Главная | Обратная связь

Загальна психологічна характеристико студентського віку

2.5. Типологічні особливості сучасних студентів

Характер людини найкраще розкривається тоді, коли вона дає оцінку характеру іншої людини. Жан Поль, німецький письменник

Джерело справжньої оригінальності починається з того, щоб не мати бажання бути тим, ким ви не є. Л. Вітгенштейн, австралійський філософ

У психології широко використовується типологія особистості - кла­сифікація людей на групи за певними істотними ознаками, їхнім співвід­ношенням, за «прототипом».

Хоча всі ми різні, однак культура певного соціального середовища в конкретний історичний момент накладає глибокий відбиток на психо­логію особистості, формує як індивідуальні її відмінності, так і типові особливості. «Діти більше схожі на свій час, ніж на своїх батьків» — ві­доме спостереження народної педагогіки.

Які ж типові молодіжні прояви викликало сьогодення? Чим не схожі нинішні студенти на своїх попередників? Соціально-психологічний пор­трет сучасного студента визначається насамперед статусом студентства в умовах становлення ринкової економіки, трансформації всіх сфер суспіль­ного життя в Україні. Незважаючи на всі негаразди, протягом останніх ро­ків вища школа в Україні, на відміну від інших ланок освіти, не тільки не скоротила своїх обсягів надання освітніх послуг, а навпаки, збільшила.

Нинішнє покоління студентів має переваги перед своїми попередни­ками у виборі форми навчання (денна (очна), вечірня, заочна й дистан­ційна, екстернат), змісту освіти (вибіркові навчальні дисципліни, фа­культативні заняття, індивідуальний навчальний план і графік навчаль­ного процесу тощо). Вони мають відкритий доступ до різних джерел інформації, у т. ч. до сучасних інформаційних технологій, зокрема ме­режі Інтернет. Урегульована також правова база функціонування систе­ми вищої освіти - прийнято Закон України «Про вищу освіту», в якому, зокрема, чітко визначено права та обов'язки студентів, а також функції студентського самоврядування. Вища освіта в Україні поступово інте­грується в європейський освітній простір (Болонський процес).

До чинників, які визначають соціально-психологічний портрет сучас­ного студента, належать такі:

1) Рівень підготовки, система цінностей, ставлення до навчання, поін­формованість про реалії навчального процесу, уявлення про своє про­фесійне майбутнє тощо, тобто те, з чим студент приходить до вищої школи і впливати на що можна лише опосередковано.

2) Організація навчального процесу у вищій школі, рівень викладання, тип взаємин викладача зі студентами та інші чинники, які проявля­ються в процесі навчання та якими можна управляти.

Які ж типові прояви в поведінці та діяльності сучасних студентів?

Процес вибору професії, навчання у ВНЗ для багатьох студентів став більш прагматичним, цілеспрямованим, що відповідає тим соціально-еко­номічним і політичним змінам, ціннісним трансформаціям, які відбува­ються в українському суспільстві. Так, значущість вищої освіти як само­стійної соціальної цінності, яка має соціокультурну, особистісну і статусну привабливість, послабилась. Водночас відбуваються певні зміни в системі цінностей молоді щодо майбутньої трудової діяльності і професії, найваж­ливішими серед яких є висока оплата праці, цікава робота, можливість до­сягти професійної майстерності, а також виявляти ініціативу. Прагматич­ний підхід молодих людей виявляється також у поглядах на різні аспекти професійної діяльності. Пріоритетними стають зручні години роботи, три­вала відпустка, відповідність змісту діяльності своїм здібностям тощо. Хо­ча вища освіта й не розглядається єдиною передумовою досягнення всього цього, однак і не заперечується її значення та роль у професійній кар'єрі.

За рівнем професійної спрямованості МЛ. Дьяченко, Л.А. Кандибо-вич розглядають таку типологію студентів:

Перший тип - студенти з позитивною професійною спрямованістю, яка зберігається протягом усього періоду навчання. Вона зумовлена чіт­ким уявленням про майбутню професію. Орієнтація в професійній сфері пов'язана-з привабливістю змісту фаху, його відповідністю власним зді­бностям, високою соціальною значущістю. Ці студенти характеризують­ся високим рівнем навчально-пізнавальної активності.

Другий тип- студенти, які остаточно ще не визначилися у своєму ставленні до професії. Здебільшого вибір фаху не має чітко вираженої професійної мотивації, інформація про професію поверхова. Головна орі­єнтація у професійній сфері пов'язана з соціальними можливостями, що надаються професією, із широким застосуванням спеціальності та пер­спективою успішної професійної кар'єри. Для більшості студентів цієї групи прийнятним є компроміс між негативним (або індиферентним) ставленням до професії та продовженням навчання у ВНЗ. Через це їхня навчально-пізнавальна активність характеризується непостійністю, чер­гуванням спадів і підйомів.

Третій тип - студенти з негативним ставленням до професії. Мотива­ція вибору ВНЗ зумовлена переважно загальновизнаними в суспільстві