Загально психологічна характеристика студентського віку
Серед суперечностей студентського віку особливо важливу роль має криза ідентичності, пов'язана з системою «Я». Ідентичність - це стійкий образ «Я», збереження та підтримка своєї особистісної цілісності, тотожності, нерозривності історії свого життя і власного «Я». За Е. Ерік-соном, процес самовизначення - формування ідентичності, довготривалий і складний. Ідентичність забезпечує неперервність минулого, теперішнього і майбутнього індивіда. Вона утворює єдину систему координат для організаційних та інтеграційних форм поведінки у різних сферах життя людини. Поширений погляд на ідентичність як динамічну структуру, що містить у собі потреби, здібності, переконання та власний досвід людини. Особистісна ідентичність є продуктом соціальної ідентичності: перцепція соціального впливу та адаптація до нього - це активний селективний процес, і особистісна ідентичність є його остаточним проявом. Особистісна ідентичність - це система знань про себе, яка формується під час порівняння суб'єктом себе з членами групи і складається з сукупності рис, специфічних саме для «Я» (інгрупа - «Ми», аутгрупа -«Вони»). Ідентичність оцінюється за трьома аспектами: - змістовному (опис сфери життя); - оцінному (оцінка суб'єктом запропонованого змісту); - часовому (час виникнення певних ідентифікацій). Ідентичність узгоджує власні здібності й таланти з ідентифікаціями і ролями, які надані їй раніше батьками, ровесниками і суспільством. Сутність кризи ідентичності встудентському віці полягає в тому, що відбувається зіткнення цінностей, які інтеріоризовані в ранній юності, з тими, які формуються під час навчання студента у вищій школі через ідентифікацію себе з професійною моделлю. Е. Еріксон пише: «Юнак повен бажання злитися з ідентичністю інших і водночас уперто, наполегливо відстоює свою ідентичність, неповторність, самобутність («як всі, але Я- особистість»). Вся складність у тому, що людина в цей період амбівалентна, наприклад, суперечливі почуття можуть виникати навіть щодо однієї і тієї самої людини. Ознаки періоду формування ідентичності: а) високий рівень усвідомлення своїх потреб і наявних для цього можли б) активна позиція особистості щодо ймовірних альтернатив самореалі- в) визначення позитивних і негативних, а інколи і незначна апробація різ г) бажання визначитися у виборі за принципом: що раніше, то краще. Канадський психолог Дж. Марсіа виокремив чотири варіанти, або стани, формування ідентичності, які визначаються ступенем професійного, релігійного й політичного самовизначення молодої людини: 1) «Невизначена», розмита ідентичність - індивід ще не виробив якого-небудь певного чіткого переконання, не обрав професії та не зіткнувся з кризою ідентичності. 2) «Дострокова», передчасна ідентичність - індивід включився у відповідну систему відношень, але зробив це не самостійно, не в результаті пережитої кризи й випробувань, а на основі чужих думок, йдучи за чужим прикладом чи авторитетом. 3) Етап «мораторію»- індивід перебуває у процесі нормативної кризи ідентичності, самовизначення. Він обирає з багатьох варіантів розвитку той єдиний, який можна вважати своїм. 4) «Досягнута», зріла ідентичність - криза завершена, індивід перейшов від пошуку себе до практичної реалізації власного «Я». Свідченням психологічної готовності до прийняття на себе певних обов'язків є: • чітке формулювання того, що саме обрано і чому; • наявність конкретних кроків щодо втілення прийнятого рішення в життя; • упевненість у фазі досягнення ідентичності; • що менше прагнення некритично наслідувати іншим, то більш зрілий статус ідентичності; • наявність реалістичного та продуманого плану життєвого шляху особистості. Особиста ідентичність допомагає зрозуміти своє місце в суспільстві, створює базу для соціальних порівнянь і, врешті решт, допомагає визначити напрям розвитку особистості. Що допомагає студентові перебороти кризу ідентичності? 1) Усвідомлення змін, що відбуваються в собі: самоаналіз, самокритичність, самооцінка, тобто посилення рефлексії. Студент сам повинен стати об'єктом спостереження, аналізувати свій психічний стан. 2) Довірливі стосунки з тими (друг, викладач та ін.), хто є авторитетом, яким можна сповідатися. 3) Власна конструктивна позиція, здатність ставити мету, вирішувати і виконувати рішення. 4) Іноді варто переглянути систему своїх цінностей, перебудувати їхню ієрархію, прийняти нові цінності. Проте конструктивне рішення стосовно подальшого свого життя або рішення щодо життєвих проблем студент повинен приймати сам і бути за нього відповідальним. 5) Важливо також уміти керувати своїм емоційним станом (аутотренінг, «увігнати» у м'язи стреси, збільшити час на сон, «Я про це подумаю ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|