 |
|
Написання повідомлень.
Теми.
1. Зміни в російській історіографії 1990-х років.
2.Дискусії навколо марксистської історіографії. Перегляд загальної схеми історії Росії.
3.Нові напрями російської історіографії.
4.Вплив стереотипів на російську історіографію. Повернення до великодержавних взірців висвітлення минулого.
5.Україна у висвітленні російських істориків.
6. Особливості післявоєнного розвитку польської історіографії.
7.Основні напрями історичних досліджень в польській історіографії на сучасному етапі державотворення.
8.Вивчення національної історії в Польщі (сьогодення).
9.Історіографічні традиції та здобутки польської історіографії.
10. Чеська історіографія на шляху до сучасності.
11.Перебудова історичної науки у Чехії на зламі століть (ХХ – ХХІ ст.).
12.Основні напрями досліджень у чеській історіографії на сучасному етапі державотворення.
13. Методологічні пошуки в сучасній російській історіографії.
14. Польська історіографія після падіння комуністичного режиму.
15. Вивчення історії України та українсько-польських стосунків в сучасній польській історіографії.
16. Зміни в організації та здійсненні історичних досліджень в Чехії в 90-ті роки.
17. Чеська історіографія наприкінці ХХ ст.: основні напрями досліджень.
18. Зміни в історіографіях постюгославських країн.
19. Болгарська історична наука на сучасному етапі.
20. Чехословацька, чеська та словацька історіографія до і після «бархатної революції» 1989 р.
Вимоги до написання повідомлень:
1. Обсяг – 2-3 сторінки
2. Поля: зверху, знизу, зліва –2 см, справа – не менше 1 см
3. Якщо повідомлення надруковано на комп’ютері: шрифт Times New Roman, розмір шрифту – 14, інтервал – 1,5, відступ перед абзацом – 1 см, вирівнювання по ширині.
4. Якщо повідомлення написано від руки: використовувати лінійку №3
5. Наприкінці повідомлення повинні бути висновки, які стисло передають зміст тексту.
6. Список літератури: 1-2 найменування
МЕТОДИ НАВЧАННЯ
На лекціях та практичних заняттях застосовуються різноманітні методики активізації навчального процесу:
Ø Проблемні лекції.
Ø Робота в малих групах.
Ø Семінари-дискусії.
Ø Мозкові атаки.
Ø Презентації.
Ø Демонстрація науково-популярних фільмів.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
У процесі вивчення дисципліни «Історіографія історії слов’янських країн» використовуються методи поточного, проміжного та підсумкового контролю.
Поточний контроль рівня знань студентів передбачає перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Поточний контроль здійснюється за напрямами:
ü контроль за систематичністю й активністю роботи на семінарських заняттях;
ü контроль за виконанням завдань для самостійного опрацювання поза межами аудиторних занять;
ü контроль за рівнем засвоєння та творчого опрацювання у вигляді індивідуальних завдань.
Проміжний контроль рівня знань студентів здійснюється за результатами підсумкової контрольної роботи зі змістових модулів.
Підсумковий контроль знань студентів здійснюється в кінці семестру у формі іспиту в тестовій формі за підсумками роботи в семестрі.
При виведенні загальної оцінки студента береться до уваги результати поточного, проміжного та підсумкового контролю.
Критерії та норми оцінювання на практичних заняттях
| 5 балів | Питання розкрито вірно, обґрунтовано, студент може зробити порівняння та узагальнення з вивченої теми |
| 4 бали | Питання розкрито повно, допущено 1-2 неточності, окремі положення розкриті не повністю |
| 3 бали | В цілому питання розкрито вірно, допущено 1-2 помилки, відповідь неповна та неточна |
| 2 бали | Питання розкрито невірно |
Критерії та норми оцінювання модульної роботи
I рівень (ознайомчо-орієнтаційний) - 20 б. (4 завд. x 5 б.)
II рівень (понятійно-аналітичний) - 30 б. (3 завд. x 10 б.)
III рівень (продуктивно-синтетичний) - 50 б. (2 завд. x 25 б.)
Критерії оцінювання:
“відмінно” – 90 – 100 б.;
“добре” – 70-89 б.;
“задовільно” – 30-69 б.;
“незадовільно” – від 0 до 29 б.
Критерії та норми оцінювання самостійної роботи