 |
|
МАПИ СТРАХУ/МАПИ ІДЕНТИЧНОСТІ
Польсько-український перформативний проект
Організатор:Stowarzyszenie Praktyków Kultury(Об’єднання практиків культури), Варшава
Кураторка: Йоанна Віховська / EEPAP
Експерти, координатори і співпрацівники:Любов Ільницька / Львів, Марія Ясінська / Київ, Оксана Дудко / Львів, Вікторія Швидко / Львів, Ольга Мухіна / Львів, Віктор Собіянський / Київ, Ірина Чужинова / Київ, Надія Соколенко / Київ, Ярослава Бондарчук / Харків, Микола Гоманюк / Херсон
Співпраця:Мистецька майстерня “Драбина” / Львів; Перша сцена сучасної драматургії “Драма.UA” / Львів; Львівський академічний театр імені Леся Курбаса / Львів; Центр театральних досліджень і освіти / Львів; Театральна платформа / Київ; PostPlayТеатр/ Київ; Херсонське обласне відділення Соціологічної асоціації України (XOO CAУ) / Херсон; TOTEM Centre Theatre Lab / Херсон; Театр “Арабески” / Харків; Театр de Facto / Харків; Харківська муніципальна галерея / Харків; Журнал Український театр; Журнал Proscenium; East European Performing Arts Platform / EEPAP
Проект дофінансовано із коштів Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща
ІДЕЯ
Головною темою проекту є страх як прихований фундамент сучасних європейських наративів ідентичності.
Під час проекту польські митці і теоретики, у співпраці з українськими експертами, за допомогою перформативних знарядь, різних майстер-класових і презентаційних форм займатимуться метафоричними “мапами страху” та “мапами ідентичності”, пробуючи дослідити і здефініювати культурне й суспільне становище нашої частини Європи.
Чим відрізняються індивідуальні й суспільні “мапи страху” і як вони співвідносятьсяз офіційною картографією? Наскільки вони приховані під героїчними дискурсами історії і якого сорому здатні завдати? Чи “мапи ідентичності” можуть бути негострими, змінними й неоднозначними? Чи географія страху й ідентичності виглядає схоже по обидва боки шенґенського кордону? Як особисті, інтимні наративи ідентичності можна перекласти на суспільний і політичний ґрунт? Чи публічне “перформування страху” може спровокувати налагодження здемократизованих, а не ієрархічних стосунків між творцями і глядачами? Наскільки перформативні мистецтва і рефлексування про них можуть спровокуватикомплексне, критичне висловлювання про актуальні проблеми і служити реальній суспільній зміні?
Ці питання виражатимуть тематичний контекст запланованих робочих сесій: майстер-класової діяльності, лекцій, презентацій і дискусій, будуть вихідним пунктом для роботи над мобільною копродукцією, спільно реалізованою творцями з України і Польщі.
ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ
В межах проекту відбудеться дві п’ятиденні робочі сесії (майстер класи, лекції, дискусії) – у Львові і в Харкові та дві семиденні репетиційні сесії – у Києві та Львові.
Під час репетиційнихсесійбуде створено мобільну копродукцію, презентація якої відбудеться в чотирьох українських містах: Києві, Львові, Харкові і Херсоні.
РОБОЧІ СЕСІЇ
5 днів у Львові (друга половина травня 2016 р.)
5 днів у Харкові (червень-липень 2016 р.)
Робочі сесії складаються з майстер класів, перезентацій, лекцій і дискусій.
Майстер класи
Будуть торкатися різних практичних аспектів театральної праці – з акцентом на її зв’язки із суспільно-політичною реальністю.
Тематичні майстер класи орієнтовані на молодіжні українські перформативні середовища:
режисерів, драматургів та акторів, а також – театральних кураторів, критиків і дослідників перформативних мистецтв.Дві приблизно 10-особові групи учасників будуть вибрані на основі заявок, мотиваційних листів і рекомендацій українських партнерських організацій.
Робочі мови майстер класів – польська і англійська, з українським перекладом.
Майстер класи проводитимуть польські драматурги, режисери і актори у двох групах:
а) Акторські майстер класи, присвячені сучасним перформативним технікам, свідомому будуванню акторського висловлювання, суб’єктивності актора, колективній практиці і питаннюспіввідповідальності актора за генерований у виставі переказ.
б) Режисерсько-драматургічні майстер класи –присвячені різним аспектам співпраці режисера і драматурга та функції драматурга як партнера режисера, постачальника контекстів і свого роду посередника між театральною подією та аудиторією.
Серед керівників майстер класів:
Аґнєшка Блонська– режисерка і актрисау Польщі та Великій Британії. Співпрацювала, окрім інших, з Wildworks Theatre, Soho Theatre i National Theatre Studio у Лондоні. Викладала теорію і практику театру у Falmouth University. Свої проекти реалізувала у Театрі ім. Шанявського у Вальбжиху, Театрі ім. Норвіда в Єленій Ґурі, Театральному інституті у Варшаві, Театрі Охоти у Варшаві. Її останні вистави – "Once Upon A Time" (з цирковими артистами похилого віку) в Театрі Брістоль, "At The End Of The Line" з хором 50 Degrees у The Exchange Gallery у Пензансі та “Ґвалт. Голоси” у Повшехному театрі у Варшаві.
Вероніка Щавіньська– режисерка, драматургиня, культурологиня. Випускниця Міжнародних індивідуальних гуманістичних студій Варшавського університету, докторантка Інституту Мистецтва ПАН, режисуру вивчала в Театральній академії. У 2014 р. номінована на премію Паспорт “Політика” в категорії “театр”. Здійснила постановки у варшавському Драматичному театрі, Національному старому театрі в Кракові, Польському театрі в Бидґощі, Драматичному театрі у Вальбжиху, Комуні/Варшава.
Іґа Ґаньчарчик – драматургиня, режисерка і редакторка. Вивчала театрознавство у UJ (Яґеллонському університеті) і драматургію на факультеті режисури краківської PWST (Державної вищої театральної школи). Як драматургиня співпрацювала з Кристіаном Люпою (Factory 2, Місто сну), Павлем Міськевичем, Аґнєшкою Голланд і Анною Смолар. Режисерувала вистави у Новому театрі в Кракові, Театрі ім. Я. Кохановського в Ополі, в Польському театрі в Бидґощі, Театрі Лазня нова. Керівник Театральної лінії у видавництві Корпорації Ha!art.
Аґнєшка Якім’як –драматургиня та есеїстка. Випускниця Міжнародних гуманістичних студій Варшавського університету і студентка драматургії на факультеті режисури краківської PWST (Державної вищої театральної школи). Авторка драматургічного опрацювання і текстів до багатьох вистав у режисурі Вероніки Щавінської. Співпрацювала також з режисерами: Олів’єром Фрлічем, Бартком Фронцков’яком, Радославом Рихціком і Катажиною Шинґерою.
Йоанна Віховська– театральна критикиня та кураторкa, перформеркa, драматургиня. Вивчала театрознавство у Яґеллонському університеті у Кракові; працювала актрисою і тренером з декількома незалежними театрами (у тому числі з театром Gardzienice, Польща та театром Double Edge, США); драматургом і літературним директором театру в Єленій Ґурі. Співпрацює з польськими театральними виданнями. Член кураторської ради Східно-європейської платформи сценічних мистецтв (East European Performing Arts Platform, EEPAP). Як драматургиня працювала з Наталією Корчаковською в Театрі ім. Норвіда в Єленій Ґурі, Олів’єром Фрлічем в Старому національному театрі у Кракові, Войтком Клеммом у Повшехному театрі у Вашаві.
Домініка Бєрнат – актриса, випускниця акторського факультету PWSFTT (Державної вищої школи кіно, телебаченння і театру) в Лодзі. Працює з найвизначнішими польськими режисерами, наприклад, Міхалом Борчухом, Кшиштофом Ґарбачевським, Майєю Клечевською, Мартіном Лібером. Грала в Польському театрі у Бидгощі, Національному старому театрі у Кракові, зараз пов’язана з Новим театром у Лодзі.