Главная | Обратная связь

Загально психологічна характеристика студентського віку

 

Серед суперечностей студентського віку особливо важливу роль має криза ідентичності, пов'язана з системою «Я». Ідентичність - це стій­кий образ «Я», збереження та підтримка своєї особистісної цілісності, тотожності, нерозривності історії свого життя і власного «Я». За Е. Ерік-соном, процес самовизначення - формування ідентичності, довготрива­лий і складний. Ідентичність забезпечує неперервність минулого, тепе­рішнього і майбутнього індивіда. Вона утворює єдину систему коорди­нат для організаційних та інтеграційних форм поведінки у різних сферах життя людини.

Поширений погляд на ідентичність як динамічну структуру, що міс­тить у собі потреби, здібності, переконання та власний досвід людини. Особистісна ідентичність є продуктом соціальної ідентичності: пер­цепція соціального впливу та адаптація до нього - це активний селектив­ний процес, і особистісна ідентичність є його остаточним проявом.

Особистісна ідентичність - це система знань про себе, яка форму­ється під час порівняння суб'єктом себе з членами групи і складається з сукупності рис, специфічних саме для «Я» (інгрупа - «Ми», аутгрупа -«Вони»).

Ідентичність оцінюється за трьома аспектами:

- змістовному (опис сфери життя);

- оцінному (оцінка суб'єктом запропонованого змісту);

- часовому (час виникнення певних ідентифікацій). Ідентичність узгоджує власні здібності й таланти з ідентифікаціями і

ролями, які надані їй раніше батьками, ровесниками і суспільством. Сут­ність кризи ідентичності встудентському віці полягає в тому, що відбу­вається зіткнення цінностей, які інтеріоризовані в ранній юності, з тими, які формуються під час навчання студента у вищій школі через іденти­фікацію себе з професійною моделлю. Е. Еріксон пише: «Юнак повен ба­жання злитися з ідентичністю інших і водночас уперто, наполегливо відстоює свою ідентичність, неповторність, самобутність («як всі, але Я- особистість»). Вся складність у тому, що людина в цей період амбі­валентна, наприклад, суперечливі почуття можуть виникати навіть щодо однієї і тієї самої людини.

Ознаки періоду формування ідентичності:

а) високий рівень усвідомлення своїх потреб і наявних для цього можли­
востей, добра поінформованість щодо шляхів забезпечення своїх по­
треб;

б) активна позиція особистості щодо ймовірних альтернатив самореалі-
зації;

в) визначення позитивних і негативних, а інколи і незначна апробація різ­
них варіантів самореалізації перед прийняттям остаточного рішення;

г) бажання визначитися у виборі за принципом: що раніше, то краще.

Канадський психолог Дж. Марсіа виокремив чотири варіанти, або стани, формування ідентичності, які визначаються ступенем профе­сійного, релігійного й політичного самовизначення молодої людини:

1) «Невизначена», розмита ідентичність - індивід ще не виробив якого-небудь певного чіткого переконання, не обрав професії та не зі­ткнувся з кризою ідентичності.

2) «Дострокова», передчасна ідентичність - індивід включився у відповідну систему відношень, але зробив це не самостійно, не в резуль­таті пережитої кризи й випробувань, а на основі чужих думок, йдучи за чужим прикладом чи авторитетом.

3) Етап «мораторію»- індивід перебуває у процесі нормативної кризи ідентичності, самовизначення. Він обирає з багатьох варіантів роз­витку той єдиний, який можна вважати своїм.

4) «Досягнута», зріла ідентичність - криза завершена, індивід пе­рейшов від пошуку себе до практичної реалізації власного «Я».

Свідченням психологічної готовності до прийняття на себе певних обов'язків є:

• чітке формулювання того, що саме обрано і чому;

• наявність конкретних кроків щодо втілення прийнятого рішення в життя;

• упевненість у фазі досягнення ідентичності;

• що менше прагнення некритично наслідувати іншим, то більш зрілий статус ідентичності;

• наявність реалістичного та продуманого плану життєвого шляху осо­бистості.

Особиста ідентичність допомагає зрозуміти своє місце в суспільстві, створює базу для соціальних порівнянь і, врешті решт, допомагає визна­чити напрям розвитку особистості.

Що допомагає студентові перебороти кризу ідентичності?

1) Усвідомлення змін, що відбуваються в собі: самоаналіз, самокри­тичність, самооцінка, тобто посилення рефлексії. Студент сам повинен стати об'єктом спостереження, аналізувати свій психічний стан.

2) Довірливі стосунки з тими (друг, викладач та ін.), хто є авторите­том, яким можна сповідатися.

3) Власна конструктивна позиція, здатність ставити мету, вирішувати і виконувати рішення.

4) Іноді варто переглянути систему своїх цінностей, перебудувати їх­ню ієрархію, прийняти нові цінності. Проте конструктивне рішення сто­совно подальшого свого життя або рішення щодо життєвих проблем сту­дент повинен приймати сам і бути за нього відповідальним.

5) Важливо також уміти керувати своїм емоційним станом (аутотре­нінг, «увігнати» у м'язи стреси, збільшити час на сон, «Я про це подумаю