Главная | Обратная связь

Яку літературу ти читаєш?

Анастасія Івашина: «Головне-вірити в свої сили»

Завжди посміхається. Привітна, весела, креативна... Там, де є вона - завжди свято та дружня атмосфера. Про речі у житті Анастасії Івашини та про саме життя розпитала Віра Іванова.

Анастасіє, без чого ти не уявляєш свого життя?

Без рідних і без того, що знаходиться у моїй сумці кожного дня.

Розкажи про те, що ти береш із собою.

Сумка у мене велика, зручна, адже я завжди беру із собою багато потрібних речей.

Ніколи не викладаю із неї навушники. Музика-ось, що супроводжує мене, куди б я не йшла. Слухаю The Rasmus, Kelly Clarkson, Maroon 5, Авріл Лавінь, Адама Ламберта, Scorpions, The Beatles, Океан Ельзи, Земфіру, Сплін.

Мій гаманець - це ― знахідка для злодія: там я тримаю всі картки, гроші, студентський, перепустку до інституту і в гуртожиток, а ще тут, мабуть, із півкілограма монет та купа чеків, візитівок, які назбируються швидше, ніж я встигаю їх викидати.

У пеналі ну дуже багато непотрібних речей, якими користуюся не кожного дня, але ж тсеред них є щаслива ручка:)

Сумка-пакет. Подарунок від мами моєї подруги. Екологічно та економічно. А ще - роман Олеся Гончара «Берег любові», який тільки почала читати.

Без чого ти не вийдеш з будинку?

Без телефонів: у мене їх два. Один - Київстар, інший ― МТС, щоб підтримувати зв'язок з багатьма людьми одночасно, а ще так вигідніше, хоч і тягатися з двома телефонами, чесно, не надто зручно.

Твоя найулюбленіша річ.

Студентський квиток. Я не жалкую про те, що на ньому написано «Інститут журналістики» та «Видавнича справа та редагування», хоча довго вагалася, що обрати, адже ще з молодшої школи поглиблено вивчала українську мову та літературу і бачила себе філологом, навіть писала наукову роботу в Малій академії наук і перемогла на Всеукраїнській олімпіаді. До того ж моя мама — учитель, викладає українську мову та літературу в школі, тому зростала я, в такій собі, гуманітарній атмосфері. Саме мама не просто прищепила мені любов до рідного слова, а й зуміла пробудити цікавість до мовознавства, цей світ настільки мене захопив (і продовжує захоплювати), що пов'язати своє життє з чимось іншим я просто не могла.

Спочатку хотіла вступати до Києво-Могилянської академії, але відчула: «не те». І тільки тоді, коли дізналася про спеціальність «Видавнича справа та редагування», вирішила ризикнути, спробувати щось нове. І я щаслива з того, що мені вдалося зробити правильний вибір. щось нове.

Яка книга завжди з тобою?

Кишеньковий орфографічний словник української мови. Він завжди у мене під рукою! Адже часто виникають питання щодо, наприклад, відмінювання іменників ІІ відміни. Я думаю, майбутні редактори мене зрозуміють:)

Яку літературу ти читаєш?

Я взагалі дуже люблю твори українських письменників ХХ століття: Олеся Гончара, Олександра Довженка, Павла Загребельного, Івана Багряного, Богдана Лепкого, Уласа Самчука, Валерія Шевчука. Найкращі відчуття пробуджують рядки завжди молодого, сонячного й світлого Богдана-Ігоря Антонича, цікавлять поети «Празької школи». Із захопленням читаю й шістдесятників (особливо Василя Симоненка), подобаються вірші Ліни Костенко. Із сучасних митців надаю перевагу творам Марії Матіос.