Главная | Обратная связь

Психологія вищої школи: П предмет, завдання та методи

• сприяння розвитку професійних здібностей і мотивації студентів у

процесі навчання.

Розуміння мети і завдань, що стоять перед вищою школою, дає мож­ливість конкретизувати їх на рівні педагогічної діяльності, тобто в про­цесі навчальної і виховної роботи викладачів вищої школи. Основними передумовами досягнення цієї мети є:

а) засвоєння теоретичних положень (принципів) психології вищої шко­
ли, на основі яких можна реалізувати конкретні завдання з кожної на­
укової дисципліни;

б) оволодіння, розвиток умінь і навичок педагогічної взаємодії виклада­
ча та студента;

в) конкретизація змісту самовиховання майбутнього викладача вищої
школи.

Поняття «сучасний університет» передбачає наявність потужних на­укових шкіл, високу культуру знань, університетські традиції, високу компетентність і моральність науково-педагогічних кадрів, відповідаль­ність студентів, їхнє бажання стати справжніми професіоналами в обра­ній справі.

1.2. Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки

У психології довге минуле, але коротка історія. Г. Еббінгауз, німецький психолог

В умовах усвідомлення кризового стану вищої освіти та пошуків на­уково обґрунтованих шляхів виходу з нього виникає і розвивається пси­хологія вищої школи.

Систематичне дослідження психолого-педагогічних проблем вищої освіти розпочалось у 60-х роках XX століття. Найвагомішими науковими здобутками того часу є роботи СІ. Архангельського та СІ. Зинов'єва, в яких ґрунтовно проаналізовано навчальний процес у ВНЗ і закладено теоретичні основи розв'язання проблем оновлення вищої школи. Вони є авторами перших навчальних посібників із проблем навчання у вищій школі [Архангельский СИ. Лекции по теории обучения в высшей шко­ле. - М..: Высшая шк., 1974. - 384 с; Зиновьев СИ Учебный процесс в советской высшей школе. - М.: Высшая шк., 1975. - 314 с. ]. Це було поштовхом для появи низки досліджень, в яких вирішення завдань ви­щої освіти почало розглядатися в контексті психологічних особливостей студентського віку та психологічних явищ, які породжуються умовами

вищого навчального закладу (О.А. Абдулліна, A.M. Алексюк, Б.Г. Анань­ев, І.Д. Бех, О.О. Бодальов, І.А. Зімняя, О.В. Киричук, Н.В. Кузьміна, В.Т. Лісовський, О.Г. Мороз, Д.Ф. Ніколенко, В.І. Носков, Н.М. Пейса-хов, П.І. Підкасистий, Н.І. Пов'якель, В.О. Сластьонін, СД. Смирнов, Н.Ф. Тализіна, Н.В. Чепелєва, В.М. Чернобровкін, В.О. Якунін та ін.).

Перші програми з психології вищої школи були розроблені в останні десятиліття XX ст. Такий курс читався в інститутах і факультетах під­вищення кваліфікації викладачів вищої школи. Викликає інтерес робота СД. Смирнова «Шляхи формування моделі спеціаліста з вищою осві­тою» (Москва, 1977). У 1981 р. в Мінську вийшло перше видання відомо­го підручника М.І. Дьяченка, Л.А. Кандибовича «Психологія вищої шко­ли», а в 1986 р. побачив світ підручник «Основи педагогіки і психології вищої школи» за редакцією А.В. Петровського.

Вагомі наукові здобутки в розробці актуальних проблем психоло­гії вищої школи належать українським ученим. Так, зокрема, П.М. Пе­лех працював над проблемою профорієнтації старшокласників, яку він вважав важливим складником їхньої майбутньої професійної підготов­ки; психологічні засади формування особистості майбутнього вчителя в умовах педагогічного ВНЗ були предметом дослідження Д.Ф. Ніколенка; психологічне обґрунтування методів і прийомів навчання у вищій школі вивчав A.M. Алексюк; психолого-педагогічні умови професійної адапта­ції молодого педагога досліджував О.Г. Мороз; психологічні засади опти-мізації взаємин викладачів і студентів вивчав В.В. Власенко та ін. В.М. Галузинський і М.Б. Євтух є авторами навчального посібника «Основи педагогіки і психології вищої школи в Україні» (1995 р.) За редакцією академіка О.Г. Мороза в 2001 р. вийшов друком навчальний посібник «Педагогічний процес у вищій педагогічній школі», 2003 р. - «Педаго­гіка і психологія вищої школи», а в 2006 р. - «Викладач вищої школи: психолого-педагогічні основи підготовки».

Чим викликаний такий великий інтерес науковців до психологічних проблем вищої освіти? Яка необхідність запровадження курсу «Психо­логія вищої школи» і його вивчення дипломованими викладачами вищої школи, аспірантами і магістрантами?

Об'єктом психологічної науки є соціальні суб'єкти, їхня діяльність, зв'язки і відношення. «Сукупність процесів побудови образу світу і йо­го функціонування як регулятора зовнішньої поведінки та внутрішнього життя живої істоти і становить найширшерозуміння об'єкта психо­логії» (СД. Смирнов).

Із цих позицій предметам психології вищої школи є особистість ви­кладача та студента в їхній розвивальній педагогічній взаємодії. Вона до­сліджує роль «особистісного чинника» при впровадженні інноваційних технологій навчання та виховання у ВНЗ, психологічні умови і механізми

Психології вищої школи