Главная | Обратная связь

Видове та ценотичне різноманіття та його збереження

Положення парку в системі геоботанічного районування України. Територія НПП «Прип’ять-Стохід», згідно геоботанічного районування України (1977) належить до Західнополіського геоботанічного округу соснових і дубово-соснових лісів та евтрофних боліт Українського Полісся та відбиває основні риси Ратнівсько-Любешівського (Верхньоприп’ятського) геоботанічного району, що займає заплаву та надзаплавні тераси Прип’яті. Місцевість району слабо дренована, в зв’язку з чим заболоченість дуже висока. Територія парку завдяки своєму географічному положенню та своєрідній історії формування ландшафтів, які об’єднують природні комплекси лабіринтів рік Прип’яті і Стоходу, в яких сформувався своєрідний гідрофільний комплекс покрив, характеризується переважанням водної та прибережно-водної рослинності. Характерною для парку, як і для району в цілому , є лісова рослинність, яка представлена переважно сосновими лісами чорницево-зеленомоховими, що розміщуються на бідних дерново-підзолистих піщаних грунтах. Проте, як на території району, так і парку, зустрічаються окремі моренні горби при неглибокому підстиланні мергелів із супіщаними грунтами, на яких розміщуються листяні ліси (в парку – це Сваловецька дача). Значні площі в парку займає лучна і болотна рослинність, а на піщаних терасах – псамофітна.

Флора парку. Своєрідність рослинного покриву багатого за ценотичним складом обумовили багату та різноманітну флору. Нині вже встановлено основне флористичне ядро парку. Лише попередній список cудинних рослин нараховує близько 510 видів.

Узагальнені дані щодо флори наводяться у таблиці 2.6.1.

Таблиця 2.6.1.

Кількість видів рослин у флорі НПП

Аналіз флори показав, що в складі флори переважають бореальні види з голарктичними та євразійськими ареалами. Чимало серед них домінантів лісових ценозів. Це чорниця (Vaccinium myrtillus), брусниця (Vaccinium vitis-idaea), багно болотне (Ledum palustre), квасениця звичайна (Oxalis acetosella). Звичайними, хоча і не домінуючими в лісах парку є такі бореальні види, як одинарник європейський (Trientalis europaea), плаун булавовидний (Lycopodium clavatum), сухоцвіт лісовий (Gnaphalium sylvaticum), ортилія однобока (Orthilia secunda), ожика волосиста (Luzula pilosa) та інші.

На болотах зростають такі бореальні види – осоки гостра (Carex acuta), гостровидна (C. acutiformis), пухнатоплода (C. lasiocarpa), чорна (C. nigra), здута (C. rostrata), пухирчаста (C. vesicaria), висока (омська) (C. omskiana) та інші. Характерними є осоки заяча (C. leporina), бліда (C. pallescens) та вереснянкова (C. ericetorum), звичайними видами є вовче тіло болотне (Comarum palustre), пухівка багатоколоскова (Eriophorum polystachyon), теліптеріс болотний (Thelypteris palustris) та інші. Зрідка трапляються на території НПП "Прип'ять–Стохід" такі бореальні болотні види як росичка круглолиста (Drosera rotundifolia), верби мирзинолиста (Salix myrsinifolia) та Старке (S. starkeana).

Значну частку у флорі парку становлять види з широкими ареалами. Це переважно лучні види, а також водні та прибережно-водні види. Види неморальної світи у складі флори є не чисельними. Це пояснюється невеликими площами листяних лісів. До неморальних видів в парку належать зірочник ланцетовидний (Stellaria holostea), яглиця (Aegopodium podagraria), перлівка поникла (Melica nutans), горлянка повзуча (Ajuga reptans), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum), наперстянка великоцвіта (Digitalis grandiflora), дзвоники персиколисті (Campanula persicifolia) та деякі інші, а також ефемероїди - анемона дібровна (Anemone nemorosa), анемона жовтецева (A. ranunculoides), рясти – ущільнений (Corydalis solida) та порожнистий (C. cava).

Особливістю флори є значна участь центральноєвропейських видів. Серед них найбільший інтерес становлять види, рідкісні для Українського Полісся в цілому. До них належать малий комонник зігнутий (Succisella inflexa), первоцвіт високий (Primula elatior), пухирник середній (Utricularia intermedia), щитолисник звичайний (Hydrocotyle vulgaris), зіновать регенсбурзька (Chamaecytisus ratisbonensis) і тисдалія голостебла (Teesdalia nudicaulis) (Андрієнко, Прядко, 2006).

В рослинному покриві НПП «Прип’ять-Стохід», який за своїм характером є дуже своєрідним, поєднуються провідні типи рослинності – лісовий і водний та прибережно-водний, значні площі займають болота і луки, добре виявлена псамофітна рослинність.

Т.Л. Андрієнко та О.І. Прядко (2009) розробили класифікаційну схему рослинності парку «Прип’ять-Стохід» на домінантній основі, застосованій в чотиритомній монографії «Рослинність УРСР» (1968-1973).

Класифікацію синтаксонів доведено до рангу формацій, а в лісовому типі – до груп асоціацій.