 |
|
Принципи побудови новиних матеріалів
Теорія масової інформації
Журналістика, як галузь масової інформаційної діяльності.
Поняття «Масова інформація» , як одиниці мислення в журналістиці.
Типологічні концепції соціальної інформації( київська і львівська школа журналістики).
Інформація.
Функції:
- атрибутивна
- функціональна(застосування)
У сучасній науці існує 2 концепції «інформації».
1.Розуміння «інформація», як атрибут матерії, а відтак є властивістю предмета, будь-якого матеріального об’єкту.
Відповідно до 2 концепції – «інформації» має відношення тільки до соціальної сфери, і є результатом спрямованої активності , а обмін інформації між людьми за допомогою знаків та символів розглядається як головна умова розвитку людської культури.
Слово «інформація» в журналістиці має вузьке і широке значення.
У широкому значенні «інформація» - це будь-яке нове значення яке передається від одного суб’єкта до іншого.
За визначенням одного російського академіка Микити Мойсеєва «інформація» - це сума відомостей яку отримує певний суб’єкт – людина чи група людей – про навколишній світ, про самого себе, про другого об’єкта чи суб’єкта або досліджуване явище – відомостей за допомогою яких він може прогнозувати наслідки своїх дій і відбирати способи використання своїх можливостей для забезпечення власних інтересів і для досягнення поставлених цілей.
У вузькому значенні «інформація» - сукупність коротких не комплектованих повідомлень. У теорії журналістики слово «інформація» означає конкретний жанр невисокої за обсягом замітки, що повідомляє певну новину.
Масова інформація є різновидом соціальної інформації.
Соціальна інформація – це повідомлення передані будь-якою зрозумілою людині знаковою системою про процеси функціонування суспільства, а також про те, що стосується цих процесів і може вплинути на них.
Соціальна:наукова,індивідуальна, професійна, художня – масова.
Типологічні концепції соціальної інформації.
Львівська школа журналістики:автори «Теорія і практика російської журналістики: основи майстерності, проблеми жанрів» (Львів 1989) за предметом зображення розповіді.
Інформація поділяється на такі типи:
1.Офіційна( державні постанови, рекомендації, промови політичних діячів, заяви ) – для опублікування відділами зв’язків з громад кістю, прес центрами, та прес бюро. Вона не підлягає редагуванню, мусить бути опублікована дослівно.
2.Подієва – основний інформаційний блок створений рекомендаційними колективом, його репортером й кореспондентами. Оперативні повідомлення про факти й події внутрішнього і міжнародного життя).Джерела : від інформаційних агент або від власне кориспондентів.
3.Ділова та реклама .
4.Естетична – це літерна ту твори, продукти живопису, фото друковані ЗМІ, музика, вистави.
5.Публіцистична(публіцистика) – відносяться як публіцистичні так і аналітичні матеріали, разом із родієвою інформацією створюється редакційному колективі.
Друга типологія.
Київська школа журналістики( під редактор «Масова комунікація» 1997)
1.Масова розповсюджувальна ( уся публічно розповсюджена друкована або аудіовізуальна продукція.
2.Статистична – це офіційна документована інформація державними організаціями про економічне , соціальне, культурне життя.
3.Довідково-енциклопедична
4.Інформація про особу - сукупність офіційних документованих анкетних відомостей про особу.
5.Інформація про діяльність державних органів і організацій(правова інформація) – це офіційна інформація, що створюється в процесі діяльності органів влади, громадських чи партійних об’єднань.
І.Л. Михайленко відділяє такі різновиди соціальної інформації як: наукова, професійна, художня.
Соціальна інформація повинна бути доступна широкій аудиторії важлива та актуальна.
Журналісту відводиться функція інтерпретатора .
Журналіст функціонує в системі : автор - інформація(текст) – аудиторія.
З появою примітивних ЗМІ (газет і журналів) , про відмірювання цінності і корисності інформації з погляду її використання або пристосування. Журналіст же в силу своєї професійної діяльності повинен встановити такі зв’язки з аудиторією за яких потенційна інформація стає прийнятною, засвоєною, а від так і реальною.
Асоціацією американських редакторів ще в 1923 р. з метою уникнення брутального впливу на аудиторію запропонували правило «новини без поглядів», відповідного до якого новини не повинні містити оцінок, нав’язувати читачам погляди журналістів. Це правило було прийнято з метою захисту аудиторії від агресивності інформаційного потоку.
Особливістю соціальної інформації є її ціле покладання.
За визначенням А.Максименка соціальна інформація ніколи не буває нейтральною. Інформацію передається ЗМК об’єктивно і впливає на людей за результатами багатьох досліджень, метою яких було довести , що можна виконати постанову «новини без поглядів» дослідження показали, що навіть без коментаря, навіть через добір новин чи інші фактори, комунікатор свідомо чи несвідомо певним чином впливати на аудиторію. З одногу боку журналіст не може мати своїх поглядів на події суспільства, з іншого має право на свою точку зору.
Важливо щоб він не заважав іншим суб’єктам інформаційних відносин висловлювати свої погляди навіть тоді коли вони є альтернативними, щодо його позиції.
На противагу американському принципу в журналістиці в Німеччині існує інший «адвокатський» ( принцип журналістського повідомлення, якого є не тільки інформація. А й активна пропаганда загальнолюдських цінностей)
Відповідно інформація в журналістиці – це не тільки новини, а й працюючі повідомлення ( новини),що увійшли у свідомість і вплинули на аудиторію в розрахованому авторському направленні.
Отже журналістика прагматична й спонукальна інформація, що й робить її масовою.
Ознаки масової інформації:
1.Спрямованність на масу ( на все населення ) при всій відсутності безпосереднього контакту незалежного від розмірів і просторової розосередженості аудиторії.
Поняття «масовості» тут відносне , тому що особливо великі наклади ( тиражі) й справді називаються масові ( що характерно для тоталітарних суспільств). Однак у ринкових умах внаслідок вільної конкуренції існує велика кількість ЗМІ з меншими тиражами, що сприяє повнішому задоволенню інформаційних потреб іншому ( масовому) охопленню населення інформацією. Тираж слід співвідносити з розмірами розрахованої аудиторії.
2.Відповідність до потреб маси в інформації.
Журналістика зорінтована переважно на загально властиву значиму інформацію, змістом якої є відображення життєдіяльності суспільства.
Вона спрямована на забезпечення потреб населення в ідеологічній, суспільно - політичній , науково - технічній, культурній та інших сфер.
3. Прагнення до консолідації – вироблення спільної для багатьох позиції ( формує громадську думку , сприяє об’єднанню людей за поглядами та інтересами, консолідує позиції) .
4.Доступність до маси.
1) Інформація має бути доступною. Читатись за змістом і формою, тобто бути зрозуміло написаним, простою мовою.
2)Інформація має бути доступною економічно.
3)Зручність доставки, можливість передати будь-яке повідомлення , яке видається, в будь-якому регіоні або місті.
4)Відкритість до співпраці усім охочим до цього.
Журналістика містить потенційну можливість виступу кожного громадянина з будь-якого питання , а саме наприклад листі читачів.
«Масовій» інформації протистоїть «індивідуальна» та «спеціальна» (факти) інформація.
Специфікою масової інформації визначають такі атрибутивні ознаки : змістова та хронологічна актуальність.
Змістова актуальність – як зазначає Володимир Візун – інформація має три складові актуальності:
- суспільна зумовленість ( суспільна мотивованість ) ; відповідність важливим суспільним завданням ( суспільна цілеспрямованість) ; суспільна доцільність ( суспільний смисл)
У першому аспекті актуальна тема – це така тема, що покликана до життя суспільної проблеми.
У другому аспекті актуальність пов’язана з суспільним ціле покладанням ( поліпшення суспільного життя , оздоровлення соціальних процесів)
У третьому аспекті під актуальністю розуміється можливість журналістського твору справити позитив на подальшу діяльність читачів.
Хронологічна актуальність (оперативність ) – з цього погляду всі новини будуть «останніми» , що відзначаються свіжістю.
У журналістиці відбувається постійна політична боротьба за оперативність, першість і пріоритет у поданні повідомлень. Важливою ознакою є швидкість опрацювання інформації.
3.Документалізм.
Виклад новин обов’язково мусить містити посилання на джерело , документи, чи інші шляхи надходження інформації.
4. Повторюваність тем і не повторюваність матеріалів.
Журналістка завжди повторювальна не повторювальність , тобто кожний окремий матеріал неповторюваний, але журналіст найчастіше працює в добре знайомій для нього проблематиці., а отже покладає певні межі на творчість автора.
5. Прагматизм, імперативність .
Сукупність повідомлені , що відтворюють картину сучасного світу і сприймаються суспільством у своїй сукупності , як журналістика створюється з метою досягнення певного наслідку : дати можливість читачам зорінтуватись в соціальному довкіллі, спрямувати громадську думку уздовж певного політичного вектора, викликати реакції читачів. В журналістиці імперативність ( імператив – наказовий спосіб) існує іноді відверто, а іноді приховано.
Масова інформація містить у собі ефект спонукальності: до появи певних емоцій , роздумів, осмислення ситуації в певному напрямку до дії.
Масова інформація існує та виробляється на двох рівнях :
- творцем інформації може бути кожен громадянин с силу творчої природи людини
- інституційна ( спеціальними суспільними інститутами, меншинами є журналісти)
Звідси два рівні масової інформації :
- Стихійний , що створюється спонтанно й поширюється самими масами, переважно в усній формі.
- Організований – створюється журналістами і поширюється доступними для кожного комуніканта каналами.
Масова інформація накопичується в інформаційних сховищах і має певні пласти. У сучасних реаліях використовуються переважно верхи , свіжі актуальні пласти ( глибокого залягання у вічні істини або в історії) .
Відповідно виділяються три форми існування масової інформації:
1.Пасивна форма ( її складають тексти законсервовані у сховищах ) це потенційна інформація , яка може бути актуальна за певними обставинами.
2.Стихійна ( анонімні повідомлення) – це чутки, фольклор , що циркулюють каналами масової комунікації.
3.Активна ( масово інформаційні потоки) – які виробляються журналістикою , динамічна сукупність всіх журналістських творів, що створюються безперервно.
Новина інформація
1.Що таке новини?
2.Цінність новин.
3.Принцип побудови новинної інформації.
Новини – це те нове, що ви получили, дізнались, те чого не знали.
Людині властива вибірковість уваги у потоці інформації. В першу чергу тієї, яка представляє для неї особистий інтерес. Натомість новинна інформація для масової аудиторії – це насамперед повідомлення про актуальні події і проблеми , як в межах своєї держави так і на міжнародній арені, які творять інформацію.
Новинна інформація – це досить широке і містке поняття, яке не має універсальних понять, і не регламентується
В різних країнах і в різних ЗМІ складає свої теж неоднакові погляди на те що таке новини.
Найбільш поширені визначення понять «новини»:
1.щось таке елементарне, про що раніше не було відомо,нові повідомлення або свіжа інформація.
2.повідомлення про що-небудь нове або те, що відбулось зовсім недавно.
3.людина,факти, подія, проблема або що-небудь таке до чого варто привернути увагу.
4.публікації в ЗМІ про актуальні події і проблеми, або про щось важливе і цікаве.
5.шпальти в газеті або їх частини де публікуються останні новини. На відміну від редакторських статей,коментарів та інших авторських матеріалів , рубрик,тощо.
6.назва або частина назви багатьох газет, журналів,бюлетенів і різних відомих організацій тощо.
В.Доля(тлумачний словник)
Поняття «новини» пояснюється як : «якість всього що є новим». На противагу «старому,давньому,минулому,колишньому» ,або як «перше повідомлення про що-небудь»
Типологія новин.
Умовно новинні матеріали можна розподілити на три категорії:
1.Календарні
Вже сама назва календарних новин свідчить про те що вони пов’язані з річницями тих чи інших подій, з тим, що завжди повинно відбутись(конференції, змагання).А також події, які пов’язані з історичними датами та національними святами. Ці новини готуються заздалегідь і є можливістю у журналіста додати у матеріал щось привабливе, винайти маловідомі факти або подробиці.
2.Гарячі (прямі)
В гарячих новинах повідомляється про драматичні події в своїх країнах і за кордоном. Про гострі проблеми життя, сенсації, тощо (катастрофи, непередбачувані вчинки людей, несподіване спів падання обставин). Однак у таких новин є недолік :вчорашня сенсація може бути забута через дні,і навпаки інформація в декілька років може бути актуальною рівно стільки скільки потрібно часу на її вирішення,тощо.
3. «Організовані»
Для західних ЗМІ характерними органами новини до яких постійно утримується інтерес через інформаційні засоби (штучність, сенсаційність, надмірна драматизованність) рекламу , дозування інформації. Такі новини будуються на підігріванні інтересу до моменту або події. Часто це може бути тенденційний підбір новин, щоб відволікти увагу від не вигідної для ЗМІ інформації. Особливість організаційних новин розрахована на масову аудиторію. Є особливий інтерес, який може привернути увагу тієї чи іншої аудиторії, тому подається в різних виданнях, спокійній і збалансованій тональності; в неякісних(жовта преса) визначається сенсаційністю гостротою – ці новини подаються зі знаком мінус.
2) Поняття «цілісності новин» теж складне як і само визначення новин. На його формування впливають критерії , які можна назвати « коефіцієнтом прочитання».
Для того, щоб визначити цінність новин треба враховувати ступінь актуальності, форму подачі матеріалу. Іноді один і той самий матеріал можна аналізувати, якщо концентрувати увагу на видимих аспектах , тобото підкреслити новинні цінності матеріалів. В одних випадках достатньо зробити «сенсацію» в інших журналіст іде поєднанням новинних цінностей, які доповнюють один одного.
Критерії цінності новин:
1. Близькість теми новин.
З точки зору читача : або в просторі ( безпосереднє сусідство , або невіддалене місце подій) або в часі (недавнє минуле, або недалеке майбутнє); щось добре відоме з різних причин ; все що може зацікавити , за асоціативністю , або особистим враженням.
2. Відомість.
Все те, що з будь-яких причин може отримати визнання, популярність, як на місцевому так і на масштабному рівні.
3.Своєчасність .
Новина завжди повинна «тримати» всю інформацію , поки з якихось причин не втратило актуальність іі потрібно доречно подати в контексті сьогоднішнього дня. Насамперед слід прорахувати чи не принесе її опублікування «незаплановану» шкоду з будь-яких делікатних причин.
При написанні слід враховувати чи достатньо новина співзвучна духу часу, за стилем викладу і аргументацією.
4. Вплив.
Вплив матеріалу або новини важливий за її наслідками. Слід враховувати при написанні чи викличе вона інтерес читача до інших елементів інформації, чи приверни увагу до її теми, чи впливатиме ця тема на формування будь-яких суджень або емоцій, чи порушить щоденні інтереси і повсякденне життя читачів, чи відповідає така новина настроям у суспільстві , інтересам держави. Який може бути її резонанс у межах країни та світу.
5. Масштабність.
Масштабність новини виражається через її важливість, вагомість і значимість . Чи достатньо переконлива вона з точки зору всього обсягу інформації? Чи відіграє вона принципову чи другорядну роль для її розуміння і оцінки? Інакше сказати відповідаючи на ці питання – це застереження для журналіста «не зробити з мухи слона» або навпаки закликати одразу , показати серйозність події чи проблеми.
6. Конфлікт.
Конфлікт в найширшому розуміння цього питання завжди цікавить аудиторію. Це можуть бути конфлікти різного масштабу від сімейних колізій до міжнаціональних чи міжконфесійних ; від «пікантних» інтриг до сенсаційних скандалів; від викриття мафіозних групувань до розкриття великомасштабних політичних задумів; від протиріч між інтересами різних політичних і громадських сил в середині країни до конфронтації держав на міжнародній арені. Тобто це будь-яка інформація зі знаком мінус, яка на думку західних журналістів «швидше продає газету».
7.Персоніфікація.
Персоніфікація дає можливість новині акцентувати увагу на цікавих подробицях за допомогою посилань на конкретних людей , пояснити події, або проблеми штрихами « через людину », це вдало можна зробити поєднуючи цей критерій з іншими. Персоніфікацію можна здійснити не тільки через відомих публічних осіб а й просто через об’єкт , конкретну персону, що надає інформації конкретності і документованості.
8.Незвичайність.
Незвичайність – це непередбачуваний або ненормальний розвиток подій і проблем; несподівані або незвичні ситуації ; незвичайні факти із звичайного життя ; ексцентричні чи екстравагантні вчинки; цікаві курйози ; все те, що так чи інакше виходить за межі звичної повсякденної рутини і тому дає привід для малих і великих сенсацій.
Принципи побудови новиних матеріалів
План:
1. Шість питань і перевернута піраміда
2. Відмінність хедлайна від заголовку
3. Лід – активний початок
4. Відповідь на шість питань
1) Історія журналістики дозволяє простежити основні принципи і засади формування новинної журналістики ще з давніх часів. В дослідженні журналістики можна знайти їх витоки ще з давніх книг Соломона , які з годом пішли в Старий Заповіт. Зокрема осново якого склала оповідь про проповідника Еклазіаста. Він роздумуючи про суєту життя висловив відому істину добре відому сучасним журналістам: нові або «інші» новини – це старі або забуті новини.
Також у дослідженнях з історії журналістики відзначається відома роль античних мислителів і ораторів давньої Греції та Риму. Зокрема наголошується на основному принципі побудови публіцистичного виступу , який будується за «класично.» схемою ( 4 ст. до н.е) : це поділ вступу на три частини : вступ , власне сама промова і висновки. Така структура подачі інформації зберігається і до сьогодні в багатьох газетних і журналіних матеріалів. З рештою історики журналістики особливо виділяють правило відомого римського ритора і вчителя красномовця Марка Фабія ( 1 ст. н.е).Він автор 12 томника праці з якої « Настанови з ораторського мистецтва»
Основним правилом оратора журналіста він вважав простоту і правдивість промови.
В одній із своїх рекомендацій Квінтіліан відзначав, що в будь –якому вчинку або події повинна бути відповідь на такі питання : Хто? Що? Де ? Коли ? Як? Чому?
В наш час ці 6 питань складають основу підготовки новиної інформації.
2) В західній журналістиці використовуються традиційні шість питань для побудови новинних матеріалів . Залежно від того про що йдеться мова , питань може бути більше або менше ії можна поставити в різних граматичних формах : хто , кому, як-який, чому – з якої причини…і т.д. Різними можуть бути також акценти у відповідній формі і подачі , однак домінуючою є компетентність журналіста.
Поряд з цими питаннями склались і класичні схеми в подачі новинних матеріалів.
Принцип перевернутої піраміди:
ХЕДЛАЙН( терміномкорпус в західній журналістиці називають окремий текст після хедлайну і лілду)
Лід
корпус
Хедлайном в буквальному перекладі з англійської – заголовковий заголовок.
Лід в перекладі можна визначити як –« перший хід» або « вступну частину «. В класичній перевернутій піраміді частка інформації яка припадає на хедлайн і лід становить 70% від заголовкового змісту інформації і 30 % припадає на корпус , незалежно від загальної кількості рядків в тексті. При розподілі відповідей на 6 питань слід враховувати, що хедлайні повинно бути виокремлено найголовніше , що характеризує матеріал, а всі подробиці і доповнення розподіляється в матеріалі за ступенем пониження вагомості.
Розподіл інформації в перевернутій піраміди за принципом спадання важливості полегшує редактору можливість при необхідності доводити матеріал до потрібного розміру. Тобто можна здійснювати майже механічне скорочення тексту з низу в гору, що особливо важливо при верстанні газетної шпальти , побудова новинних матеріалів в формі перевернутої піраміди особливо широко використовується в роботі інформаційних агентств.
Квадрат.
ХЕДЛАЙН
Лід Лід
КОРПУС КОРПУС
Принцип квадрата як правило використовується в журнальних репортажах, нарисах, і рідше в газетних інформаціях. Його часто використовують також в аналітичних матеріалах , якщо у матеріалі є будь – яке важливе узагальнююче начало вже будується за цим принципом квадрату, якщо не має , то другий принцип, де факти особливо не виділяються. Розташовуються рівномірно в логічній послідовності.