Здавалка
Главная | Обратная связь

Методичні вказівки для виконання практичної роботи



 

Вивчення деталей сумок

Вивчення деталей сумок здійснюється за зразками, каталогами, зразками, навчальними посібниками. Використовуючи зразки, каталоги, навчальні посібники, нормативні документи ознайомитись з деталями сумок.

Деталі виробів за місцем розташування поділяють на зовнішні, а саме на основні і додаткові, на внутрішні і проміжні.

Вивчення асортименту сумок

При вивченні асортименту набувають навичок у розпізнаванні сумок за наступними ознаками:

1. Вид виробу (сумки спеціальні - медичні, поштові; побутові - дорожні, господарські тощо).

2. Статево-вікове призначення виробу (сумки жіночі, чоловічі,
молодіжні, дошкільного віку, для дітей молодшого шкільного віку,
дитячі).

3. Вихідний матеріал (основний - натуральна і штучна шкіра,
тканина, плівковий і синтетичний матеріал; допоміжний - фарба,
лаки, нитки, клеї, заклепки тощо).

Якщо виріб виготовлений зі шкіри, тоді характеризують:

Ø вид сировини (опойок, виросток, напівшкірник, шевро, шеврет, свиняча шкіра);

Ø метод дублення (хромове, хромтанидне, жирове тощо);

Ø вид оброблення (гладке, тиснене, з природною, штучною, підшліфованою лицевою поверхнею (нубук) і шліфованою бахтармою (велюр), лакове покриття);

Ø вид окрасу (натуральний, чорний, білий і кольоровий).

4. Спосіб з'єднання деталей або спосіб виготовлення (виворіт­
ний, невиворітний)

Виворітний - основні деталі корпусу виробу кладуть один до одного лицевою поверхнею і з'єднують по виворітному боці з наступним виверганням з'єднаного корпусу.

Невиворітний - основні деталі корпусу виробу складають один до одного виворітними боками і з'єднують по лицевому боці.

5. Конструкція корпусу (дві стінки і ботан; полотно і два
клинчики; дві стінки, дно і два клинчики; дві стінки і дно; суцільне
полотно; дві стінки) (табл. 1). Конструкція - це склад і будова виробу, взаєморозміщення деталей, вузлів, частин у ньому.

6. Ступінь жорсткості корпусу (сумки м'які, жорсткі, напів­жорсткі)

7. Назва деталей.

Визначення методів кріплення деталей

Метод кріплення деталей (прошивний, плетений, в'язаний,
клепаний, обплетений, клейовий, зварний - токами високої частоти,
комбінований).

Конструкція шва (зшивний (а), виворітний (б), накладний (в),
переметувальний (г), зшивний з прокладанням кедеру (д)

 


 

Рис. 1. Вид шва сумок:

а - зшивний, б - виворітний, в - накладний, г - переметувальний,

д) - зшивний з прокладанням кедеру

 

Вид оброблення зовнішніх країв (загинання - одностороннє, двостороннє; обрізання з наступним обробленням країв). І 1. Спосіб закривання (табл. 1):

Ø рамочний замок: з нижньою, боковою або верхньою заправкою матеріалу;

Ø клапан, замки-вертушки, замки-відкривання складаються з двох деталей, одну з якої кріплять до корпусу сумки, а іншу безпосередньо до клапану або до окремих деталей (цупфер, протягнутий у хомутик; запряжник з гортом; петля, затягнута в ґудзик; бант, просунутий у прорізь клапана, накладка);

Ø відкритий;

Ø застібка-блискавка, а також пряжка, іудзик, карабін, шпеньок, кліпса, кнопка, гачок;

Спосіб закривання сумки - важлива конструктивна ознака, яка впливає на моделювання виробу.

Декоративне оброблення деталей (тиснення, перфорація з про­тягуванням шкіри, вишивка, аплікація, декоративна строчка тощо).

Фурнітура (замки, кнопки, застібки, заклепки, ручкотримач, кути, накладки, вставки, обкантовки тощо).

Вид оформлення (сумки нарядні, ділові, офіційні).

Призначення (сумки повсякденні, дорожні, спортивні, вихідні, господарські).

Сезон експлуатації (сумки весняно-літні, осінньо-зимові).

Результати вивчення асортименту сумок (5 - 7зразків), їх відмінних ознак оформлюють письмово у вигляді таблиці 3.

 

Таблиця 3 – Характеристика асортименту сумок

№ п/п Вид виробу Статево-вікове призначення Вихідний матеріал Спосіб виготовлення Конструкція корпусу Ступінь жорсткості Вид та назва деталей
внутрішні зовнішні проміжні
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
                   

продовження табл. 3

Метод кріплення деталей Конструкція шва Вад обробки зовнішнього краю Спосіб закривання Декоративна обробка деталей Фурнітура Вид оформлення Призначення Сезон експлуатації
11 12 13 14 15 16 17 18 19
                 

 

Визначення сортності сумок

Визначення сортності проводять на основі стандартів на методи перевірки якості, номенклатури показників якості та сортності шкіргалантерейних виробів.

Якість шкіргалантерейних виробів визначається:

Органолептичним методом шляхом огляду наявності дефектів
зовнішнього вигляду. Вид дефекту, розмір і кількість визначається
згідно з нормативними документами. Розмір дефекту визначають за
його найбільшою величиною (довжиною).

Задачею органолептичної оцінки шкіргалантерейних виробів с встановлення правильності піднесення їх до чого чи іншого сорту.

На зразках шкіргалантерейних виробів розглядають дефекти, які можуть утворитися на окремих етапах шкіргалантерейного вироб­ництва. Знайомляться також з можливими дефектами пакування, транспортування і зберігання.

При цьому увагу звертають на дефекти, що найчастіше зустрічаються; порівнюють за допомогою норма­тивних документів розміри допусків і відхилення для шкіргаланте­рейних виробів 1-го та 2-го сорту.

Виділяють недопустимі дефекти, при виявленні яких шкіргалантерейні вироби переводять у брак і прийманню не підлягають.

Результати визначення сортності шкіргалантерейних виробів записують у вигляді табл. 4.

 

Таблиця 4 - Оцінка якості галантерейних виробів

Найменування дефектів та показників Вимоги ГОСТ Результати дослідження Відповідність
1 2 3 4
       

 

За остаточними результатами оформити висновок.

 

Питання для самоконтролю:

1. Що відносять до галантерейних товарів.

2. Як класифікують галантерейні вироби?

3. Які фактори впливають на якість галантерейних товарів.

4. Як визначають сортність галантерейних товарів.

 

Література:

1. ГОСТ 258-75. Изделия кожгалантереи. Приемка.

1. Михайлов В.И. Товароведение непродовольственных товаров. КТДТЕУ. – К.:, 1999г. – 232с.

2. Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза культурно-бытовых товаров. Ростов-на-Дону. Изд. «Феликс», 2002г. – 356с

3. Барченкова В.И. Основы товароведения: непродовольственные товары, 1991, 318с

 


Таблиця 1 – Ділення сумок за конструктивними ознаками

    Виворітний спосіб виготовлення Невиворітний
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Спосіб закривання Ступінь жорсткості конструкції корпусу Дві стінки і ботан Полотно і два клинчика Дві стінки і дно 2 стінки і дно і 2 клинчика суцільне полотно Дві стінки Дві стінки і ботан Полотно і два кінчика Дві стінки, дно і два клінчика
Рамочний замок М’яка  
  Жорстка
  Напівжорстка
Клапан М’яка
Жорстка  
Напівжорстка
Застібка-блискавка М’яка
Жорстка  
Напівжорстка
Відкритий М’яка
Жорстка  
Напівжорстка

Список літератури

1. Кушнір М.К., Н.п. Тихонова Товарознавство непродовольчих товарів. Частина 3. – К.: НМЦ „Укоопосвіта”, 2001. – 266с

2. А.Ф, Шепелев, И.А. Печенежская, К.Р, Мхитарян. Товароведение и экспертиза пушно-меховых и кожевенно-обувных товаров /Серия «Учебники, учебные пособия. – Ростов–на–Дону: Феникс, 2002. – 288с.

3. Валяева А.В. Обувные товары (товароведение). Учеб. пос. М.: стоп. //Кожевенно-обувная промышленность// - №2 2002, с30-31.

4.Л. К. Вернер (МГУДТ). Направление моды «осень – зима 2004- 2005гг.» // Кожевенно-обувная промышленность // - №5. – 2003г. с 20-22.

5. Зеркало современной моды. // Кожевенно-обувная промышленность // - №2, 2003. – с30-33, 46-48.

6. Барченкова В.И. Основы товароведения: непродовольственные

товары, 1991, 318с.

7.Додонкин Ю.В. Таможенная экспертиза товаров: Учебник для студ.

высш. учеб. заведений, - М.: Издательский центр «Академия», 2003. –

272с.

4. В.Д. Дурнев, С.В. Сапунов, В.К. Федюкин Товароведение пром. материалов. Учебник. М: Информационно издательский дом “Филин”, 2002. – 196-197 с.

5. Елизаров Ю.Д., Шепелёв А.Ф. Материаловедение для экономистов Серия “Учебники, учебные пособия” – Ростов – на – Дрну; “Феникс”, 2002.–468 - 472 с.

10. Алексеева А.И. Товароведение непродовольственных товаров. Часть-

1. К.: 2001г. – 304с.

11. Кутянин Г.И. гбаш В.А и др. Товароведение непродовольственных товаров. М.: Экономика, 1988г. – 450с.

 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.