 |
|
Індивідуальний стиль педагогічної діяльності
Серед професійно важливих якостей педагога виділяють також індивідуальний стиль педагогічної діяльності-це сукупність неповторних стійких способів діяльності та спілкування, що характеризують індивідуальну манеру виконання педагогічної діяльності.
А. К. Маркової і А. Я. Ніконової виділено змістовні і формально-динамічні характеристики індивідуального стилю діяльності педагога. Індивідуальний стиль педагогічної діяльності вчені розглядають як стійке поєднання: мотиву діяльності, що виражається у переважної орієнтації вчителя на окремі сторони навчально-виховного процесу; цілей, що виявляються в характері планування діяльності; способів її виконання; прийомів оцінки результатів діяльності. Змістовні характеристики визначають таку якість вчителя, як методичність або імпровізаційність. В динамічних характеристиках проявляється індивідуально-особистісні риси педагога - розсудливість або емоційність.
А. К. Маркова і А. Я. Ніконова виділили чотири види індивідуальних стилів педагогічної діяльності: емоційно-імпровізаційний, емоційно-методичний, рассуждающе-імпровізаційний і рассуждающе-методичний стилі.
Емоційно-імпровізаційний стиль (ЕІС)
Орієнтуючись здебільшого на процес навчання, вчитель недостатньо адекватно кінцевими результатами планує свою роботу: для уроку він відбирає найбільш цікавий матеріал, менш цікавий часто залишає для самостійної роботи учнів. При цьому орієнтується в основному на сильних учнів. Його діяльність відрізняється високою оперативністю: на уроці часто змінюються види роботи, що практикуються колективні обговорення. Однак багатий арсенал методів навчання сполучається з низькою методичністю, в діяльності цього вчителі недостатньо представлені закріплення і повторення навчального матеріалу, контроль знань учнів.
Емоційно-методичний стиль (ЕМС)
Орієнтуючись як на результати, так і на процес навчання, учитель адекватно планує навчально-виховний процес, поетапно відпрацьовує весь навчальний матеріал. У його діяльності постійно представлені закріплення, повторення і контроль знань учнів. Даний стиль діяльності відрізняє висока оперативність, деяке переважання інтуїтивності над рефлективністю. Використовуючи також багатий арсенал методичних прийомів при відпрацюванні навчального матеріалу, який працює в такому стилі педагог прагне активізувати дітей не зовнішньої развлекательностью, а особливостями самого предмета.
Рассуждающе-імпровізаційний стиль (РИС)
Для вчителя характерні орієнтація на процес і результати навчання, адекватне планування навчально-виховного процесу, оперативність, поєднання інтуїтивності і рефлексії. Порівняно з описаними емоційними стилями даний стиль діяльності вчителя відрізняється меншою винахідливістю у варіюванні методів навчання, не завжди супроводжується високим темпом роботи, колективними обговореннями. У той же час, на відміну від вчителів емоційних стилів, вчителі РИС менше говорять на уроці самі, особливо під час опитування, воліючи впливати на учнів непрямим шляхом (за допомогою підказок, уточнень), даючи можливість відповідають детально оформити відповідь.
Рассуждающе-методичний стиль (РМС)
Орієнтуючись переважно на результати навчання й адекватно плануючи навчально-виховний процес, вчитель проявляє консервативність у використанні засобів і способів педагогічної діяльності. Висока методичність (систематичність закріплення, повторення навчального матеріалу, контролю знань учнів) поєднується з малим, стандартним набором використовуваних методів навчання, перевагою репродуктивної діяльності учнів, рідкісним проведенням колективних обговорень. Для вчителя даного стилю характерна рефлексивність.