 |
|
Історія досліджень та інвентаризація фауни
Тваринний світ
Наприкінці ХIХ та в першій половині XX століття на сучасній території національного природного парку розпочалися перші зоологічні дослідження, які, проте, мали фрагментарний характер, а опубліковані матеріали були представлені переважно у вигляді окремих повідомлень (Мензбир, 1895; Никольский, 1899; Шнитников, 1913; GraBmann, 1918; Шарлемань, Портенко, 1926). Детальніші дослідження орнітофауни околиць Дольська у 1917 р, проводив W.Rudiger (Zedlitz, 1920-1921).
Перші дослідження молюсків Molusca проведені Ю. Полянським у 1931 р. на оз. Біле (Полянський, 1932). Частина цих матеріалів зберігається в науковій колекції Державного природознавчого музею НАН України, м. Львів (Калужняцька, 1963; Гураль, Гураль-Сверлова, 2009).
Таблиця 2.6.6.
Розподіл земель лісового фонду по категоріях угідь в розрізі постійних лісокористувачів
| Площа земель лісового фонду постій- ного користу- вання | Лісові землі | Нелісові землі | |||||||||||||||||||||
| Вкриті лісовою рослинністю | Незімк- нуті лісові культу- ри | Лісові розсад- ники, планта- ції | Не вкриті лісовою рослинністю | Сільськогосподарські угіддя | Во- ди | Бо- ло- та | Са- ди- би, спо- ру- ди | Тра- си | Піс- ки | Ін- ші не- лі- со- ві зем- лі | Разом нелісо- вих земель | ||||||||||||
| Разом | вт.ч. лісові куль- тури | Рід- ко- ліс- ся | Зга- рища, за- гиб- лі на- сад- ження | Зру- би | Галя- вини, пус- тирі | Разом не- в кри- тих лісовою рослин- ністю | Лісові шляхи, просіки, протипо- жежні розриви | Разом лісо- вих земель | Ріл- ля | Сі- но- ж- аті | Па- со- ви- ща | Бага- то- річ- ш на -сад- жен- ня | Ра- зом с/г угідь | ||||||||||
| ДП «Любешівське ЛМГ» | |||||||||||||||||||||||
| . | 1,0 | 3,0 | |||||||||||||||||||||
| ДП «Любешівагроліс» | |||||||||||||||||||||||
| ДП «Маневицьке ЛГ" | |||||||||||||||||||||||
| . | 1,0 | . | |||||||||||||||||||||
| Всього | |||||||||||||||||||||||
| - | - | 1,0 | 3,0 | ||||||||||||||||||||
| В тому числі, які увійшли до національного природного парк «Прип'ять-Стохід» | |||||||||||||||||||||||
| 15151,43 | 13243,63 | 42,9 | 1,0 | 13715,53 | 0,5 | 38,5 | 77,3 | 1353,3 | 0,3 | 1474,4 |
Таблиця 2.6.7.
Загальна характеристика земель лісового фонду, що входять до складу парку
| Головна деревна порода | Площа земель лісового фонду | Площа вкритих лісовою рослинністю земель (га) | Площа стиглих і перестійних насаджень | Середні таксаційні показники | |||
| Вік (років) | Бонітет | Повнота | Середній склад насаджень | ||||
| Сосна звичайна | 5664,43 | 3933,63 | 2,0 | 0,69 | 9С1Б | ||
| Ялина європейська | - | 1,3 | 0,74 | 7ЯлеЗСз | |||
| Дуб звичайний | 2,1 | 0,66 | бДІБІВліСІОс | ||||
| Граб звичайний | 2,8 | 0,63 | 6Гр2Д1Клг1Влч | ||||
| Ясен звичайний | - | 2,0 | 0,55 | 5ЯсзЗГрз1Дз1Влч | |||
| Береза повисла | 2,6 | 0,63 | 8Бп2Влч | ||||
| Осика | 1,9 | 0,59 | 6Ос2Бп1Сз1Влч | ||||
| Вільха чорна | 2,5 | 0,62 | 8Влч2Бп | ||||
| Липа дрібнолиста | - | 2,3 | 0,8 | 4Лпд2Грз10с2Бп1Яз | |||
| Разом: | 15151,43 | 13243,63 |
У районі озера Біле в 2003-2004 pp. працювала група спеціалістів Житомирського держуніверситету. Ними виявлено 11 видів черевоногих і двостулкових молюсків Gastropoda et Bivalviа (Стадниченко, Мельниченко та ін., 2007; Гураль, Гураль-Сверлова. 2008, 2009). У 2003 p. O.O. Байдашніков зібрав наземних молюсків у лісових біотопах парку: ним знайдено 13 видів, які здебільшого є еврибіонтами.
Найбільш вивченою групою безхребетних тварин залишаються комахи. На території Любешівського району ентомологічні дослідження до створення парку проводилися спорадично. Відомі знахідки трьох видів бабок із околиць м. Любешова (р. Стохід) та с. Бережна Воля, зібраних у 20-30-х роках минулого століття Ю. Фудаковським (Fudakowski J., 1932). В районі озера Біле у 1960 р. та на околицях с. Сваловичі у 1969 p. B.A. Мамонтова досліджувала фауну та екологію попелиць Aphidinea, Aphidoidea (Мамонтова-Солуха, 1964; Мамонтова, 1972; Чумак, 2008).
Дослідження мошок Simuliidae поблизу с Люб'язь і в околицях смт. Любешів виконали співробітники кафедри зоології Волинського національного університету ім. Л.Українки К.Б. Сухомлін (1984-2005 pp.) та О.П. Зінченко (1991-2005 pp.). Ними на сучасній території парку виявлено 21 вид мошок (Зінченко, Сухомлін, 2006; Сухомлін, 2007).
У 2006 р. на території майбутнього парку досліджували джмелів Bombus і жуків-турунів Carabidae співробітники львівського Державного природознавчого музею НАН України І.Б. Коновалова і В.Б. Різун (Коновалова, 2009; Різун, 2009).
Лускокрилих на території парку вивчали І.Г. Плющ, П.М. Шешурак, Ю. Васильченко, З.Л. Берест; деякі результати цих досліджень, зокрема по денним лускокрилим, опубліковані (Шешурак, Плющ та ін. 2007). Зареєстровано знахідку совки, занесеної до Червоної книги України - стрічкарки малинової (Шешурак, Берест, 2004). Також у парку знайдена дуже рідкісна совка Sideridis kitti Hubner, [1821], яка раніше була відома в Україні лише з Донецької області (Ключко, Плющ, 2005). Вперше для Волині знайдена біляночка Реала Leptidea reali Reissinger, 1989 (Кавурка, Шешурак, Плющ, 2006).
У 1988 та 2006 роках в районі оз. Біле та поблизу с. Сваловичі досліджував попелиць співробітник Ужгородського національного університету В. Чумак (Чумак, 2008). Видовий склад галиць-лестреміїн у Любешівському районі вивчала З.Л. Берест (Берест, 2004 (2005)).
Ряд робіт присвячено комахам, занесеним до Червоної книга України та інших природоохоронних списків (Різун, Коновалова, Яницький, 2000; Берест, Плющ та ін., 2006,2008).
Вивченням комах північної частини Західного Полісся займались співробітники Державного природознавчого музею ПАН України (Львів), співробітники Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України І.Г. Плющ і О.В. Прохоров, а також науковці Ніжинського державного університету ім. М.В. Гоголя П.М. Шешурак, О.С. Вобленко, Донецького державного університету О.В. Мартинов, В.В. Мартинов та Т.В. Нікуліна.
На сучасній території парку у 2006-2008 pp. здійснили наукові дослідження співробітники Інституту гідробіології НАН України Л.В. Гулейкова, Н.Г. Панькова та В.В. Триліс. Ними отримані дані щодо видового складу водних безхребетних і деяких хребетних тварин водойм парку (оз. Люб'язь, р. Прип'ять).
У 1960 р. дослідження хребетних тварин Vertebrata в районі оз. Біле, а також біля с. Дольськ виконали співробітники Інституту зоології НАН України: М.А. Воїнственський, В.П. Жежерін, І.Т.Сокур, В.П. Шарпіло, В.І. Абелєнцев (Жежерін, 1961, 1962 а, 1962 6, 1969; Абелєнцев, 1968; Зубаровський, 1977; Редкие и исчезающие ..., 1988; Червона книга ..., 1994). Зібрані ними та іншими дослідниками колекційні матеріали (ссавці Mammalia, птахи Aves, плазуни Reptilid) зберігаються у фондах Зоологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України (Пекло, 1997 а, 1997 6, 2002, 2008; Шевченко, Золотухина, 2002, 2005; Доценко, 2003).
У 1970-1972 роках на сучасній території парку працювала експедиція під керівництвом А.В. Яблокова. Окремі матеріали цих досліджень відображені в монографії (Прыткая ящерица, 1976), К.А. Татаринов у монографії «Фауна хребетних заходу України» навів результати вивчення фауни території, яка на сьогодні входить до складу парку (Татаринов, 1973). В 1979 р. у районі сіл Ветли та Велика Глуша провів орнітологічні дослідження В.В. Лісничий (Редкие и исчезающие ..., 1988).
B.I. Крижанівський, Г.М. Панов та І.С. Легейда у 1981-1982 pp. здійснили дослідження, метою яких було вивчення впливу осушувальної меліорації на місцеву фауну та створення об'єктів природі но-заповідного фонду (Крыжановский, Панов, Легейда, 1983).
Більш регулярні дослідження фауни (переважно орнітофауни) долини Прип'яті розпочались на початку 80-х років минулого століття силами Українського орнітологічного товариства та його Західного відділення. Зокрема, у 1983-1985 pp. вивчення орнітофауни тут проводили І.М. Горбань та А.О. Кийко (Каталог орнітофауни ..., 1989, 1991; Химин, Горбань та ін., 2002). Іхтіологічні та окремі орнітологічні дослідження проводив В.В. Лєснік.
У 1988-1990 роках М.В. Химин провів орнітологічні
дослідження долини Прип'яті, озера Люб'язь, межиріччя Прип'яті
та Стоходу, а В.І. Матейчик – у районі с Хоцунь. Саме в цей період
тут були зібрані ґрунтовні матеріали щодо малочисельних та
рідкісних видів птахів, розпочато збір даних для Банку гнізд птахів
України (Каталог орнітофауни ..., 1989, 1991; Жила, 1990;
Шидловський, 1990; Химин, Горбань та ін., 2002).
Дослідження птахів у червні-липні 1992 року на території майбутнього парку провели І.М. Горбань, М.В. Химин, В.І. Матейчик та О.В. Савчук. Науковий матеріал зібрано й під час двох екскурсій в район оз. Люб'язь, а також заплави р. Прип'яті поблизу сел Хоцунь та Люб'язь, у яких брали участь і представники зарубіжних громадських екологічних організацій Німеччини, Голандії, Англії, Щвейцарії та Польщі [Волове очко, 1993; Химин, Горбань та ін., 2002].
Починаючи з 1993 року щорічно організовуються орнітологічні експедиції, які працювали й на сучасній території парку. Основним організатором цих досліджень була і залишається науково-екологічна фірма «Світ птахів». У експедиціях регулярно беруть участь представники Західного відділення Українського товариства охорони птахів, Львівського державного університету, Шацького національного природного парку. Учасниками експедицій вперше для регіону проведені комплексні орнітофауністичні дослідження в різних біотопах, переважно заплави Прип'яті (Волове очко, 1993; Химин, 1993; Химин, 1994 а, 1994 б; Химин, Скворцов та ін., 1995; Troglodytes, 1995). Узагальнені матеріали польових досліджень подані до Атласу гніздових птахів Європи [The EBCC Atlas..., 1997]. Зібрані матеріали також використані при підготовці наукового обґрунтування створення регіонального ландшафтного парку «Прип'ять-Стохід» і розроблення Проекту організації його території. Наступні експедиції відбулися у 1995 р. вже після створення регіонального ландшафтного парку «Прип'ять-Стохід» (Химин, 1995, 1999 б; Шидловський, 1995, 1997; Химин, Горбань та ін., 2002).
У 1996-1998 pp. долини річок Прип'ять та Стохід обстежені за міжнародною ІВА-програмою членами Українського товариства охорони птахів. Були виділені території, важливі для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів. Вони отримали, відповідно до міжнародних критеріїв (Микитюк, 1999), статус ІВА-територій. Їм були присвоєні національні (№ 22 і № 94) та міжнародні (№ 005 і № 007) реєстраційні номери (Микитюк, 1999; Химин, 1999 а, 2001 а, 2001 б, 2003 а; Химин, Горбань та ін., 1999; Mikityuk, 2000).
1999 року розпочалися фауністичні дослідження, які щорічно, включно по 2007 р., проводились Науковим центром заповідної справи Мінприроди України (Клєстов, Щербак та ін., 2001). За результатами досліджень, враховуючи й попередні матеріали, в 2005 р. було підготовлено обгрунтування створення парку.
Співробітники Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена та експерти Українського товариства охорони птахів A.M. Полуда та І.С. Легейда, деякі інші дослідники, протягом останніх 10 років здійснюють моніторинг прип'ятської популяції рідкісного, глобально вразливого виду - очеретянки прудкої Acrocephalus paludicola (Vieillot, 1817) (Полуда, 1997, 1998, 2000, 2009; Полуда, Фладе и др., 2001; Полуда, Лук'янчук, 2007; Flade, Giessing et all, 1999).
За підсумками зоологічних досліджень (1988-2009 pp.) та літературними джерелами для сучасної території парку встановлено таксономічне багатство хребетних тварин, статус їхнього перебування, а також раритетну компоненту [Химин, 2007 а, 2007 б: Химин, Химин, 2009].
У 2005-2008 pp. А.-Т.В. Башта (Інститут екології Карпат НАН України) та М.В. Химин проводили дослідження фауни рукокрилих Chiroptera, за результатами яких виявлено 13 видів, знайдено численні виводкові та міграційні колонії [Башта, Химин, 2009]. Під час подальших досліджень А.-Т.В. Башти у 2009-2010 pp. зареєстровані нові види, і загальна кількість представників цієї групи зросла до 16 видів.
Важливим напрямком зоологічних досліджень є вивчення особливостей біології птахів за допомогою кільцювання. В межах парку цим займались декілька дослідницьких груп із різних організацій, а саме: у 1994-2010 pp. - Західно-Український центр кільцювання птахів (І.В. Шидловський) та у 2002-2007 pp. його Волинське відділення (М.В. Химин); у 2001-2006 pp. - Український центр кільцювання птахів (керівник А.М. Полуда), а з 2008 р. -науковий відділ парку (М.В. Химин, Ю.О. Корх). Серед окільцьованих птахів переважали сивкоподібні Charadriiformes та горобцеподібні Passeriformes. Кільцювання проводилось у районі оз. Люб'язь, поблизу сіл Бірки, Ветли, Гречища, Люб'язь, Сваловичі, Хоцунь та Щитинь. Протягом 1994-2010 pp. на сучасній території парку загалом закільцьовано 1422 птаха 76 видів. Відомості про знахідки окремих закільцьованих птахів на території парку опубліковані [Шкаран, 1995].
Загалом у 1993-2010 pp. на сучасній території парку було проведено понад 30 національних і 5 міжнародних орнітологічних та інших зоологічних експедицій. У них брали участь зоологи: I.M. Горбань (птахи, 1993-2000, ,2003-2007), B.I, Матейчик (птахи, променепері риби, 1993-2008), М.В. Химин (птахи та інші класи хребетних тварин, окремі спостереження безхребетних тварин, 1993-2010), І.В. Шидловський (птахи, комахи, 1995, 1996, 1998, 1999, 2001-2010), М.С. Прушинський (птахи, 1995, 2002-2008), М. Flade (птахи, 1996-1998), А.Козулін (птахи, 1996-1998), О.В. Грищук (птахи, 1998), А.М. Полуда (птахи, 1997-2010), Г.Г. Гаврись (птахи, 1998), Ї.В. Давиденко (птахи, 1998), CO. Лопарьов (ссавці, птахи, 1998), В. Цвелих (ссавці, птахи, 1998), Я. Кшик (птахи, 1998), М.Л. Клєстов (хребетні тварини, 1999-2010), І.С. Легейда (ссавці, птахи, 1999-2008), П.Г. Шевченко (променепері риби, 2000), J. Ziger (птахи, 2001), З.Л. Берест (комахи, 2003-2004), О.О. Байдашников (молюски, 2003); А.-Т.В. Башта (ссавці, птахи, 2005-2010), В.Г. Плющ (комахи, 2005); О.В. Прохоров (жуки, 2005), Ю. Васильчеико (метелики, 2005), О.С. Вобленко (хребетні і безхребетні тварини, 2006), В.В. Мартинов (жуки, 2006), О.В. Мартинов (бабки, 2006), Вяч.В. Мартинов (жуки, 2006), Т.В. Нікуліна (жуки-короїди, 2006), В. Чумак (попелиці, 2006); П.М. Шешурак (комахи, 2006). Результати досліджень опубліковані в ряді робіт (Волове очко, 1993; Химин, 1993, 1994 а, 1994 б, 1995, 1999 а, 1999 6, 1999 в, 1999 г, 2000 а, 2000 6, 2001 а, 2001 б, 2003 а, 2003 б, 2004 а, 2004 б, 2005 а, 2005 б, 2007 а, 2007 б, 2008; Troglodytes, 1994, 1995, 1996, 1997; Горбань, 1997, 1998, 1999 а, 1999 6, 2000, 2002, 2003; Полуда, 1997, 1998; 2009; Шидловський, 1998, 2002, 2005, 2008 а, 2008 б, 2009; Когут, Бокотей та ін., 1998; Горбань, Шидловський, 1999; Химин, Тутейко та ін., 1999; Flade, Giessing et al., 1999; Горбань, Фладе, 2000; Петрук, Химин, 2000; Фладе, 2000; Каталог яєць..., 2001; Шевченко, Матейчик; 2001; Шевченко, Ситник, Матейчик, 2001; Шидловський, Полуда та ін., 2002; Горбань, Бумар та ін., 2003; Гаврилюк, 2004, 2008; Закала, 2005; Ключко, Плющ, 2005; Берест, Плющ та ін., 2006, 2008; Домбровский, 2007; Полуда, Гаврись, Давиденко, 2007; Шидловський, Горбань, Матейчик, 2007; Прядко, Химин, Клєстов, 2008; Химин, Горбань та ін., 2002; Химин, Корх, 2009; Чумак, 2008; Гнатина, Сеник, Пісулінська, 2009: Bashta, Khymyn, 2008).
З 2008 року дослідження фауни проводять співробітники наукового відділу парку: M.B. Химин, Ю.О. Корх, М.Л. Клєстов, Л.А. Мартинчук.