Тема 1. Історіографія як наука. Етапи її становлення.

Стр 1 из 7Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Затверджую:

Проректор з навчально-методичної роботи

----------------------------проф. Петрівський Я.Б.

«ІСТОРІОГРАФІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ»:

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ - Ш КУРСІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 6.02010101 – «КУЛЬТУРОЛОГІЯ»

РІВНЕ – 2013 р.

УДК 008 (082)

ББК 71. 4 (4Укр)я 73

В 54

ВИТКАЛОВ С.В. Історіографія культури України: тематика семінарських (практичних) занять для студентів спеціальності 6.02.01.01.01 – «Культурологія».– Рівне: РДГУ, 2013. – 24 с.

Подано тематику семінарських (практичних) занять із дисципліни «Історіографія культури України». Включено значний обсяг нової літератури, що дає змогу краще опанувати історико-культурологічну проблематику.

До кожної теми додається список найбільш уживаної літератури для самостійного її опрацювання.

Редактор: В.Г.Виткалов - кандидат педагогічних наук, професор

Рецензенти: О.Н.Дем’янчук – доктор педагогічних наук, професор, проректор університету розвитку людини «України» (Луцьк).

О.І.Скнар – кандидат педагогічних наук, професор, директор Київського університету культури КНУКіМ (Київ).

Рекомендовано до друку кафедрою культурології Рівненського державного гуманітарного університету, протокол № 11 від 5 березня 2013 року

Передмова

Семінарські (практичні за новою термінологією вищої школи) заняття є важливою складовою фахової підготовки студентів-культурологів. Адже цей вид занять ставить за мету безпосередньо деталізувати проблематику, прослухану під час відвідання лекційних занять, які ставили за мету концептуально ознайомити студентів із історіографічною проблематикою стосовно вітчизняної культури. В їх якісному опрацюванні значну допомогу повинні надати і лабораторні заняття, під час яких студенти мають детально вивчити більш конкретний матеріал (ознайомитися зі спадщиною тієї чи іншої особистості, виявити концепції наукового пошуку, опанувати окремі джерела тощо). Їх тематика буде подана окремо.

З даної дисципліни їх передбачено 56 годин, тобто 28 аудиторних занять (тематика цих занять на заочній формі може також братися за основу. Принаймні її загальний контекст, план, рекомендована література тощо).

У пропонованій методичній розробці подано тематику практичних занять із її деталізованим планом та найбільш відому історіографічну літературу.

Провідна мета вивчення курсу – розгляд обраної для аналізу проблеми в історіографії.

Тематичний план практичних (семінарських) занять із дисципліни:

Семінар № 1. Тема: Історіографія як наука. Етапи її становлення.

Семінар № 2. – Тема: Давньогрецькі історики та їх внесок у розвиток історіографії.

Семінар № 3. – Тема: Давньоримські історики та їх внесок у розвиток історіографії.

Семінар № 4. – Тема: Історіографія античного Причорномор’я.

Семінар № 5. – Тема: Від античного прагматизму до середньовічного провіденциалізму.

Семінар № 6. – Тема: Визначні візантійські історіографи та їх роль у розробці питань історіографії.

Семінар № 7. – Тема: Походження Київської Русі. Історіографічний огляд.

Семінар № 8. – Тема: Гуманізм як провідна течія історіографії доби Відродження.

Семінар № 9. – Тема: Історіографія культури українських теренів литовсько-польської доби.

Семінар № 10. – Тема: Історіографія культури України козацької доби.

Семінар № 11. – Тема: Історіографія Берестецької битви 1651 року.

Семінар № 12. – Тема: Історіографія культури України доби Просвітництва (загальний огляд).

Семінар № 13. – Тема: Історіографія культури українського бароко.

Семінар № 14. – Тема: Історіографія культури України першої половини ХІХ століття.

Семінар № 15. – Тема: Організація історіографічної діяльності в першій половині ХІХ століття (товариства, періодика, навчальні заклади).

Семінар № 16 – Тема: Провідні історіографи України першої половини ХІХ століття.

Семінар № 17. – Тема: Історіографія культури України другої половини ХІХ ст.

Семінар № 18. – Тема: Організація історіографічної діяльності в Україні в другій половині ХІХ століття: товариства, періодика, навчальні заклади.

Семінар № 19. Тема: Провідні історіографи другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

Семінар № 20. Тема: Організація історіографічної діяльності в Україні початку ХХ століття: товариства, періодика, навчальні заклади.

Семінар № 21. Тема: Історіографія культури Української РСР першої половини ХХ століття».

Семінар № 22. – Тема: Історіографія культури України другої половини ХХ століття (радянська доба).

Семінар № 23. – Тема: Історіографічні проблеми української культури напередодні державної незалежності республіки (1985-1991 рр.).

Семінар № 24. – Тема: Історіографія української культури на сучасному етапі розвитку держави.

Семінар № 25. – Тема: Сучасна регіональна історіографія культурно-мистецького спрямування.

Семінар № 26. – Тема: Польська історіографія про культуру України (загальний огляд).

Семінар № 27. – Тема: Російська історіографія культури України (загальний огляд).

Семінар № 28. – Тема: Історіографія української культури в працях української еміграції.

У даній методичній розробці подано тематику практичних занять, план до кожного заняття і рекомендовано найбільш вживану та доступну літературу з теми, що має стати предметом обговорення в академічній групі.

Готуючись до практичних (семінарських) занять, студенти повинні переглянути також часописи провідних вітчизняних ВНЗ з історіографічної проблематики, зокрема:

- «Історія та історіографія в Європі»: наукові записки Київського національного університту ім. Т.Шевченка;

- «Теоретичні проблеми вітчизняної історії, історіографії та джерелознавства» / Ю.М.Алексєєв, Я.В.Верменич, А.Г.Слюсаренко та ін.; за ред. Ю.М.Алексєєва. – К.: Вища шк., 1993;

- «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії»: наукові записки РДГУ. – Рівне: РДГУ, 1999-2013;

- «Література та культура Полісся»: наукові записки Ніжинського державного педагогічного інституту. – Ніжин : Вид-во НДПУ ім. М.Гоголя. – Ніжин, 1990-2013;

- «Український історичний журнал»;

- «Історичний журнал»;

- Українська історична наука на сучасному етапі розвитку [Текст]: ІІ міжнарод. наук. конгрес укр. істориків [Кам’янець-Поділ., 17-18 вер. 2003 р.: доп. та повідомлення]. Т.1 / Укр. іст. т-во (США, Україна, Канада, Європа), Кам’янець-Поділ. держ. ун-т, Ін-т історії України НАН України [та ін.]; [редкол.: Л.Баженов, О.Баран, І.Винокур та ін.]. – Кам'янець-Подільський; К; Нью-Йорк; Острог: [б. в.], 2005. – 480 с. та ін.

Було б доречним під час вивчення цієї дисципліни звернути особливу увагу на анотовані збірники авторефератів («Літопис авторефератів»), статей, книг («Літопис книг») тощо, що друкується центральними українськими національними бібліотеками, адже саме там подана найновіша інформація про все те, що опубліковано останнім часом.

Чимало корисної інформації з проблематики цієї дисципліни можна взяти і в Рівненській обласній універсальній бібліотеці та науковій бібліотеці РДГУ. Взагалі бібліографічний відділ будь-якої бібліотеки має стати для cтудента-культуролога одним із місць його постійної самостійної роботи.

І ця практика повинна стати нормою. Адже лише у такий спосіб, тобто постійно знайомлячись із фаховою періодичною літературою можна сподіватися на якісне опанування свого фаху.

Практичні заняття повинні сформувати у студентів уміння володіти історіографічним описом питання, так необхідного у майбутньому для написання вступної частини або окремих розділів у дипломних дослідженнях разних освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Семінар №1

Тема 1. Історіографія як наука. Етапи її становлення.

План:

Години

1. Стан духовного розвитку суспільства ХІХ століття і питання дослідження його витоків і шляхів подальшого розвитку.

2. Становлення історіографії як науки. Її сутність, визначення, предмет та об’єкт. Періодизація (літописний – ХІ-ХVІ ст.; козацько-старшинський – кінець ХV – середина ХVШ ст.; історико-антикварний – ІІ пол. ХVШ ст.; критичний – І третина ХІХ ст.; романтично-народницький – 30-60-роки ХІХ ст.; позитивістсько-народницький – 70 рр. ХІХ – поч. ХХ ст.; державницький – 1920-ті рр.; біполярний – українська еміграція (30-40 рр. ХХ ст. і діаспору – після 1952 р.; українська радянська – 30-80 рр. ХХ ст.; сучасна – з 90-х рр. ХХ ст.) української історіографії.

3. Перші освітньо-наукові центри з питань вивчення вітчизняної історіографії у ХІХ столітті.

Етапи становлення фахової термінології дисципліни.

5. Методологічне підгрунтя у вивченні дисципліни (найбільш уживана спеціальна література, зокрема й періодика).

Рекомендована література:

Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії. Державна школа: Історія. Політологія. Право. – К.: Українохнавство, 1996.

Історичне джерелознавство (керівн. автор. кол. Я.С.Калакура). – К., 2002.

Коцур В.П. Історіографія історії України. Курс лекцій / Коцур В.П., Коцур А.П. – К., 1996. – с. 90-115.

Калакура Я.С. Українська історіографія: курс лекцій / Я.С.Калакура. – К.: Генеза, 2004.

Колесник І.І. Українська історіографія: Навч. посібник. – Київ, 2000.

Коцур В.П. Історичні дослідження: Історіографія. – К.: 1998.

Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: альтернатива поступу. Критика історичного досвіду. – К., 1996. – 759 с.

Див.: Спеціалізовані наукові періодичні видання: «Український історичний журнал», «Історичний журнал», «Народна творчість та етнографія», «Літопис друку», «Літопис статей», «Літопис книг» тощо за період 1991-2013 роки.

Семінар № 2

Тема: «Давньогрецькі історики та їх внесок у розвиток історіографії»

План:

Години

1.Праці давньогрецьких історіографів та їх роль у пошуку етногенезу українців.

2. Важливість вивчення давньогрецької спадщини для з’ясування культурної практики українців.

3. Спадщина Геродота. Загальна характеристика.

4. Творчий доробок Фукідіда та його роль у пошуку витоків українців.

5. Арістотель і питання історіографії.

Рекомендована література:

Історичне джерелознавство (керівн. автор. кол. Я. Калакура). - К., 2002

Бондаренко Г. Історичне пізнання / Г.Бондаренко. - Луцьк, 1998.

Історичне джерелознавство. – К.: Либідь, 2003.

Історія української культури: енциклопедія. У 5 тт., т. 1. – К.: Наукова думка, 2001.

Геродот: Історії в дев’яти книгах / Геродот. – К.: Наукова думка, 1993.

Фролов А.Д. Очерки античной историографии / А.Д.Фролов. – М., 1967.

Семінар №3

Тема: «Давньоримські історики та їх внесок у розвиток історіографії»

План:

Години

Давньоримська спадщина та її роль у становленні історіографії України
Науковий доробок Тацита.
Спадщина Лівія.
Спадщина Свєтонія та її значення у розвитку історіографії як науки.

Рекомендована література:

Історичне джерелознавство (керівн. автор. кол. Я. Калакура). - К., 2002

Історія української культури: енциклопедія. У 5 тт., т. 1. – К.: Наукова думка, 2001.

Давня історія України. У 2-х тт. – К.:Либідь, 1994.

Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії / Д.І.Дорошенко. - К., 1996.

Попович М. Нариси історії культури України / М.Попович. - К.: Арт Ек, 2001.

Семінар № 4

Тема: «Історіографія античного Причорномор’я»

План:

Години

Грецька колонізація Причорномор’я в питаннях історіографії.
Ольвія в наукових дослідженнях С.Д.Крижицького.

3. Північне Причорномор’я античної доби в доробку наукової школи професора К.Е.Гриневича (І.Сєргєєв, С.Сорочан, В.Мещеряков, В.Латишева, О.Мартем’янов, С.Дячков, О.Ручинська).

4. С.Я.Ольговський як історіограф великої грецької колонізації.

Рекомендована література:

Давня історія України. У 2-х тт. – К.:Либідь, 1994.

Історія української культури: енциклопедія. У 5 тт., т. 1. – К.: Наукова думка, 2001.

Історія української культури: енциклопедія. У 5 тт., т. 2. – К.: Наукова думка, 2002.

Кулатова І.М. Кургани скіфського часу західної округи Більського городища / І.М.Кулатова, О.Б.Супруненко. – К., 2010. – 200 с.

Семінар № 5

Тема: «Від античного прагматичзму до середньовічного провіденциалізму»

План:

Години

1. Розвиток провіденциалістських ідей у філософії та історіографії Августина Блаженного («Град Божий»).

Ідеологічна концепція Фоми Аквінського.
Плотін, Порфирій, Прокл як дослідники неоплатонізму.

4. Періодичність неоплатонізму (Римська школа, Амелій, А.Саккас, Плотін Порфирій).

Рекомендована література:

Історичне джерелознавство (керівн. автор. Кол. Я. Калакура). – К.,2002

Історія української культури: енциклопедія. У 5 тт., т. 1. – К.: Наукова думка, 2001.

Калакура Я.С. Українська історіографія: курс лекцій. – К.: Генеза, 2004.

Юрій М. Соціокультурний світ України / М.Юрій. – К.: Кондор, 2005.

Макарчук С.А. Писемні джерела з історії України. – Львів: Світ, 1999.

Січинський В. Чужинці про Україну / В.Січинський. – К., 1992.

Якиминська Л. До проблеми співвідношення соціального та етнічного в наукових студіях ментальності українців: історіографічний аналіз / Л.Якиминська // Українознавство. – 2011. – № 1. – С. 184-187.

Семінар № 6

Тема: «Визначні візантійські історіографи та їх роль у розробці питань історіографії»

План:

Години

Спадщина Прокопія Ксарійського.
Теоретичні доктрини ІоаннаДамаскіна.
Спрдщина просвітителів слов’ян Кирила і Мефодія.
Наукові праці Г.Амартола та їх роль у формуванні історичної свідомості слов’ян.

Рекомендована література:

Історичне джерелознавство (керівн. автор. кол. Я.Калакура). - К., 2002

Історія української культури: енциклопедія. У 5 тт., т. 2. – К.: Наукова думка, 2002.

Калакура Я.С. Українська історіографія: курс лекцій. – К.: Генеза, 2004.

Кулаковский Ю.А. История Византии. – С.-Петербург, 2003-2004.

Культура Византии IV – первой половины VII в. – М.: Искусство, 1988.

Культура Византии второй половины VII-XV вв. – М.: Искусство, 1989.

Наливайко Д. Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі ХІ – ХVШ століть / Д.Наливайко. – К.: Основи, 1998.

Павленко Ю.В. Передісторія давніх русів у світовому контексті / Ю.В.Павленко. – К.: Наукова думка, 1994.

Прицак О. Походження Русі / О.Прицак. - К., 1997.

Семінар № 7

12 3 4 5 6 7 Следующая ⇒