ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	ТЕМА 1: Історіографія історії південних та західних слов’ян в Х – ХVІІІ ст. Історіографія, як галузь знань і навчальна дисципліна. Методи історіографії. Функції та завдання. Школи та напрями. Витоки та зародження слов’янської історичної думки. Національна історіографія слов’ян періоду середньовіччя. Історичні знання болгар, сербів, хорватів. Історичні знання у чехів, словаків, поляків. Розвиток історичних знань в ХVІ – ХVІІІ ст.
	ТЕМА 2. Історична наука у слов’янських народів в кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. 1. Польська історіографія. 1.1. Шляхетсько-буржуазна історіографія. 1.2. Польська історіографія в період підйому національно-визвольної боротьби. 1.3. Революційно-демократичний напрям. 1.4. Монархічний напрям. 2. Чеська історіографія. Історична думка радикальних демократів. 3. Словацька історіографія. Просвітницький напрям.
	ТЕМА 3. Історіографія історії Російської держави ІІ половини XV – початку ХVІІ ст. Оцінка петровських перетворень в історіографії. 1. Руське літописання ІІ пол. ХV ст. 2. Хронограф. Степенна книга. 3. Монументальні історичні твори ХVІ ст.: їх характеристика. 4. Неофіціальні літописи. 5. Іван Пересветов та князь Курбський: історичні погляди. 6. Історіографія Русі періоду ХV – ХVІІ ст. 7. Загальна характеристика петровської епохи. 8. Характеристика петровської епохи в історіографії.
	ТЕМА 4. Російська історіографія ІІ половини ХVІІ ст. 1. “Синопсис” – перший друкований російській історичний твір. 2. “Скіфська історія ” А. Лизлова. 3. Характерні риси розвитку історії ІІ пол. ХVІІ ст. 4. Теорія “Мосок - Москва”: її характеристика. 5. Історіософські погляди С. Соловйова, Н. Карамзіна, В. Ключевського.
	ТЕМА 5. Сербська та Хорватська історіографія у ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. Сербська історіографія. Просвітницький та романтичний напрям. Революційно-демократичний напрям. Хорватська історіографія (І. Кукулевич-Сакцинський, Ф. Рачка).
	ТЕМА 6. Польська історіографія в ХІХ-ХХ ст. 1. Краківська школа (Валеріан Калинка, Юзеф Шуйський, Михайло Бобжинський, Станіслав Смолька). 2. Варшавська школа (Тадеуш Корзон, Владислав Смоленський). Львівські історики (Ксаверій Ліске, Тадеуш Войцеховський). 3. Криза позитивізму. Нові напрямки в історіографії. 4. Історико-юридичний напрямок. Станіслав Кутшеба. 5. Неоромантичний напрямок. Станіслав Закшевський. Вацлав Собеський. Вільгельм Фельдман. 6. Економічний напрямок в польській історіографії. Владіслав Грабський, Франціяк Буяк. Ян Рутковський. 7.Реформістська історіографія. Болеслав Лимановський. Людовік Кульчицький. Фелікс Перль. К. Гожицький. 8. Виникнення марксистського напрямку.
	ТЕМА 7. Чеська і словацька історіографія в ХІХ поч. ХХІ ст. 1. Умови розвитку історичної науки на чеських землях в ХІХ-ХХ ст. 2. Позитивістський напрямок. Початок ХХ ст. (Ярослав Голла, Антоній Резед, Йозеф Пекарж, Ченек Зібрт). 3. Історико-соціологічний напрямок (Томаш Масарик, Любар Нідерле). 4. Словацька історіографія ІІ пол. ХІХ - поч. ХХ ст. (Франтішек Сасіна, Юліус Ботто). 5. Сучасна чеська та словацька історичні науки.
	ТЕМА 8. Болгарська історіографія кінця ХІХ – початку ХХІ ст. 1. Історична наука в 50-70-ті рр. ХІХ ст. Спірідон Памаузов. Марін Дрінов. 2. Становлення національно-визвольного направлення (революційно-демократичного). Георгій Раковський. Любен Каравелов. 3. Історична наука після визволення Болгарії. 4. Болгарська історіографія в кінця ХІХ – початку ХХ ст. 5. Історична наука в Болгарії ІІ половини ХХ ст. 6. Сучасна болгарська історіографія.

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 Следующая ⇒