 |
|
Загальна психологічно характеристика студентського віку
необхідно формувати нову систему навчальних дій, що відповідають як новим вимогам навчання у ВНЗ, так і індивідуально-особистісним якостям і тенденціям розвитку індивіда.
На адаптацію студентів впливають також їхні ціннісні орієнтації, мотиваційна спрямованість, рівень особистісної тривожності, екстерналь-ність-інтернальність, типологічні особливості темпераменту. Особливо важливою в період адаптації є сфера спілкування з людьми навколо, зокрема з викладачами.
Дослідники розробили психологічні рекомендації для викладачів (кураторів) щодо здійснення ефективної корекції дезадаптованих хвилювань студентів. Потрібно зважати насамперед на те, що першокурсники не завжди успішно оволодівають знаннями не тому, що отримали слабку шкільну підготовку, а через несформованість якостей, які визначають готовність до навчання у вищій школі:
• уміння вчитися самостійно;
• здатність контролювати й оцінювати себе;
• врахування індивідуальних особливостей власної пізнавальної діяльності;
• уміння правильно розподіляти свій час для самостійної навчальної роботи й відпочинку;
• самодисципліна тощо.
Одним з основних завдань у роботі з першокурсниками є організація та керівництво самостійною навчальною роботою студентів, розробка і запровадження шляхів її раціоналізації та оптимізації.
4)Особистісно-психологічна адаптація пов'язана з прийняттям студентом нової соціальної позиції «студент» (хто навчається самостійно, наполегливо опановує професію) та опануванням нової соціальної ролі «майбутнього фахівця».
Наявність у «Я-концепції» студента конструктів, які вказують на його професійно-рольову ідентифікацію («Я- студент», «Я- майбутній фахівець» тощо) позитивно позначається на процесі його професійного становлення. Це дає відносно жорсткий стрижень і орієнтує студента, викликає необхідність підтвердити уявлення про власне «Я» {«Якщо я хороший студент, то треба подолати всі спокуси розваг, слабкість волі й лінь, щоб підтвердити цей «Образ -Я». Я мушу діяти так, як має робити в моєму уявленні фахівець»). Наявність професійно-рольової настанови в поєднанні з соціальною і пізнавальною активністю студента може свідчити про його професійну спрямованість.
«Я-концепція» студента, його самооцінка безпосередньо впливає як на його дидактичну адаптацію, так і на адаптацію до умов майбутньої професійної діяльності. Під впливом «Я-концепції» у декого виникають сумніви у своїх здібностях, у правильності вибору професії. Це породжує
невпевненість у своїх силах, страх перед оцінками. Заважає також невміння бачити професійну спрямованість процесу навчання, нерозуміння того, що формування майбутнього фахівця починається з першого дня навчання у вищій школі.
Період адаптації проходять не всі однаково. За результатами дослідження, 49% студентів важко перебудовуються до нових форм організації навчального процесу; 20% - гостро переживають відірваність від сім'ї, важко пристосовуються до самообслуговування; 12% студентів відчувають труднощі входження в новий колектив; 39% - не можуть охопити весь обсяг самостійної роботи.
Залежно від активності студента адаптивний процес може бути двох видів: 1) активне адаптування; 2) пасивне, конформне прийняття цілей і цінностей нової соціальної групи.
Залежно від швидкості адаптації та її результатів розрізняють такі типи адаптації студента:
1-ий тип адаптації характеризується легкістю пристосування студента до нових умов, швидким виробленням стратегії власної поведінки, успішним входженням у колектив; поведінка такого студента емоційно стійка, неконфліктна.
2-ий тип адаптації характеризується тим, що вона повільна, цілком залежить від середовища й соціального оточення студента. Трапляються ускладнення і в організації навчання студента, і в його режимі праці та відпочинку, і в спілкуванні. За цих умов важлива допомога, педагогічний контроль і психологічна підтримка студента.
3-ій тип адаптаціїстудента характеризується тим, що він важко адаптується через свої індивідуальні психологічні особливості, зокрема, через високий рівень конформізму, велику залежність від групи. Поведінка такого студента часто деструктивна: конфліктна, емоційно нестійка, з неадекватною реакцією на педагогічні вимоги та умови навчання.
Для деструктивного стану студента в період адаптації характерним є:
• неспроможність відчувати самотність;
• занижена самоповага і самооцінка;
• соціальна тривожність, невпевненість у спілкуванні, сором'язливість, очікування осуду з боку інших людей;
• недовіра до людей;
• труднощі у виборі партнера, товариша, друга;
• пасивність і невизначеність, що знижує власну ініціативність і в навчанні, і в спілкуванні;
• нереалістичні очікування, орієнтація на підвищені вимоги до себе
{«мене не розуміють...», «до мене ставлення несправедливе...»).
Дослідники (Н.Є. Герасімова, Г.М. Дубчак, А.В. Кунцевська) вияви
ли, що одним із головних зовнішніх чинників, які викликають труднощі