Главная | Обратная связь

Видове різноманіття та його збереження. Фауністичні комплекси.

Згідно з зоогеографічним поділом, територія НПП розташована в межах бореальної європейсько-сибірської підобласті, Східно-європейського округу, району мішаного, листяного лісу та лісостепу, підділянки Західне або Волинське Полісся [Щербак, 1988].

Характерними представниками фауни хребетних цього зоогеографічного району є черепаха болотяна Emys orbicularis (L.), лелека чорний Ciconia nigra (L.), тетерук Lyrurus tetrix (L.), орябок Tetrastes bonasia (L.), журавель сірий Grus grus (L.), баранець великий Gallinago media (Lath.), нориця сибірська Microtus oeconomus (Pall.), видра річкова Lutra lutra (L.), лось Alces alces (L.)та деякі інші [Татаринов, 1973, 1975].

Викопна плейстоцен-голоценова фауна птахів та ссавців свідчить про те, що протягом плейстоцену і голоцену зазначена територія, що належить до Волинського Полісся, була південною частиною природної лісової зони. Загалом, склад фауни хребетних з тих часів мало змінився, при цьому степові види-індикатори, як тоді, так і тепер на зазначеній території не трапляються [Татаринов, 1975].

Фауна цієї частини Полісся є відносно молодою; процеси її формування тривають і тепер. Це засвідчує, зокрема, поява тут нових гніздових видів птахів, включаючи досліджувані заповідні території: чепури великої Egretta alba (L.) – з 1994 р., лебедя-шипуна Cygnus olor (Gm.), пісочника великого Charadrius hiaticula L. (1995 р.), кулика-сороки Haematopus ostralegus L. (спроби гніздування), плиски жовтоголової Motacilla citreola Pall. (2001 р.), синиці білої Parus cyanus Pall. (2000 р.), інших, гніздування яких не доведене: підорлика великого Aquila clanga Pall., сичика-горобця Glaucidium passerinum (L.), вівчарика зеленого Phylloscopus trochiloides Sund.

На території НПП окремі види хребетних тварин перебувають на південній (гоголь Bucephala clangula (L.), підорлик великий Aquila clanga Pall., пісочник великий, брижач Philomachus pugnax (L.), баранець великий Gallinago media (Lath.), кульон великий Numenius arquata (L.), сичик-горобець) та північній (чепура велика, крячок білощокий Chlidonias hybrida Pall.) межах свого поширення [Химин, 2007 в].

Поряд з цим, відбувається і зникнення окремих видів хребетних тварин під дією антропогенних чинників, зокрема, гніздових видів птахів: шилохвоста Anas acuta L. (імовірно, у 1980-х роках), шуліки рудого Milvus milvus (L.), глушця Tetrao urogallus L., а серед ссавців – рисі звичайної Lynx lynx (L.).

Аборигенними для Полісся є близько 90% видів хребетних тварин, решта – інтродуковані: сиг чудський Coregonus lavaretus L., товстолобик амурський Hypophthalmichthys molitrix (Valenc.), амур білий Ctenopharyngodon idella (Valenc.), собака єнотоподібний Nyctereutes procyonoides (Gray), норка американська Mustela vison Schreber, ондатра Ondatra zibethicus L., олень плямистий Cervus nippon Temm., види-вселенці: чебачок амурський Pseudorasbora parva Temm.et Shleg., чехоня Pelecus cultratus (L.), колючка триголкова Gasterosteus aculeatus L., головешка амурська Perccottus glehni Dybowski, плиска жовтоголова, вівчарик зелений [Химин, 2007 в].

Серед хребетних тварин на досліджуваній території переважають лісові види – неморальні і бореальні. Майже повністю відсутні синантропні види, бо до території НПП не входять населені пункти та сільськогосподарські угіддя. За екологічними угрупованнями тут домінують дендрофіли, менше лімнофілів та реофілів, майже повністю відсутні кампофіли і склерофіли.

Так, на території НПП, серед хребетних тварин, у 2008 році вперше спостерігалися (не виключається імовірність їх трапляння у попередні роки, коли вони не були зареєстровані через нерегулярність проведення досліджень у всі сезони, або ж вони траплялися на суміжних територіях), такі види хребетних тварин: товстолоб амурський Hypophthalmivhthys molitrix (Valenciennes), гагара червоновола Gavia stellata (Pontopp.), лебідь-кликун Cygnus cygnus (L.), синьга Melanitta nigra (L.), турпан Melanitta fusca (L.), орел-карлик Hieraaetus pennatus (Gmel.), підсоколик малий Falco columbarius L., боривітер звичайний Falco tinnunculus L., сич хатній Athene noctua (Scop.), галка Corvus monedula L., омелюх Bombycilla garrulus (L.), вівчарик зелений Phylloscopus trochiloides (Sund.), горихвістка чорна Phoenicurus ochruros (S.G.Gmelin), в’юрок Fringilla montifringilla L., чечітка біла Acanthis hornemanni (Holb.), вівсянка-крихітка Emberiza pusilla Pall., миша польова Apodemus agrarius (Pall.), миша мала Apodemus (Sylvaemus) uralensis (Melchior)[Літопис…, 2009].

У 2009 році тут вперше спостерігали такі види хребетних тварин, як чернь червонодзьоба Netta rufina (Pall.), чоботар Recurvirostra avosetta L., щеврик польовий Anthus campestris (L.), широковух європейський Barbastella barbastellus (Schreb.), лилик двоколірний Vespertilio murinus L., вовчок лісовий Dryomys nitedula (Pall.), олень плямистий, олень благородний Cervus elaphus L.

У 2010 році на території парку вперше виявлені: жаба трав’яна Rana temporaria Linnaeus, 1758 (до цього спостерігалася поблизу парку), сапсан Falco peregrinus Tunstall, 1771, кібчик Falco vespertinus Linnaeus, 1758, мартин жовтоногий Larus cachinnans Pallas, 1811, горіхівка Nucifraga caryocatactes (Linnaeus, 1758), пуночка Plectrophenax nivalis (Linnaeus, 1758) [Химин та ін., 2011].

Список хребетних тварин поданий згідно зі переліком наукових назв, затверджених Термінологічною комісією Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України – у Додатку 2.

Узагальнені дані щодо фауни наводяться у таблиці 2.7.1 та 2.7.2. При цьому, далі подаються більш детальні матеріали про хребетних тварин за нещодавніми опублікованими матеріалами [Химин та ін., 2011].

При узагальненні матеріалів використані загальноприйняті в Україні назви тварин, в тому числі за останніми виданнями [Фесенко, Бокотей, 2002; Писенець, 2007 та ін.].

Таблиця 2.7.1.

Кількість видів тварин у фауні НПП

Статус перебування тварин визначали на підставі узагальнень про їх спостереження та за аналізом усіх наявних друкованих джерел. Детальніше він зроблений для хребетних тварин на основі 20-річних досліджень [Химин, 2007а, 2007б; Химин, Химин, 2009].

Встановлення статусу гніздових птахів на досліджуваній території проведені за загальноприйнятою міжнародною системою оцінки гніздування – категоріями А (можливо гніздовий), В (імовірно гніздовий), С (достовірно гніздовий). Подібні критерії використовувалися для інших класів хребетних тварин.

Рідкісні види тварин виділені за національними та міжнародними критеріями.

Таблиця 2.7.2