 |
|
Захисне відключення
Захисне відключення – швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне відключення електроустановки при виникненні в ній небезпеки ураження людини струмом. Така небезпека може виникнути при замиканні фази на корпус, зниженні опору ізоляції мережі нижче визначеної межі і, нарешті, у випадку дотику людини безпосередньо до струмопровідної частини, що знаходиться під напругою.
Захисне відключення застосовується в тих випадках, коли інші захисні заходи (заземлення, занулення) є ненадійними, важко здійсненними (в умовах вічної мерзлоти та ін.), багато коштують або коли до безпеки обслуговування ставляться підвищені вимоги (у шахтах, кар’єрах), а також у пересувних електроустановках. Область застосування пристроїв захисного відключення практично не обмежена, вони придатні для мереж будь-якої напруги і з будь-яким режимом нейтралі. Однак найбільшого поширення пристрої захисного відключення одержали в мережах до 1000 В (із заземленою й ізольованою нейтраллю). Крім того, захисне відключення є незамінним для ручних електроінструментів.
Основними елементами пристроїв захисного відключення є ПЗВ − прилад захисного відключення (рус. − УЗО). Прилад захисного відключення складається з окремих елементів, що сприймають вхідну величину, реагують на її зміни і при заданому її значенні дають сигнал на відключення вимикача. Цими елементами є: датчик – вхідний пристрій (як правило, реле відповідного типу); підсилювач, що підсилює сигнал датчика; коло контролю; допоміжні елементи (сигнальні лампи і вимірювальні прилади – омметри тощо). Основні вимоги, які повинні задовольняти пристрої захисного відключення, такі: висока чутливість; малий час відключення; селективність дії; здатність здійснювати самоконтроль справності; достатня надійність.
Залежно від прийнятих вхідних (контрольованих) величин пристрої захисного відключення умовно поділяються на наступні типи: реагуючі на потенціал (напругу) корпуса щодо землі; на струм замикання на землю; напругу фази щодо землі та інші. В житлових та суспільних будівлях , як правило, використовують ПЗВ з током відсічки 30 мА. Не допускається застосовувати ПЗВ у колах, раптове вимикання яких може призвести за технологічних причин до виникнення ситуацій, небезпечних для користувача і обслуговуючого персоналу, відключення пожежної, охоронної сигналізації тощо.
Експлуатаційні заходи.До них належать наступні міри обережності:
· дотримання правил безпеки при роботі з високою напругою;
· наявність загального вимикача живлення мережі;
· заборона підключення або відключення роз’їмів кабелів при увімкненій напрузі мережі;
· вимога проводити технічне обслуговування та ремонтні роботи тільки при відключеному живленні мережі;
· заборона залишати ЕОМ під напругою без нагляду;
· систематична перевірка справності ланцюгу занулення та інші.
Електрозахисні засоби і запобіжні пристрої.
Відповідно до стандарту, електрозахисними засобами називаються переносні вироби, що служать для захисту людей, працюючих з електроустановками, від ураження електричним струмом, дії електричної дуги й електромагнітного поля.
Захисні засоби можуть бути умовно розділені на три групи: ізолюючі, огороджувальні й запобіжні.
Ізолюючі захисні засоби ізолюють людину від струмопровідних чи заземлених частин, а також від землі. Вони поділяються на основні й додаткові.
Основні ізолюючі захисні засоби мають ізоляцію, здатну довгостроково витримувати робочу напругу електроустановки, і тому ними дозволяється торкатися струмопровідних частин, що знаходяться під напругою. До них відносять в електроустановках напругою до 1000 В ізолюючі штанги, ізолюючі й вимірювальні кліщі, діелектричні рукавички, монтерський інструмент з ізолюючими рукоятками, покажчики напруги.
Додаткові ізолюючі захисні засоби мають ізоляцію, що не здатна витримувати робочу напругу електроустановки, і тому вони не можуть самостійно захистити людину від ураження електричним струмом, їх призначення – посилити захисну дію основних ізолюючих захисних засобів. До додаткових ізолюючих захисних засобів належать в електроустановках напругою до 1000 В діелектричні калоша, килимки, ізолюючі підставки.
Огороджувальні захисні засоби призначені для тимчасового огородження струмопровідних частин, до яких можна випадково доторкнутися або наблизитися на небезпечну відстань, а також для попередження помилкових операцій з комутаційними апаратами. До них відносять: тимчасові переносні заземлення (закороткі), тимчасові переносні огородження (щити й огорожі–клітки), ізолюючі накладки, попереджувальні плакати.
Попереджувальні плакати поділяють на застережні, заборонні, дозвільні і нагадувальні. Застережні (постійні) плакати («Обережно! Електрична напруга!») укріплюють на двері камер, огорож. Заборонний (переносний) плакат («Не включати, працюють люди!») вивішується на ключах і рукоятках керування. Дозвільний (переносний) плакат («Працювати тут») установлюється на місці робіт. Нагадувальний (переносний) плакат («Заземлено») установлюється на ключах і рукоятках керування.
Запобіжні захисні засоби призначені для індивідуального захисту працюючого від світлових, теплових і механічних впливів, від продуктів горіння, від дії електричного поля, а також від падіння з висоти. До них належать: захисні окуляри, захисні каски, запобіжні монтерські пояси, страхувальні канати, монтерські пазурі, протигази, спеціальні рукавиці, а також індивідуальні екрануючі комплекти і переносні екрануючі пристрої для захисту персоналу від впливу електричного поля в електроустановках надвисокої напруги промислової частоти.