Главная | Обратная связь

Еволюція і початок кризи позитивістської історіографії

Прогрес в організації, масштабах і техніці історичного дослідження. Криза як перемінна наукової парадигми. Втрата соціально-історичного оп­тимізму. Відголос кризи природознавства в гуманітарних науках. Атака на спрощення позитивізмом і марксизмом складності і специфіки історичного пізнання. Посилення сумнівів в пізнавальних можливостям історичної нау­ки. Специфічні особливості кризи в різних країнах .

Перші прояви кризи позитивістської історіографії. Спроби оновлення теоретико-методологічної бази історичної науки. Теорія культурно-істо­ричного синтезу К.Лапрехта. Історико-теоретичні студії Ш.Ланглуа і Ш.Сеньобоса. Концепція "загальної історії" Е.Лавісса і А.Рамбо.

"Російська історична школа" загальної історії (І.В.Лучицький, М.М.Ко­валевський, М.І.Карєєв, П.Г.Виноградов, Є.В.Тарле). Критика фактографі­зму ранньої позитивістської історіографії, філософського вчення О.Конта і моністичного розуміння історії. Підпорядкування історичного матеріалізму потребам соціологічних узагальнень. Розвиток порівняльно-історичного методу і його значення у вивченні історії Росії і Заходу. Особливо про­блематики історичних досліджень істориків "російської історичної школи" та її вилив в європейську історичну науку. Еволюція і доля "російської іс­торичної школи" після Жовтневої революції 1917 р.

Історичний матеріалізм і зародження марксистської історіографії.

Історичні й теоретичні джерела марксистської методології історії. Фо­рмування і еволюція історичних поглядів К.Маркса і Ф.Енгельса. Критика ідеалістичних концепцій історії. Об'єктивність законів історичного розвит­ку. Теорія суспільно-економічних формацій – основа матеріалістичного розуміння історії. Маркс і Енгельс про роль матеріальних і духовних фак­торів у розвитку суспільства. Марксистська концепція всесвітньої історії як закономірного процесу послідовної зміни соціально-економічних формацій. Революції та їх роль у зміні соціально-економічного ладу і розвитку історії людства. Класова боротьба як рушійна сила історії. Проблема єд­ності історії Сходу і Заходу в творах Маркса. Концепція "азійського спосо­бу виробництва". Періодизація всесвітньої історії та її критерії. Основні проблеми всесвітньої історії в творах Маркса і Енгельса. Становлення марксистської історичної школи (В.Лібкнехт, А.Бебель, К.Каутський).

 

Історична наука в кінці Х!Х - першій половині XX ст.

Загострення соціально-політичних і міжнародних суперечностей. Пе­рша і друга світові війни. Соціалістична революція в Росії. Посилення ідейно-теоретичної боротьби в історичній науці. Розмежування і загост­рення суперечностей між марксистською та немарксистськими течіями в історіографії. Вплив наукових відкриттів у природознавстві на уявлення про світ і життя людини. Криза позитивістської історіографії. Методологіч­ні дискусії у Німеччині, Франції, Росії, США. Ставлення нових соціально-політичних наук: соціології, історичної демографії, історичної психології, історичної антропології, історичної географії. Питання пре роль і функції історичної науки.

Організаційні основи історичної науки. Зміцнення міжнародних науко­вих зв'язків. Перші міжнародні конгреси історичних наук. Реорганізація си­стеми науково-дослідних установ історичного профілю в СРСР. Націона­льні та міжнародні історичні товариства.

Неокантіанська методологія історії.

Антипозитивістський характер неокантіанської філософії і методології історії. Критика позитивізму в працях В.Дільтея і баденської школи істориків-неокантианців (В.Віндельбанд, Г.Ріккерт). Класифікація наук, ідеогра­фічні науки. Місце історії в системі наук. Вчення про неповторність і інди­відуальність історичних подій. Утвердження ідеї суб'єктивного сприйняття минулого. Питання про місце і роль історії у пізнавальному процесі. Ви­ступи проти можливостей об'єктивного і повного пізнання історичного процесу. Критика позитивістських уявлень про історичний факт, ідеї єдно­сті історичного процесу. Теорія культурних типів Г.Ріккерта. Погляди В.Дільтея щодо вивчення історії шляхом "розуміння", Історико-соціологіч­на концепція М.Вебера. Ставлення Вебера до марксизму. Теорія "ідеаль­них типів" її методологічні можливості у вивченні історії.

Історико-критичний неогегельянський напрямок в історіографії.

Ідейно-теоретичні джерела неогегельянської філософії і методології історії, антипозитивістський характер. Суб'єктивізм історичних поглядів істориків-неогегельянців. Історико-теоретичні концепції Б.Кроче. Історія як вид мистецтва, історія як процес самопізнання людини. Б.Кроче про об­меження можливостей пізнання історії

Неогегельянський напрямок в історіографії Англії. "Критична історія" Ф.Бредлі та послідовники, історичні погляди Д.Оукшота. Р.Колінгвуд про зовнішню і внутрішню сторони історичного процесу, історичних подій і явищ. Питання про сенс історії. Історія як відтворення минулого досвіду. Критика ідеї прогресу. Прогрес як продукт історичного мислення. Роль значення уявлення в пізнанні минулого.

Релігійно-філософські концепції історії

Історичні і теоретичні джерела релігійно-філософського пояснення історії в Росії. Філософська історія В.С.Соловйова. Теократична концепція розвитку історії та державного устрою. Ідея єдності історії людства та історичного процесу. Історія і есхатологія. Песимістичні мотиви в історичних поглядах В.Соловйова. Критика неокантіанської методології історії. Філософія історії у творах М.О.Бердяєва. Пам’ять як основа історії. Проблеми Бога і людини в історії. Вчення про "небесну історію". Сенс історії. Суспільний прогрес і кінець історії. Криза гуманізму як основу кризи світової історії. Бердяєв про роль християнства у світовій історії. Історичні погляди і філософія історії Л.П.Карсавіна. поняття історії та "історичного". Питання про зв’язок природи та історії. Мета і сенс історії в історико-філософських студіях М.О.Лоського. проблема "Схід-Захід" в історичних концепціях С.М.Соловйова, М.О,Бердяєва, Л.П.Карсавіна, М.О.Лоського.

Теорія "євразійства" (М.С.Трубецький, Г.В.Флоровський, П.М. Савицький). Критика ідеології європоцентризму. Вчення про "Росію-Євразію". Географічні, релігійні і культурно-історичні особливості Євразії. Еволюція теорії "євразійства".

Релігійно-філософські концепції в історіографії країн Західної Європи. Неотомізм, неопротестантизм в історичній науці (Ж.Марітен, М.Грабман та ін.)

Теорія циклічного розвитку світової історії.

Соціальні та ідейно-теоретичні джерела теорії циклічного розвитку іс­торії. Історичні погляди і метод історичного дослідження О.Шпенглера. "Морфологія культури". Історія як послідовна зміна ізольованих самобут­ніх культур. Загальне і особливе в історичному процесі. Вилив позитивіз­му на концепцію всесвітньої історії О.Шпенглера.

Теорія цивілізацій А.Дж.Тойнбі. Порівнянний метод вивчення цивіліза­цій. Примітивні та цивілізовані суспільства. Причини і передумова загибе­лі старих і виникнення нових цивілізацій. Динаміка внутрішнього розвитку окремих цивілізацій. А.Тойнбі про основні етапи розвитку світової історії.

П.Сорокін і його філософсько-історична схема зародження і занепаду "культурних суперсистем".

Філософія екзистенціалізму та її вплив на історичну думку.

Проблема світової історії у філософії екзистенціалізму. Історичні по­гляди К.Ясперса. Критика теорій циклічного розвитку О.Шпенглера і А.Тойнбі. Єдине походження і єдиний шлях розвитку світової історії. Утве­рдження пріоритету духовного фактору у розвитку історії. Ідея єдності ду­ховного життя людства. Вчення К.Ясперса про "осьову епоху людства".

Схема розвитку світової історії. Історичні погляди М. Хайдеггера. По­няття історії філософії Хайдеггера. Поведінка і місце людини в історії. Філософи-екзистенціалісти про сенс історії.

Становлення "нової" історичної науки. Школа "Анналів"

Критика позитивізму у французькій історіографії. Соціологічна школа Е.Дюркгейма. Теорія "культурно-історичного синтезу" А.Берра. Створення і діяльність Міжнародного центру синтезу в історичній науці. Виникнення історичної школи "Анналів".

Історико-теоретична спадщина Л.Февра і М.Блока. Критика позитивіз­му, неокантианської методологи та теорії циклічного розвитку історії. М.Блок і Л.Февр про необхідність створення цілісної історії людини і суспі­льства, історія як наука про людину в історичному часі. Поняття "істо­ричний час".

Діалектика загального і особливого в теорії "глобальної історії", істо­рики школи "Анналів" про взаємозв'язок історії з іншими науками про лю­дину і суспільство - соціологією, антропологією, психологією, демог­рафією та ін. Місце історії серед наук про людину. Л.Февр і М.Блок про зв'язок минулого і сучасності. Можливість об'єктивного вивчення історії. Новий підхід до вивчення джерел. Невичерпність інформаційного змісту джерел. Розширення джерельної бази історичної науки.

Розширення проблематики історичних досліджень у "новій історичній науці". Економічна історія та історія розвитку соціальної структури суспі­льства. Пріоритет соціальної історії. Поняття менталітету і його дослі­дження. Вплив "нової історичної науки" на розвиток світової історіографії.