Здавалка
Главная | Обратная связь

Як гадаєте, через декілька років чи десятків років українська влада зможе «розтоптати» українських літераторів?

Ексклюзивне інтерв’ю з Олександром Ірванецем – про молодих поетів, зокрема луцьких, анекдоти від Олега Тягнибока, фестивальні спогади та стан української літератури сьогодні.

Українська література сьогодні, на ваш погляд, занепадає чи процвітає? Прокоментуйте будь-ласка.

Однозначно не занепадає. Все-таки ці 22 роки незалежності далися взнаки. Сьогоднішня література набагато цікавіша, ніж, скажімо, українська література 85-86 року, коли ми заснували «Бу-Ба-Бу». Для прикладу я завжди кажу так: я їзджу за кордон, я ходжу не тільки по продовольчих чи промтоварних магазинах, не тільки джинси купую, я ходжу по книгарнях. 15-20 років українських авторів на прилавках польських, німецьких книгарень не було взагалі. Зараз я приїжджаю до Польщі і бачу книжки Андруховича, Дереша, Жадана, Карпи. Сталося неможливе: українські автори прорвалися на той ринок, а він, на відміну від нашого, переповнений «супер-пупер». Тобто, пробитися туди, аби твоя книга стояла на полиці німецької книгарні, дорого коштує. І українці це зробили. Тому, звичайно, сьогоднішня українська література набагато краща, ніж 15-20 років тому.

Вам подобаються сучасні молоді поети чи письменники? Когось читаєте?

Я по можливості читаю всіх. Я уважний читач, і мене цікавить література. В принципі, можу назвати зараз десяток, а може й більше імен. (Зразу ж, щоб вам полестити) Із лучан Павло Коробчук – це зірка, першорядне ім’я серед молодої поезії. Крім нього, є поетеса Ірина Шувалова, Роман Романюк зі Старовижівського району, Юхим Дишкант. Є молоді поети, такі вже риномовані. Та сама Катерина Бабкіна. Недавно Тарас Малкович видав свою першу збірку. Цікаво працює поет Вано Крюгер. Українська поезія є.

Повертаючись до попереднього питання, застою чи провисання немає. Ми повільно, однак ідемо вгору. В поезії теж. І я покладаю дуже великі надії на те, що, скажімо, років за двадцять українська поезія буде просто таки розсипом хороших та красивих імен.

Як гадаєте, через декілька років чи десятків років українська влада зможе «розтоптати» українських літераторів?

Взагалі, «розтоптати» завжди важко до кінця. А те, що вони роблять кроки у цьому напрямку – це і ви, і я бачимо.

Колись було опитування народних депутатів на тему «Кого ви читаєте?». Найрозумніші викрутилися так, що назвали своїх колег-депутатів. Сказали, що читають Володимира Яворівського, Бориса Олійника. Насправді вони не читають нічого… І не тільки вони.

На жаль, в цілому суспільство «бидліє», наклади все менші. Люди читають різний мотлох. З цим нічого не зробиш.. Не будеш же ходити і кожному «тикати» до рук свою книжку. Це вже просто нижче гідності. Але натомість, що вселяє надію, за 20 років незалежності по трошку став товщим цей тоненький прошарок молодої, інтелектуальної еліти. Це і студенти Волинського університету (при. СНУ ім. Лесі Українки), і студенти Острозької академії, Києво-Могилянської академії. Вас по трошку стає більше, але дуже-дуже повільно… Дуже повільно цей шар молодих інтелектуалів наростає. Хоча, не так швидко, як би мені хотілося.





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.