Главная | Обратная связь

Марксистська історіографія

Розвиток теорії історичного матеріалізму. Праці Г.В.Плеханова з пи­тань матеріалістичного розуміння історії. Захист принципу історичного монізму. Критика немарксистської методології історії. Критика Плехановим і Леніним народницької історіографії і об'єктивізму позитивістської історичної науки. Ленін про загальні принципи історичного дослідження. Теорія імперіалізму. Проблеми марксистського розуміння історичного процесу у працях Каутського, Бернштейна, Троцького, Фостера. Виник­нення осередків марксистської історіографії у країнах світу

Становлення марксистської історіографії в СРСР. М.М.Покровський та його внесок у розвиток марксистської історичної науки. Концепція всесвіт­ньої історії та історії Росії у працях Покровського. Дискусії 20-х років XX ст. з питань теорії соціально-економічних формацій та їх значення для ство­рення марксистської концепції всесвітньої історії. Посилення партійно-державного контролю за розвитком історичних досліджень. Критика "шко­ли" Покровського. Постанови РНК СРСР і ЦК ВКП(б) "Про викладання громадянської історії в школі" (1934 р.). Підготовка підручників з історії. "Короткий курс історії ВКП (б)" і початок догматизації марксистської історії. Сталінізм та історична наука. Перегляд проблематики історичних дослі­джень. Наукові студії В.І.Невського, О.М.Панкратової, С.М.Дубровського, І.І.Мінця.

Немарксистські течії та школи в умовах утвердження марксистської іс­торіографії в СРСР. ідейно-політична боротьба у радянському суспільстві та її вплив на розвиток .історичної науки. Російські неокантіанці Р.Ю.Віппер, Д.М.Петрушевський і О.С.Лаппо-Данилевський. Пізньопозитивістська історіографія (М.І.Карєєв, М.К.Любавський, М.О.Рожков). Роз­гортання критики немарксистських течій в історичній науці. Утвердження атеїзму і примусова ліквідація релігійно-філософського напрямку в історі­ографії. Репресії проти істориків та їх наслідки. Еволюція поглядів частини немарксистських істориків та їх перехід на позиції історичного матеріаліз­му (Є.В.Тарле, В.І.Пічета, Б.Д.Греков, О.В.Бахрушин).

Характер і особливості розвитку національних історіографій.

Основні течії і напрямки французької історіографії. Школи А.Матьєза і А.Олара. Історичні твори Ж.Лефевра. Історичні погляди і праці Д.О.Тревельяна і Д.Гобсона, Економічна і соціальна історія в англійській історіо­графії, історична наука у США. Теорія презентизму. Економічний напря­мок в історіографії США, Історичні концепції і дослідження Т.Тернера, Ч.Бірда і В.Л.Паррінгтона. Історична школа Д.Коммонса. "Школа консен­сусу" та її еволюція.

Німецька історіографія. Німецький історизм і його течії. Історичні праці Е.Трьольча, Ф.Мейнеке, Соціально-економічна історія (О.Хінтце, В.Зомбарт). Історична наука в Німеччині в умовах панування фашизму.

Італій­ська історіографія в період фашистської диктатури.

Польська історіографія Історико-правова школа. Школа М.Хадельс-мапа. "Санаційна" історіографія. Історична наука в Чехословаччині. Роз­робка проблеми виникнення чехословацької держави. Угорська історіогра­фія та її течії. Концепція "Історії духу" в угорській історіографії. Болгарська історіографія (В.Златарський, П.Мутаоргієв). Югославська історіографія. Напрямок "інтегрального югослов'янства".