Главная | Обратная связь

Історія досліджень та інвентаризація флори

Рослинний світ

Сучасна територія НПП довгий час залишалася поза увагою дослідників через важку доступність території у минулому. Лише в кінці ХІХ та першій половині ХХ століття, у зв’язку з освоєнням долини Прип’яті людиною, тут розпочалися перші флористичні дослідження [Танфильев, 1899], хоча вони носили фрагментарний характер, і стосувалися, переважно, території значної частини Полісся, а даної території лише частково, оскільки більшість сучасної території НПП входила у тодішню Мінську губернію, а дослідження В.С.Доктуровського стосувалися лише Волинської губернії, і зокрема флори боліт [Доктуровский, 1914, 1915].

Лише у 1992 р. і 1994 р. розпочалися окремі дослідження флори судинних рослин, які проводив П.Т.Ященко в околицях с.Бучин, с.Люб’язь, с.Сваловичі та с.Хоцунь. Під час цих досліджень він вперше виявив тут – щитолисник звичайний Hydrocotyle vulgaris L., а також виділив і охарактеризував рідкісні фітоценози [Ященко, 1997; Cтойко, Мілкіна,…, 1998]. Ці матеріали лягли у флористичну частину обґрунтування для створення регіонального ландшафтного парку «Прип’ять-Стохід», який був створений у 1995 р. [Проект…, 1994], окремі дані увійшли в узагальнення про природно-заповідний фонд області [Химин, Тутейко, …, 1999]. Пізніше у 2000 р. П.Г.Ященко прийняв участь в одній з експедицій, організованій Науковим центром заповідної справи Мінприроди України (керівник М.Л.Клєстов), по дослідженню заплав р.Прип’ять та р.Стохід, на кошти Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина).

У 1997 р. флору (судинні рослини) території тодішнього регіонального ландшафтного парку вперше досліджувала Т.Л. Андрієнко, зокрема Бучинську дачу та заплаву р. Прип’ять, а у 2003-2008 рр. також і інші території, що тепер входять у НПП (Сваловицька дача, заплава р.Стохід, оз.Люб’язь). У 1999-2008 рр. флору сучасної території НПП досліджувала О.І.Прядко, зокрема Бучинську, Дольську та Сваловицьку дачі, район озер: Біле, Добре, Люб’язь, луки та болота Прип’яті та Стоходу, в тому числі і одне з не багатьох верхових боліт у межиріччі русел Стоходу. За результатами досліджень, ними були виявлені 21 вид рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України, 2 види – до Додатку 1 Бернської конвенції, 1 вид – до Європейського Червоного списку, а також інші рідкісні види (косарики черепитчасті Gladiоlus imbicatus L., голокучник дубовий Gymnocarpium dryopteris (L.) Newm., тисдалія голостебла Teesdalia nudicaulis (L.) R. Br. тощо), 9 рідкісних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, виділена флора озерних комплексів [Прядко, 2001, 2004; Науково-…, 2003; Андрієнко, Прядко, 2006 а, 2006 б, 2007; Прядко, Химин, Клєстов, 2008]. Матеріали ботанічних досліджень Т.Л.Андрієнко та О.І.Прядко лягли в основу наукового обґрунтування для створення НПП [Матеріали…, 2005] і поновлення даних для опису водно-болотних угідь міжнародного значення: Заплава Прип’яті і Заплава Стоходу [Стеценко, Химин, 2006 а, 2006 б].

У 1998 р. на частині сучасної території НПП пройшла Українсько-Британська експедиція у два етапи 2 шляхами, учасниками якої серед ботаніків та мікологів були: В.П. Гелюта, Д. Мінтер, Л.П. Вакаренко, Д.В. Дубина, С.Л. Мосякін. Ними поблизу с.Люб’язь, зокрема було знайдено нове місцезростання щитолисника звичайного [Гелюта, Вакаренко, Дубина, 1999]. Деякі з цих учасників та інші, в окремі роки (1999-2008 рр.) продовжують дослідження, зокрема у долинах Прип’яті та Стоходу [Висоцька, Гелюта, Бесєдіна, 2006].

У 2002-2003 рр. О.П.Куринчук вивчала мохи цієї території, за результатами чого було виявлено 49 видів мохів [Куринчук, 2004].

У 2003-2007 рр. співробітники кафедри ботаніки Волинського національного університету ім.Л.Українки Л.О.Коцун, Н.З.Романюк, В.П.Войтюк, І.І.Кузьмішина, В.М.Рало із студентами досліджували флору біля оз. Люб’язь та у Сваловицькій дачі, зокрема рідкісні види рослин [Романюк, Коцун, …, 2005; Коцун, Романюк, …, 2007; Войтюк, Кузьмішина, ..., 2008].

У той самий час, на території Сваловицької дачі, досліджуються екологічні умови зростання зозулиних черевичків справжніх, хімічний склад ґрунтів у місцях їх зростання, та робиться висновок про їх стан дигресії [Решетнюк, Філіпченко, 2007].

З 2006 р. Інститут гідробіології НАН України тут проводить дослідження з оцінки екологічного стану річкових екосистем, в тому числі і ботанічні (Г.О.Карпова), зокрема водних та прибережно-водних видів рослин [Карпова, 2004 а, 2004 б; Новоселова, Мантурова, 2007].

У 2006 р. тут проводив окремі дослідження тодішній директор Інституту ботаніки НАН України Я.П.Дідух разом із студентами.

У 2008 р. на території НПП було розпочато дослідження водоростей аспіранткою Інституту ботаніки НАН України – М.О.Струк. За результатами цих досліджень визначено 51 вид водоростей, представлений 55 внутрішньовидовимих таксонами, знайдено рідкісний вид для флори України – Nitella gracilis (Sm.) C.Agardth [Струк, 2008 а, 2008 б; матеріали звіту].

З 2008 року дослідження флори проводять співробітники наукового відділу НПП: О.І.Прядко, М.Й.Савчук, під керівництвом (на громадських засадах) Т.Л.Андрієнко, зокрема розпочато інвентаризацію флори, започатковано закладення постійних пробних площ тощо.

У 2010 році розпочалися мікологічні дослідження території НПП фахівцями Інституту ботаніки НАНУ.