 |
|
Можливість застосування активних соціально-психологічних методів в психокорекції.
Особлива увага як засобу ранньої професійної соціалізації у психологічній літературі приділяється активним методам навчання (О. Г. Біла, Т. І. Білуха, Б. Б. Іваненко, І. М. Сергієнко, Т. С. Яценко та ін.) [9-14]. У дослідженні Т.І. Білухи доведено, що лише за умови інтеграції традиційної системи навчання з вихованням та психокорекцією можлива самоактуалізація та особистісний розвиток майбутніх психологів-практиків [10].
Інші дослідники також вважають необхідною умовою ранньої професійної соціалізації майбутнього психолога-практика є особистісна психокорекція (О. Бондаренко, С. Максименко, Н. Ничкало, В. Рибалка, О. Киричук, В. Семиченко, В. Татенко, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.). Термін «психологічна корекція» вживається в психотерапії, спеціальній педагогіці, практичній психології. В науковій літературі окреслене поняття індивідуальна «психологічна корекція», що означає «тактовне втручання у процеси психічного і особистісного розвитку людини з метою виправлення відхилень у цих процесах і часто справляє вплив не лише на особистість, а й на її оточення, організацію життєдіяльності» [14, с. 283]. Термін «особистісна корекція» вживається в контексті підготовки психологів-практиків до професійної діяльності; означає «гармонізацію особистості, нівелювання її внутрішніх затисків і перешкод щодо оволодіння фахом практичного психолога» [15, с. 32].
Активне соціально-психологічне пізнання (АСПП) – це процес навчання психологів-практиків, в результаті якого майбутні фахівці отримають психологічні знання, уміння, навички. В процесі АСПП відбувається формування якостей важливих для професійної діяльності, розвиток професійних навичок (слухання і розуміння партнера, поведінки інших членів групи), саморефлексії, соціально-перцептивного інтелекту, психологічної культури, творчого потенціалу. У ході АСПП суб’єкт формує здатність до аутопсихокорекції, довготривалої роботи над собою поза груповими процесами [9].
Організаційно-методичні аспекти проведення груп АСПП (Активного соціально-психологічного навчання, АСПН) детально розкриті у працях Т. С. Яценко та її послідовників: С. М. Аврамченко, К. А. Бабенко, О. Г. Білої, Т. І. Білухи, Л. Л. Бондаревської, Т. В. Горобець, І. В. Євтушенко, Б. Б. Іваненко, І. В. Калашник, А. Е. Мелоян, Л. В. Мошенської, О. Г. Стасько, С. Г. Харенка, Н. В. Шавровської та інших.
Проходження психокорекційних груп за методом АСПН сприяє формуванню професіоналізму майбутнього практичного психолога і орієнтоване на переживання почуттів запринципом “тут і тепер”.Опанування основ групової психокорекції АСПН передбачає безпосередньо проходження потенційними професіоналами в цій галузі групових занять у повному їх обсязі (100-120 год.) і, можливо, не один раз. Останнє залежить від складностей власної особистісної проблематики, її характеристик, стереотипності та ригідності поведінки. Власна психокорекція — це перший необхідний крок на шляху до становлення професіоналізму в галузі практичної психології.Досягнення професіоналізму відбувається у три етапи:
1) опанування принципами групової взаємодії та набуття необхідних навичок самопізнання та самокорекції;
2) корекція самого себе та аналіз впливу особистісної проблематики на взаємодію з іншими людьми;
3) супервізія роботи в якості практичного психолога [8].
Орієнтирами особистісних змін та зростання для практичних психологів слугують критерії відкоригованості, які розроблені у форматі психодинамічної теорії: 1) пізнання природи психіки в єдності сфер свідомого і несвідомого; 2) розуміння світу інших людей й прийняття їх такими, якими вони є; 3) розвиток психологічної зрілості; 4) узгодження раціонального, поведінкового та емоційного аспектів особистості; 5) відкритість для набуття нового досвіду; 6) відсутність негативних емоційних реакцій в ситуаціях взаємодії з іншими; 7) творча самореалізація [16].
Основою психокорекційного процесу АСПН є робота з базовими захистами суб'єктів. Вийти на базові захисти можна лише шляхом визначення системних характеристик несвідомого, які проявляються під час аналізу поведінки суб'єкта протягом тривалого часу. Базові захисти формуються поза свідомістю суб'єкта, на основі численних витіснень певного матеріалу актуального досвіду із свідомої сфери в несвідому. Базові захисти інтегруються механізмом, що має динамічну спрямованість "від слабкості до сили". Ця інтеграція пов’язана з прихованими від свідомості суб’єкта інфантильними інтересами, які маскуються ситуативними захистами. Учасники групи АСПН мають можливість побачити ілюзорні способи інтегрованості власної психіки (тобто відступи від реальності), забезпечуючи тим самим засоби справжньої об’єктивної інтегрованості психіки. Метод АСПН дозволяє побачити деструкції такої суб’єктивної інтегрованості психіки, гармонізувати свідому й несвідому сфери шляхом розширення можливостей учасників навчання у розв’язанні внутрішніх суперечностей.
Прийомами пізнання, що застосовуються у Активному соціально-психологічному навчанні, є: спонтанна невимушена дискусія, психогімнастичні прийоми, рольова гра, психодраматичні прийоми, використання предметної моделі (іграшки), робота з психомалюнком (метод комплексу тематичних малюнків) [14, с. 91-93]. Останній сприяє об’єктивуванню внутрішніх суперечностей психіки (між логіками свідомого і несвідомого). У процесі аналізу комплексу тематичних малюнків психодіагностична і психокорекційна процедури злиті, адже здійснення адекватної психодіагностики фактично разом з автором малюнків має психокорекційний ефект. Найвищим психокорекційним результатом аналізу комплексу тематичних малюнків є знаходження зв'язку між свідомими і несвідомими аспектами психіки, що значно розширює свідомість і надає людині відчуття психологічної сили, що і продемонстрував аналіз комплексу тематичних малюнків.
Крім основних прийомів, які використовуються у процесі Активного соціально-психологічного навчання, за словами О.Г. Білої, важливим для забезпечення психокорекційного ефекту є використання таких інструментальних прийомів, як конфронтація, зіставлення, співпереживання, інтерпретація, реалізація зворотного зв’язку, взаємопідтримка, психодіагностичне спрямування запитань, використання загальноприйнятих ознак і якостей та ін. [9].
Показниками ефективності особистісної корекції за методом АСПП є загальні і спеціальні результати (ефекти). Загальні результати полягають в гармонізації структури особистості учасників психокорекційних груп; оптимізації загальних здібностей до навчання; підвищенні загальної культури спілкування; зростання почуття необхідності самовдосконалення та реалізації потенційних можливостей. Спеціальні результати полягають у формуванні вміння програвати та аналізувати педагогічні ситуації; відпрацюванні навичок та вмінь оптимального спілкування, необхідних для здійснення професійної діяльності [14].
Показниками результативності психокорекційного процесу АСПН є:покращення емоційного стану учасників, що свідчить про підвищення рівня самоприйняття;уникнення актів викривлень реальності і послаблення "захистів";перспективні особистісні зміни, які сприяють професійному зростанню психологів-практиків.
Найбільший інтерес для нашого дослідження становили результати післягрупової діяльності психологів. Були відмічені такі особистісні зміни після їх участі у психокорекційному процесі АСПН:розвиток сенситивних здібностей ( 95% );зміна ціннісних орієнтацій в бік їх соціалізації ( 93,3% );
відмова від потреби підтверджувати гідність “Я”, розвиток відповідальності за свою поведінку ( 90% );розвиток здатності упереджувати виникнення емоційних переживань, які обумовлені недосконалістю “Я” ( 85% );
Отримані дані із самозвітів осіб, які проходили у різний час АСПП, з анкет і психомалюнків, а також результати багаторічного спостереження в ході проведення занять дозволяють зробити висновок, що такого роду навчання сприяє гармонізації особистісної структури суб'єкта, підвищенню його загальної культури спілкування, зростанню відчуття необхідності власної досконалості і відповідальності за свій розвиток, за реалізацію своїх потенційних можливостей [12, с. 9-10]. Крім того, це навчання розкриваєемоційну чутливість, збільшує адекватність самооцінювання. Навчання в групі АСПП значно оптимізує імпресивні можливості суб'єкта, що допомагає йому краще розуміти свою і чужу поведінку, розширює можливості адекватної експресії свого внутрішнього стану. Відбуваються також зміни в системі ціннісних орієнтацій у бік їх соціалізації, зменшуються егоцентричні тенденції. Такі якості, як доброзичливість і щирість, переходять в норму взаємодії з оточуючими людьми. За словами Т.С. Яценко, АСПП сприяє гармонізації особистості, зростанню почуття необхідності власного вдосконалення й відповідальності за свій розвиток, за реалізацію своїх потенційних можливостей [14, с. 40].
Висновки
Таким чином, в ході нашого дослідження нам вдалося виконати поставлені на початку завдання: проаналізувати наявні погляди на ранню професійну соціалізацію майбутніх практичних психологів таописати різновиди методів активного соціально-психологічного впливу на цей процес та емпірично дослідити аксіологічні характеристики майбутніх практичних психологів в умовах ранньої професійної соціалізації.
Ми прийшли до таких висновків:рання професійна соціалізація майбутнього психолога-практика має полягати не лише у формуванні належних теоретичних знань, а й у набутті навичок практичної роботи, зокрема у власній особистісній психокорекції, яка є передумовою упередження синдрому психічного вигорання практичних психологів;здійснення глибинно-психологічної корекції майбутнього практичного психолога дозволяє нівелювати особистісну проблематику в процесі оволодіння професією та гармонізувати психіку майбутнього психолога-практика є важливою, і є необхідною умовою професіоналізації фахівця.
Дослідження групових форм психокорекції дозволило виділити фактори, які сприяють ефективності психокорекційних груп, незалежно від їх теоретичної орієнтації. Це групова згуртованість, узагальнення, розвиток міжособистісних вмінь, катарсис та ін. Груповим формам психокорекційної роботи притаманні: клімат довіри; принцип “тут і тепер”, який збільшує продуктивність зворотного зв’язку; апробація навчання шляхом переживання учасниками групового досвіду. Найістотнішим у групових методах психокорекції та консультування є орієнтація на широке використання навчального ефекту групового впливу, реалізація принципу активності суб’єкта, включення суб’єкта в процес самодослідження та дослідження інших.
На жаль, розмір нашої роботи не дозволяє вмістити всі результати наших досліджень у цій галузі, проте ми обов’язково продовжимо їх висвітлення в наступних дослідження.
Список використаних джерел:
1.Морозова А.В. Профессиональная социализация студентов ВУЗов в условиях модернизации институтов образования: дис. канд. соц. наук/ А.В. Морозова. – Тула, 2004. – 234 с.
2.Воробьева Е.В. Опыт применения активных социально-психологических методов в ранней профессиональной социализации/ Современная социальная психология: теоретические подходы и прикладне исследования. – 2010, №1 (6).
3.Колесников Л.Д. Формирование профессиональной и личностной идентичности студентов-психологов при помощи активных методов обучения/ Вестник ТГУ, выпуск 3 (43), 2006
4.Андриенко И.В. Психолого-педагогические основы формирования профессиональной зрелости учителя. М.: Новосибирск, 2002
5.Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. М.: 1999.
6. Горбунова Т.В. Подготовка будущих социальных педагогов к саморазвитию посредством активних методов обучения/ Ориенация образования на саморазвитие личности Образование и самопознание, выпуск №3 (19), 2010
7. Андреев В.И. Педагогика: Учебный курс для творческого саморазвития/ В.И. Андреев. – 3-е изд. – Казань: Центр инновационных технологий, 2003, – 608 с.
8. Яценко Т., Іваненко Б., Євтушенко І. Глибинна психокорекція та упередження психічного вигорання. Частина 1. – К.: Главник, 2008. – с.176 – (серія «Бібліотечка соціального працівника»). Бібліогр.: с. 173-175.
9.Біла О. Г. Психокорекційні можливості методу АСПН (на матеріалі підготовки психологів-практиків): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 „Педагогічна та вікова психологія” / О. Г. Біла. – К., 2002. – 20 с.
10. Білуха Т. І. Розвиток особистості майбутнього психолога-практика засобами корекційно-виховного впливу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 „Педагогічна та вікова психологія” / Т. І. Білуха. – Івано-Франківськ, 2006. – 20 с.
11. Іваненко Б. Б. Особистісна психокорекція майбутнього практичного психолога засобами активного соціально-психологічного навчання: дис. … кандидата психол. наук : 19.00.07 / Іваненко Богдана Борисівна. – Черкаси, 2005. – 199 с.
12. Міжнародна програма з глибинної психології: методичні рекомендації / За ред. Я.Кміта, І. Рацина. ‒ Львів: Ставропігіон, 2009. ‒ 79 с.
13. Сергієнко І. М. Діалогічна взаємодія в процесі активного соціально- психологічного навчання як засіб особистісної трансформації/ І.М.Сергієнко// Соціалізація особистості і суспільні трансформації: механізми взаємовпливу та вияви. – Чернівці: Книга – ХХІ, 2009. – С. 271- 272.
14. Яценко Т. С. Концептуальні засади і методика глибинної психокорекції: підготовка психолога-практика / Т. С. Яценко, Б. Б. Іваненко, С. М.Аврамченко та ін. – К.: Вища школа, 2008. – 342 с.
15. Яценко Т.С. Діагностико-корекційні особливості глибинно-психологічної практики / Т. С. Яценко. // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова, Серія 12. Психологічні науки: Зб. Наукових праць. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. - № 29 (53). – С. 30 – 35.
16. Яценко Т. С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика : [навч. посіб.] / Т. Яценко. – К.: Вища шк., 2006. - 382 с.
17. Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції: активне соціально-психологічне навчання: [навч. посіб.] / Т. Яценко. – К.: Вища шк., 2004. – 679 с.
18. Райс Ф., Долджин К. Психология подросткового и юношеского возраста/ Режим доступа: http://ignorik.ru/docs/filip-rajs-kim-doldjin-psihologiya-podrostkovogo-i-yunoshe.html
19. Пископпель, А.А. От традиционных ценностей к уникальным смыслам / А.А. Пископпель // Вопросы психологии. — 2001. — № 6. -С. 103-119.
20. Серый, А.В. Ценностно-смысловая сфера личности: учебное пособие / А.В. Серый, М.С. Яницкий. - Кемерово: Кемеровский государственный университет, 1999. -92 с.
21. Schwartz, S. Н. Towards a Psychological Structure of Human Values / S.H. Schwartz, W Bilsky // Journal of Personality and Social Psychology. - 1987. -№ 53. -P. 550-562.