 |
|
Дослідження ціннісних та смисложиттєвих орієнтацій студентів в умовах ранньої професійної соціалізації.
Так як, майбутня професія практичного психолога – це не тільки робота, кваліфікація або спільність людей, а й спосіб життя, якому притаманна певна професійна культура з певним набором цінностей. Нами було досліджено, які ж цінності засвоюються студентами-психологами в процесі професійного навчання, як одного з етапів ранньої професійної соціалізації?
Метою дослідження було вивчення особливостей ціннісно-смислових орієнтацій студентів-психологів випускних курсів у порівнянні зі студентами-першокурсниками та студентами непсихологічних спеціальностей.
Методи дослідження:
У дослідженні використовувалися такі методики: «Тест смысложизненных ориентаций СЖО» (Д.А. Леонтьев) и «Ценностные ориентации» (М. Рокич). СЖО дозволяє оцінити «джерело» сенсу життя, яке може бути знайдене людиною або в майбутньому (цілі), або в сьогоденні (процес) або минулому (результат), або у всіх трьох складових життя. Методика М. Рокича заснована на прямому ранжуванні цінностей і дозволяє вивчити систему ціннісних орієнтацій. Вона включає термінальні цінності («цінності-цілі») та інструментальні цінності («цінності-засоби»).
Обробка даних здійснювалась за допомогою методів математичного аналізу. Були використані методи описової статистики, U-критерій Манна-Уїтні. Для оцінки відмінностей за шкалами методики СЖО між різними вибірками використовувався U-критерій Манна-Уїтні. Цей метод визначає чи достатньо мала зона перекриття значень між двома рядами. Чим менше область значень, що перехрещуються, тим більш імовірно, що відмінності достовірні. Емпіричне значення критерію U відображає те, наскільки велика зона співпадіння між рядами. Тому чим менше U3Mn, тим більш імовірно, що відмінності достовірні.
У дослідженні взяли участь 4 групи досліджуваних: (1) перша група була представлена студентами-психологами першого курсу, (2) друга група представлена студентами непсихологічних спеціальностей, що навчаються на першому курсі, (3) третя група складалася зі студентів-психологів останнього курсу і (4) четверта група включала студентів останнього курсу непсихологічних спеціальностей. Кількість піддослідних в кожній групі - 30 осіб.Отримані результати представлені в табл. 1 і 2.
Таблиця 1
Розподіл середніх рангових термінальних цінностей за методикою Рокіча.
| Цінності | 1 група | 2 група | 3 група | 4 група |
| Активне діяльне життя | ||||
| Життєва мудрість | ||||
| Здоров’я | ||||
| Цікава робота * | ||||
| Краса природи і мистецтва | ||||
| Любов * | ||||
| Материально забезпечене життя | ||||
| Наявність добрих і вірних друзів | ||||
| Суспільне визнання | ||||
| Пізнання | ||||
| Продуктивне життя | ||||
| Розвиток** | и | и | ||
| Розваги | ||||
| Свобода** | ||||
| Щасливе сімейне життя* | ||||
| Щастя інших | ||||
| Впевненість у собі** | ||||
| Творчість |
Таблиця 2
Розподіл середніх рангових інструментальних цінностей за методикою Рокіча.
| Цінності | 1 група | 2 група | 3 група | 4 група |
| Акуратність | ||||
| Вихованість | ||||
| Високі запити | ||||
| Життєрадісність | ||||
| Старанність | ||||
| Незалежність | ||||
| Нетерпимість до недоліків інших | ||||
| Освіченість* | 5,5 | 13,5 | ||
| Відповідальність | ||||
| Раціоналізм | ||||
| Самоконтроль | ||||
| Сміливість | 5,5 | 13,5 | 13,5 | |
| Тверда воля ** | ||||
| Терпимість | 13,5 | |||
| Широта поглядів*** | ||||
| Честність | ||||
| Ефективність в справах ** | ||||
| Чуйність*** |
Примітка: * – цінності, більш значущі для випускників (р<0,05), ** –цінності більш значущі, для першокурсників (р<0,05), *** – цінності, більш значущі для психологів-випускників (р<0,05).
Аналіз даних, наведених у табл. 1 і 2, показує, що найбільш схожі ієрархії цінностей між собою серед груп першокурсників (група 1 і група 2) і груп студентів останнього курсу (група 3 і 4). З цього можна зробити висновок про те, що ієрархія бажаних цінностей залежить скоріше від етапу навчання, ніж від професійного самовизначення в процесі ранньої професійної соціалізації.
Для всіх груп найбільш значущими є термінальна цінність «Здоров'я» та інструментальні цінності - «Незалежність» і «Життєрадісність». До числа неприйнятих усіма групами термінальних цінностей відносяться такі, як «Розваги», «Щастя інших» і «Краса природи і мистецтва». Таким чином, можна стверджувати, що студенти готові пожертвувати в сьогоденні на користь майбутнього, вони менш орієнтовані на альтруїстичні і духовні цінності. Найменшу значущість з числа інструментальних цінностей мають «Акуратність», «Високі запити» і «Нетерпимість до недоліків інших». «Нетерпимість до недоліків інших» сучасному світі вважається досить негативним явищем у зв'язку з розвитком рефлексії, толерантності. Загальна картина ціннісно-смислових орієнтацій студентів представлена в табл. 3.
Таблиця 3
Загальна характеристика цінностей студентів усіх спеціальностей та етапів навчання.
| Найбільш значущі | Найменш значущі | |
| Термінальні | • Здоров`я | •Розваги •Щастя інших •Краса природи і мистецтва |
| Інструментальні | •Незалежність •Життєрадісність | •Акуратність •Високі запити •Нетерпимість до недоліків інших |
Студенти в більшій мірі орієнтовані на власне благополуччя, яке полягає в наявності хорошого здоров'я та незалежності. Життєрадісність може бути досягнута досить легко за відмови від необхідності мати високі запити, а також таких цінностей, як краса природи і мистецтва та акуратність, а розвагами можна пожертвувати.
Основні розбіжності між ієрархіями цінностей груп першокурсників та студентів останніх курсів припадають на такі термінальні цінності, як «Цікава робота», «Любов», «Щасливе сімейне життя» (більш значущі для випускників), «Свобода», «Впевненість у собі», « Розвиток »(більш значущі для першокурсників). Отже, цінності студентів першого курсу пов'язані з саморозвитком, самореалізацією, що є важливими умовами первинної професійної соціалізації. Студенти-випускники орієнтовані на цінності, пов'язані з особистим щастям. Для них більш актуальні завдання створення сім'ї, пошук свого місця в житті (визначення з місцем роботи). Найменш значима цінність «Свобода» для студентів-психологів останнього курсу (відмінності між даними групи студентів-психологів останнього курсу і аналогічною групою студентів непсихологічних спеціальностей є статистично значущіми (U3MO = 312 *, при р <0,05)). Це пов'язано з більш глибоким осмисленням цього феномену і розумінням того, як і за рахунок чого можна досягти високого ступеня особистісної свободи, так як вивчення цього поняття приділяється досить велика увага у власне психологічних курсах фахової професійної підготовки.
Дослідження смисложиттєвих орієнтацій показали, що студенти-психологи випускних курсів вважають, що людині дано контролювати своє життя, вільно приймати рішення і втілювати їх у життя. Вони переконані в тому, що життя людини підвладне свідомому контролю. Ці показники значно відрізняється і від показників студентів-психологів першого курсу, і від показників студентів непсихологічних спеціальностей останнього курсу (р <0,01). Це пов'язано зі знанням механізмів функціонування психіки і шляхів розширення свідомого контролю над власним життям, а також з навчанням на факультеті психології, де приділяється багато уваги необхідності нести відповідальність за свою долю.
Результати дослідження смисложиттєвих орієнтацій представлені в табл. 4.
Таблиця 4
Результати за методикою Д.О. Леонтьєва «Смысложизненные ориентации»
| Шкали СЖО | 1 група | 2 група | 3 група | 4 група |
| 1.Ціль | 32,83 | 34,77 | 34,4 | |
| 2.Процес | 32,2 | 31,1 | 32,73 | 32,8 |
| 3.Результат | 26,43 | 26,8 | 28,37 | 28,47 |
| 4.Локус контроля-Я | 21,77 | 22,13 | 23,03 | 24,03 |
| 5.Локус контроля -життя | 31,93 | 27,67 | 34,9 | 31,1 |
| Загальний бал | 105,7 | 106,83 | 110,17 | 113,5 |
Нумерація груп табл. 4 співпадає з номерацією у табл.1 і табл.2.
Висновок підтверджується аналізом результатів за шкалою «Локус контролю - Я (Я - хазяїн життя)» «СЖО»: були виявлені значущі відмінності між групами студентів першого і останнього курсів (U3Mn = l128 **, р <0,01). Отримані дані говорять про те, що студенти останніх курсів більшою мірою, ніж першокурсники, схильні усвідомлювати себе людьми, які в змозі взяти на себе відповідальність за своє життя. Між групами студентів-психологів виявляються значущі відмінності (р<0,05), тому можна припустити, що вивчення психології сприяє формуванню цієї якості.
Існують значущі відмінності між випускниками і першокурсниками (U3Mn = l336,5 *, р<0,05) в результатах за шкалою «Результативність життя або задоволеність самореалізацією». Випускники вважають прожиту частину життя більш результативною, ніж першокурсники. Вочевидь, це пов'язано з великим досвідом випускників, їх більш позитивним ставленням до прожитого життя. Можливо, на показники першокурсників вплинула нерозв’язана криза ідентичності.
Студенти-психологи схильні вище оцінювати значимість цінності «Творчість» (U3Mn = 1352 *, р <0,05).
Для студентів першокурсників важливіше цінність «Освіченість» (U3Mn = 1450 *, р<0,05), оскільки саме для реалізації цієї цінності вони і вступали до ВНЗ. Для студентів-випускників більш значущі «Ефективність в справах» (U3Mn = 1321 *, р<0,05) і «Тверда воля» (U3Mn = 1425, р<0,05). Це може бути пов'язано з усвідомленням себе як сильної особистості, зі спрямованістю на вирішення проблем.
Для студентів-психологів останніх курсів більш значущою є «Широта поглядів», ніж для студентів останніх курсів непсихологічних спеціальностей (ОЭМП = 231**, р<0,01). Причому у студентів-психологів є тенденція до збільшення значення цієї цінності до кінця навчання, а у студентів непсихологічних спеціальностей, навпаки, до зменшення. Аналогічна ситуація і з переважанням цінності «Чуйність», вона більш значима для студентів-психологів останнього курсу, ніж для студентів останнього курсу непсихологічних спеціальностей (ИЭМП = 317**, р<0,05). Також спостерігається тенденція до збільшення значущості даної цінності у студентів-психологів і зменшенням значущості у студентів непсихологічних спеціальностей. І перша, і друга якість відносяться до професійно-значущих якостей успішних психологів.
Таким чином рання професійна соціалізація як феномен, що полягає у виборі професії, професіональному навчанні, і включенні людини в систему виробничих і соціальних відносин є складним і багатогранним явищем. Нами було досліджені цінності, що засвоюються студентами-психологами в процесі професійного навчання, як одного з етапів ранньої професійної соціалізації.За результатами дослідження можна зробити висновок, що структура ціннісно-смислових орієнтацій більшою мірою залежить від етапу професійного навчання, ніж від професійної спеціалізації. Було виявлено, що для студентів-випускників найбільш актуальні цінності, пов'язані з особистим щастям («Цікава робота», «Любов», «Щасливе сімейне життя»), а для першокурсників- цінності, пов'язані з саморозвитком і самореалізацією («Впевненість у собі», «Розвиток», «Свобода»). Примітною особливістю є те, що «Свобода» найменш важлива для студентів-психологів останнього курсу. Характерним є і те, що з числа інструментальних цінностей студенти-психологи схильні частіше, ніж в інших групах, вибирати «Чуйність» і «Широту поглядів» як досить важливі якості, а також те, що для студентів-психологів і першого і останнього курсів більш важливими, ніж для студентів непсихологічних спеціальностей є цінність «Творчість». Це може бути пов'язано з самою специфікою професії психолога, в якій не існує готових схем.
В цілому випускники бачать своє життя більш осмисленим, їх менше хвилюють питання сенсу, вони більш задоволені прожитим відрізком життя. Студенти останніх курсів більше за першокурсників переконані в тому, що людині дано контролювати своє життя, вільно приймати рішення і втілювати їх у життя.