Главная | Обратная связь

Шляхи мінімізації впливу антропогенних чинників на тваринний світ

Людина в процесі своєї господарської діяльності впливає на природне середовище і це необхідна умова існування людства. Одним з головних шляхів мінімізації такого впливу та збереження природного середовища є утворення території, де інтенсивність господарської діяльності суттєво зменшується та проводиться в межах обґрунтованих лімітів природокористування. По відношенню до тваринного світу можна виділити дві форми антропогенного впливу – пряме та опосередковане. Пряме – це мисливство, рибальство, заготівля пташиних яєць та пуха, бджолиного меду, відлов та збір безхребетних. Такі види природокористування треба лімітувати в межах природного відновлення та не допускати браконьєрства. До прямого шкідливого впливу можна також віднести загибель тварин на автомобільних дорогах, а також на полях і луках, розташованих поряд з природними резерватами, під час проведення сільськогосподарських робіт. Це особливо актуально територій які межують з населеними пунктами та сільськогосподарськими угіддями. Шляхами мінімізації впливу у таких випадках є підвищення екологічної культури місцевих керівників господарських утворень та населення, повсякденний контроль інспекторським складом НПП за додержанням природоохоронного режиму, встановлення аншлагів, обмежуючих знаків та споруд.

Опосередкований вплив може мати як загальний, так і локальний характер. Всі глобальні зміни, такі наприклад, як зміна клімату, в тій чи іншій мірі поступово впливають на тваринний світ і дають тваринам еволюціонувати і пристосовуватись до змін. Локальні зміни викликані господарською, екологічно необґрунтованою діяльністю людини на територіально-обмежений ділянці, різко змінюють умови існування тварин і приводять до їх загибелі або мігрування.

В межах НПП таким локальним заходом можуть бути рубки лісу, особливо суцільні рубки. Крім того, що це фактор турбування тварин, це ще фактор погіршення умов їх харчування та укриття. Необхідно не допускати суцільних вирубок лісу, застосування великогабаритної лісогосподарської техніки, час проведення таких робіт визначити з врахуванням біологічних циклів розвитку тварин. Розорювання грунту, вирощування сільськогосподарських культур, особливо просапних за інтенсивними технологіями, значно збіднюють тваринний світ агрофітоценозів. А при мозаїчному їх розташуванні серед природних (лісових) фітоценозів, вплив їх на оточуючі землі буде значним. До шляхів мінімізації цього впливу можливо віднести обмеження у асортименті вирощуваної продукції, заборони використання пестицидів та мінеральних добрив, пропаганди вирощування біологічно чистої, генетично немодифікованої продукції в прилеглих до парку зонах.

Землі водного фонду, болота, луки є місцем притулку багатьох представників ссавців, птахів, земноводних та риб. Значна площа цих земель знаходиться в господарській зоні з широким спектром дозволеної господарської діяльності. В той же час необхідно обмежувати гідромеліоративні роботи з осушення боліт, зміни річищ малих річок, зміни рівня води у водоймищах, як такі, що зменшують ареал розповсюдження тварин та умови їх перебування. Для риб особливо небезпечне забруднення водоймищ та браконьєрство.

Для внутрішніх водоймищ національного парку необхідно провести їх паспортизацію, виявити джерела агропромислового та побутового забруднення і попередити власників про необхідність проведення профілактичних заходів з недопущення забруднення водоймищ. При веденні рибного господарства необхідно дотримуватись санітарних та карантинних правил, розрахунків кормової бази та норм відлову риби.