників. Дискусія про характер і перспективи розвитку Заходу і Росії. Формування слов'янофільскої кон­цепції особливого шляху Росії М.П.Погодін. Теорія "народного духу" та її інтерпретація у творах слов'янофілів. Тези пре докорінну відмінність істо­рії Росії від історії Західної Європи в історичних концепція М.П.Погодіна, М.Г.Устрялова, С.П.Шевильова. Теорія ."офіційної народності".

Історичний процес у концепціях західників (П.М.Кудрявцев, Т.М.Грановський К.Д.Кавелін). Європоцентризм західників. Проблема єдності іс­торії Європи, Росії та Сходу Європейська історія в ліберальній трактовці Т.М.Грановського. Т.М.Грановський про мету спрямування історичного процесу. Співвідношення історії та сучасності у працям Т.М.Грановського. Еволюція історико-філософських поглядів західників і слов'янофілів.

Оформлення революційного демократизму. В.Бєлінський. Відобра­ження гегельянства і сенсімонізму у творчості О.І.Герцена. Ідея "російсь­кого соціалізму".

"Рання школа" в історіографії США.

Становлення історичної науки у США. Вплив європейського романтизму. Особливості американського романтизму. "Рання школа" в історіографії США. Історичні погляди Д.Бенкрофта, Ф.Паркмена, Д.Мотлі, І.Прескотта, Р.Хілдрета.

Основні ідеї слов'янського Просвітництва і романтизму.

Ідеологія Романтизму і національно-визвольні рухи слов'янських на­родів. Польська історіографія. Реформаторська направленість праць Г.Коллонтая і С.Сташица. Концепція конституційної монархії А.Нарушевича. І.Лелевель - засновник романтичної польської історіографії. Мето­дологічні і методичні принципи Лелевеля. Синтезуюча історія польського народу в його працях.

Національно-романтичні ідеї в чеській і словацькій історіографії. Істо­ричні погляди Ф.Палацького, К.Ербена, П.Шафарика.

Романтична течія у сербській, хорватській та болгарській історіографіях.