 |
|
СТОСУНКИ «ВЧИТЕЛЬ-УЧЕНЬ»
ДІАЛОГ СПІВПРАЦЯ
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ДОПОМОГА
ВЗАЄМОПОРОЗУМІННЯ
ЗОСЕРЕДЖЕННЯ УВАГИ НА ПОТРЕБАХ УЧНІВ
13. Поясніть поняття: (2 групи)
Соціалізація –засвоєння та набуття культурних цінностей та соціальних норм.
Індивідуалізація –розвиток особливості, неповторності людини.
Виховання – цілеспрямований вплив на розвиток мотивації людини.
Навчання –розвиток інфоррмаційно- операційної сфери людини.
14. Вправа[5]
У Юри виникли проблеми з математикою. Класний керівник (не математик) запитує у Юри, чому в нього виникли проблеми, і допомагає учневі (з його згоди) розібратися в пропущеному матеріалі.
Чим займається в даному випадку вчитель: вихованням чи навчанням. Який вплив – соціалізуючий чи індивідуалізуючий.
Важко розрізнити відповідь, а загальна мета такої роботи - нова тема, інновація в педагогічній науці – це педагогічна підтримка, яка забезпечує особистісно-орієнтоване навчання.
15. Закінчити фразу:[6]
Усі перемоги починаються з (перемоги над собою)
Хто не дивиться вперед – (залишається позаду)
Істина народжується в суперечках, та якщо пристрасті вирують,- істина(зникає)
Коли дитина живе в атмосфері толерантності, (вона вчиться бути терпимою)
Коли дитина живе в атмосфері підтримки, вона – (вчиться бути впевненою в собі)
Коли дитина живе в атмосфері безпеки, вона – (вчиться довіряти іншим)
16. Вправа «Внутрішній промінь»[2]
В ритмі шкільного життя педагогу потрібно вміти зняти втому.
Уявіть, що всередині вашої голови, в верхній ї частині, виникає світлий промінь, який повільно рухається зверху вниз і поступово
Освітлює лице, шию, плечі, руки теплим і рівним світлом. Внутрішній промінь допомагає стати спокійною, вільною людиною, яка задоволена собою, своїм життям, професією і учнями.
Виконайте вправу 2-3рази зверху вниз.
Закінчуйте словами: « Я став новою людиною! Я став молодшим і сильнішим! У мене все буде добре!»
Рефлексія «Клубок»
« Що мені сподобалось на занятті, мої побажання».
Заняття 2 Психологічні основи управлінської діяльності педагогів. Педагогічне спілкування
Привітання
Ім’я + характеристика на ту ж саму літеру.
- Діагностика домінуючого стилю керівництва.[8]
Учитель – це специфічний керівник, адже його підлеглі діти. Причому група дітей.
Питання тесту: (оберіть відповідну відповідь)
- Чи вважаєте ви, що дитина повинна:
а) ділитися з вами всіма своїми думками, почуттями.
б) говорити вам тільки те, що вона сама захоче
в) залишати свої думки й переживання при собі
2. Якщо учень узяв у іншого учня олівець чи ручку, то ви:
а) Щиро з ним поговорите й дасте можливість йому самому прийняти потрібне рішення
б) дасте можливість самим дітям розібратись у своїх проблемах
в) повідомте про це всім дітям і примусите повернути взяте з вибаченням.
3. Рухливий, іноді недисциплінований учень сьогодні на занятті був зосереджений, азартний і добре виконав завдання. Як ви вчинете:
а) похвалите його і покажете його роботу всім дітям
б) виявите зацікавленість, виясните, чому так добре вийшло сьогодні
в) скажете їй: «Ось завжди так займайся!»
4. Дитина, яка зайшла в кімнату, не привіталася з вами. Як ви вчините:
а) змусите дитину голосно при всіх привітатися з вами
б) не звернете увагу
в) зразу почнете спілкуватися з дитиною, не згадуючи про її промах.
5. Діти спокійно займаються. У вас є вільна хвилина. Що ви робитимете?
а) спокійно, не зважаючи, спостерігати, як вони працюють і спілкуються
б) комусь допоможете. підкажете, зробите зауваження
в) займетеся своїми справами (записи, перевірка зошитів)
6. Яка точка зору вам здається правильною?
а) почуття, переживання дитини ще поверхові; які швидко минають, на них не слід звертати увагу.
б) емоції дитини, її переживання – це важливі фактори, з допомогою яких її можна ефективно вчити і виховувати
в) почуття дитини дивовижні, переживання її значимі, до них потрібно ставитися бережно, з великим тактом.
7. Ваше вихідне положення в роботі з дітьми:
а) дитина слабка, нерозумна, не має досвіду, тільки дорослий може і повинен навчити й виховати її
б) у дитини багато можливостей для саморозвитку, а взаємодія дорослого повинна направлятися на максимальне підвищення активності самої дитини
в) дитина розвивається майже некеровано, під впливом спадковості й сім’ї; тому головне – щоб вона була здоровою, нагодованою і не порушувала дисципліну.
8. Як ви ставитеся до активності самої дитини:
а) позитивно – без неї неможливий повноцінний розвиток
б) негативно – вона часто заважає ціле направлено і планомірно вести навчання і виховання.
в) позитивно, але тільки тоді, коли погоджена з педагогом.
9. Дитина не захотіла виконувати завдання через те, що робила це вдома. Ваші дії:
а) сказали б: «Ну і не треба»
б) примусили б виконати роботу
в) запропонували б виконати інше завдання
10. Яка позиція по-вашому, найбільш правильна?
а) дитина повинна бути вдячною дорослим за турботу про неї
б) якщо вона не усвідомлює турботу про неї, не цінує її, то це її справи, вона коли-небудь пожалкує
в) педагог повинен бути вдячним дітям за їх довіру і любов.
Ключ:
| Запитання | ||||||||||
| А | ||||||||||
| Б | ||||||||||
| В |
25-30 б. домінує демократичний стиль
20-24 б.-схильність до авторитарного стилю.
10-29 б.- вираженість ліберального стилю.
- Інформаційне повідомлення. Психологічний зміст стилів керівництва
Авторитарний стиль – серед педагогів є традиційним, так як схожий з чіткою «батьківською позицією» за Е.Берном, і, на перший погляд, найефективніший. Ми так звикли, нас самих виховували в школі, в сімї, тому тяжіння до таких методів закладено в нас дуже глибоко.
Учитель авторитарний, образно кажучи, застібається на всі ґудзики.
Його «Я» - дутої сили, він про це здогадується, але головне – щоб ніхто про це не здогадався. Йому не можна «розстебнутись»: король голий. Тому, керуючи, він використовує страх. Його влада – на вмінні робити боляче, постійно виводячи учня з рівноваги, створюючи навколо себе коло ненависті, стресу, страху, болю. Моє велике «Я» - над. Вони – жалюгідні – внизу. Між нами – прірва, емоційна холодність, відчуженість. Я – сильний. Ненависть підтримує мене, робить мене сильним.
Причому людина може і не усвідомлювати такої позиції обираючи цей стиль керівництва. Найчастіше вона сама травмована подібним стилем у дитинстві і не може вийти за його межі. Життя такої людини – постійний стрес, а де стрес, там психічні зриви, хвороби як у неї самої, так і в тих, ким вона керує.
Ліберальний стильпротилежний авторитарному, хоча в основі його – те саме – слабкість «Я», почуття неповноцінності, так звана «Дитяча позиція» за Е.Берном, проте «я» такого учителя в своїй слабкості агресивне, ліберально-пасивне. Такий учитель не знає себе, тому він не вірить собі, боїться бути собою і брати відповідальність, не сформований як особистість. Це дитина серед дітей. Він заробляє дешеві позитивні емоції від учнів на перших порах, але їм швидко набридає і вони «вилазять йому на голову», керують ним, зневажають – результати роботи низькі.
Причому серед цих учителів розумні, інтелектуально багаті фахівці - предметники, які досягли високого рівня знань, але не здатні осягнути психологію дітей, їм не вистачає умінь взаємодії з колективом дітей і взагалі у спілкуванні з людьми.
Як почуваються діти за такого керівництва? Їм неприємно, вони відчувають ненормальність стосунків між ними і дорослим. Такого вчителя не поважають. Його внутрішній стан не можна назвати добрим. Він часто і не підозрює, що, заграючи з дітьми, будучи з ними ніби нарівні, не отримує позитивного зворотного зв’язку й перебуває на грані психічного зриву, ненавидить дітей і професію.
Демократичний стиль –стиль сильної, впевненої в собі особистості (позиція «Дорослий – Дорослий» за Е.Берном.), яка любить і поважає себе і дітей, наближається до дітей і розуміє їх. Такий учитель будує своє спілкування з дітьми не надто спускаючись до їхнього рівня і не піднімаючись над ними. Він старається підняти їх до спілкування нарівні – наскільки це можливо для віку та індивідуальності учня. Це складно, і щасливий той учитель, який уміє так керувати – який цього досяг свідомо або має природний дар.
Практика показує, що цей стиль найдосконаліший. В його основі лежить терпимість до бажань, проблем, особливостей дитини. Учень вірить у те, що вчитель йому допоможе, а вчитель працює, викликаючи ініціативу учнів.
«Я» такого вчителя по-справжньому сильне і тому відкрите.
Але треба пам’ятати, що кожна дитина і ситуація потребує індивідуального підходу у виборі стилю та методу керівництва.
- Руханка «Вітер віє»
- Аналіз ситуацій[2]
1. Учень 7-го класу демонстративно нагрубив вчительці. Вона зробила зауваження. Підліток у відповідь знову грубить. Ображена вчителька не знайшла, що відповісти і висловила погрозу звернутися до міліції. Хлопець, відчуваючи інтерес класу, розхоробрився і крикнув: «А що мені за це буде?»
Вчителька відповіла: «Як що! Посадять за грати за образу особистості.»
Учень заспокоївся, але після, з’ясувавши у вчителя історії, що його не посадять перестав взагалі поважати вчительку та вірити їй.
2. Одна з обов’язкових вимог в початкових класах – акуратність. Вчитель строго слідкує за тим, щоб діти чисто і гарно писали, правильно розміщували вправу чи приклад на листку. Дуже часто ця, доволі розумна вимога для учнів виступає великою проблемою. Щоб розмістити завдання посередині листа, вчитель каже, наприклад, відступити три клітинки справа від полів і п’ять клітинок зверху. Учні старанно рахують, плутаються, знову рахують… Та ось питання з клітинками вирішене, учень поспіхом рахує, розв’язує задачу і в кінці уроку здає зошит вчителю. На другий день відкриває і плаче, але вже не від страху та навантажень, а від образи: вчитель поставив трійку, хоча все вирішено правильно. Оцінка знижена за те, що неправильно відраховані клітинки…
3. Висловлювання вчителя: «Діти роблять те, що хочуть, а хочуть вони ТЕ, ЩО ПОТРІБНО МЕНІ!» Поясніть стиль педагогічної діяльності.
- Педагогічне спілкування. Вправа «Місток»[3]
Ціль: активізація роботи групи, моделювання комунікативних та поведінкових реакцй
Накреслена на підлозі лінія – місток через річку. По містку в один кінець може пройти лише одна людина. Два супутники, що йдуть назустріч один одному мають швидко домовитись, як вирішити цю проблему.
Тест М.Снайдера «Самоконтроль в спілкуванні»[1]
Ціль: самореалізації та усвідомлення вчителем себе в педагогічному колективі.
Для вчителя спілкування є необхідним, як в роботі з учнями та батьками, так і для самореалізації себе в педагогічному колективі.
| № | |||
| Мені здається важким мистецтво копіювати вади інших людей | Ні | Так | |
| Я б , можливо, міг зваляти дурня, щоб привернути увагу або розвеселити оточуючих | Т | Н | |
| З мене б міг вийти непоганий актор | Т | Н | |
| Іншим людям іноді здається, що я переживаю дещо більш глибоке, ніж це є насправді | Т | Н | |
| В компанії я рідко опиняюся в центрі уваги | Н | Т | |
| В різних ситуаціях і в спілкуванні з різними людьми я часто веду себе зовсім по-різному | Т | Н | |
| Я можу відстоювати тільки те, в чому я насправді впевнений | Н | Т | |
| Щоб досягти успіху у справах і в стосунках між людьми, я стараюсь бути таким, яким мене чекають бачити | Т | Н | |
| Я можу бути дружнім з людьми, яких я не виношу | Т | Н |
0-3 б. – у вас низкий комунікативний контроль. Ви принципові та прямолінійні і пишаєтесь цим. Не вважаєте потрібним «підстроїтись» під когось або під щось. В спілкуванні ви відверті та надійні. Багато хто вас за це любить. Хоча деякі вважають вас «недипломатичною» та «незручною» особистістю. Це може стати на заваді при роботі в колективі, особливо жіночому, де, як відомо, особисті відносини означають дуже багато.
4-6 б. – у вас середній рівень комунікативного контролю. Ви достатньо відверті і разом з тим «акуратні в висловлюваннях».
Звичайно проблем у спілкуванні у вас не виникає.
7-10 б. – у вас високий комунікативний контроль. Ви згідні з висловлюванням «Весь світ – театр, а люди в ньому актори». Ви гнучко реагуєте на зміни ситуації, добре відчуваєте уявлення про себе оточуючих, любите іноді і « підіграти». Ви чудово знаєте, де і як потрібно себе вести. Професійне спілкування не є для вас проблемою, але коли діло стосується глибоких стосунків, відвертості та саморозкриття, то ви відчуваєте, що вам незручно без звичайних ролей і масок.
7. Вправа «Я - висловлювання»[2]
Ціль: Орієнтація на підтримку особистості учня.
Прикл.: «На жаль, Ольга, мені довелося сьогодні поставити тобі погану оцінку. Ти дівчина розумна і я вважаю, що наступного разу ти зможеш виправити двійку.»
Неможна казати:
- Ти грубий та невихований! По математиці одні двійки! Ледар! Не можеш заставити себе вивчити домашнє завдання! А ще розмовляєш, коли потрібно сидіти і слухати хоча б на уроці!
Потрібно казати:
- Давай разом подумаємо, чому в тебе проблеми з математикою? Тобі нецікаво чи щось не зрозуміло? Тобі потрібна допомога?
Сит.1
Учень запізнився на урок.
Сит.2
Учень прийшов до школи без домашнього завдання.
Сит.3
Учень прийшов на урок фізичної культури без спортивного одягу та взуття.
Сит.4
Під час проведення досліду на уроці фізики учень зіпсував вимірювальний прилад.
8. Вправа «Долонька»Ціль: створення доброзичливої атмосфери, аналіз власних якостей через сприйняття своєї особистості іншими людьми.
Рефлексія
Заняття 3 Педагагічне спілкування.
Синдром професійного вигорання
1. Знайомство: « Мій сусід справа…»
Вправа «Бінго»
Руки: Мій професійний стиль.
Що мені подобається в моїй професії
Ноги: Де я люблю відпочивати
Улюблена страва
Голова: Моя мрія
Знайдіть людей у колективі схожих на себе.Обговорення.
3. Вправа «Терапія педагогічного спілкування»[2]
Виправте фрази використовуючи Я-висловлювання.
Ти повинен добре вчитися!
Ти повинен думати про майбутнє!
Ти повинен поважати старших!
Ти повинен слухатися вчителів і батьків!
Ми в твої роки жили набагато гірше! Ти повинен цінувати турботу старших!
Скільки можна бути ледарем! Ти повинен уже давно зайнятися навчанням!
Ти постійно зриваєш мій урок! Ти повинен сидіти спокійно і уважно слухати!
Хто з вас розбив скло в класі? Ти повинен завжди мати з собою щоденник!
Руханка «Борщ»
5. Вправа: Педагогічна позиція[8]
Які наслідки в навчанні та вихованні несе така педагогічна позиція:
1. Педагог відсторонений від учнів, наче «ширяє» над ними в царині знань. Учні – лише безлика масса слухачів. Ніякої особистої взаємодії, педагогічні функції зведені до інформаційного повідомлення.
2. Педагог відсторонений від учнів, але сприйняття ним учнів не є байдужим, швидше поблажливим, зверхнім.
3. Основана на вибіркових стосунках з учнями. Педагог орієнтований не на весь клас, а на частину учнів – або на обдарованих, або на відстаючих, або на середняків.
4. Педагог у спілкуванні замкнутий сам на собі - він чує себе і спілкується із собою й ніяк не реагує на слухачів, емоційна глухота до інших.
5. Педагог стурбований не стільки змістовою стороною взаємодії, стільки тим, як він сприймається учнями. Для нього головне – міжособистісні стосунки. Він постійно сумнівається в дієвості своїх аргументів, у правильності вчинків, гостро реагує на нюанси ставлення до нього, винуватить у всьому себе.
6. Взаємини педагога й учнів будуються за жорсткою програмою, де чітко визначені мета, завдання заняття, дидактично виправдані методичні прийоми, але педагог не володіє чуттям ситуації спілкування, не враховує психологічні особливості учнів.
7. Одностороння активність педагога, учні - виконавці інструкцій. Педагог - головна і єдина діюча особа. Яка ставить запитання, відповіді, дає судження і аргументи.
8. Педагог постійно знаходиться в діалозі з учнями, тримає їх у мажорному настрої, підтримує ініціативу, гнучко реагує на зміни в психологічному настрої колективу. Усі проблеми вирішуються творчо, спільними зусиллями учнів та педагога, який зберігає рольову дистанцію, але дотримується дружньої взаємодії в стосунках з учнями.
6. Вправа «Моя професійна роль»Ціль: проаналізувати власну педагогі чну позицію
Розігрування в парах позицій вчителя: Помічник, вихователь, мама, лідер, авторитет, ідеал, самий-самий, добряк, наглядач, посередник між учнем і батьками, інтелектуал, предметник, сухар, суддя, друг.
Визначити «+» і «-» цих позицій.
7. Вправа: Самооцінка комунікативної діяльності[8]
| Доброзичливість | 7 6 5 4 3 2 1 | Недоброзичливість | |
| Зацікавленість | 7 6 5 4 3 2 1 | Байдужість | |
| Підтримка ініціативи | 7 6 5 4 3 2 1 | Пригнічення ініціативи учнів | |
| Відкритість(вільне вираження почуттів | 7 6 5 4 3 2 1 | Закритість | |
| Активність (учитель постійно в спілкуванні, тримає учнів у тонусі) | 7 6 5 4 3 2 1 | Пасивність (не керує процесом спілкування) | |
| Гнучкість (легко вирішує проблеми, конфлікти) | 7 6 5 4 3 2 1 | Жорстокість (не помічає змін у настрої аудиторії, спрямований на себе) | |
| 7. | Диференційованість (індивідуальний підхід у спілкуванні) | 7 6 5 4 3 2 1 | Відсутність диференційованості у спілкуванні(немає індивідуального підходу) |
8. Вправа «Хочу, можу, потрібно»[3]
Напишіть продовження висловлювань до кожного слова стосовно почуттів, які викликає у вас ваша професія. Довго не роздумуйте, пишіть все, що спадає на думку.
Обговорення.
- Наше «хочу» дуже часто не співпадає з реальністю. Тому постійна напруга в професії «вчитель» час від часу може набувати синдрому «Професійного вигорання», тобто стадія емоційного виснаження, немає сил, емоційні зриви, спалах негативного ставлення до учнів, колег чи професії. В такому випадку – педагог – допоможи собі сам. Можна використати аутотренінг.
9. Вправа «Прес»[2]
Ціль: ознайомити з методами зняття емоційного напруження
Виконується індивідуально. Уявіть собі потужній прес, який формується в області грудей, і рухається зверху донизу, пригнічуючи виникаючі негативні емоції і пов’язану з ними внутрішню напругу. Відчуйте цей прес та витісніть із себе всі проблеми.
10. Вправа «Подивись на себе очима людини, яка тебе любить»[2]
Ціль: ознайомити з методами зняття емоційного напруження
Відчуйте, за що вона вас любить, що ви відчуваєте, які сили дає вам її любов, і відчуйте, як всі проблеми стають мізерними і відходять на другий план.
11. Вправа «Марія Іванівна»[2]
Ціль: ознайомити з методами зняття емоційного напруження
Уявіть собі неприємну розмову з завучем. Умовно назвемо її «Марія Іванівна». Ви закипаєте від почуття образи та несправедливості. Забути все не вдається.
Спробуйте піти від супротивного. Поставте себе на її місце. По дорозі додому зіграйте її роль, відчуйте її ходу. Манеру себе вести, програйте її роздуми, сімейну ситуацію, її відношення до розмови з вами. Через декілька хвилин ви відчуєте полегшення, спаде напруга. Наслідки цієї гри ви відчуєте наступного робочого дня.
Марія Іванівна з здивуванням відчує, що ви доброзичливі і спокійні, й сама, можливо, спробує налагодити конфлікт.