Главная | Обратная связь

Психологія студентської групи

те, що деякі сформовані студентські колективи розпадаються на мікро-групи, зокрема на випускному курсі.

4.3. Міжособистісні стосунки у студентській групі

Усі люди поділяються на тих, хто щось робить, і тих, хто робить своєю заслугою зроблене іншими. Якщо можеш, попробуй потрапити в першу групу: конкуренція тут значно менша. Дуайт Морроу, американський дипломат

У кожній групі безпервно відбувається взаємообмін соціально-пси­хологічною інформацією (цінності, норми, правила, вимоги тощо). Як­що вона передається офіційними представниками групи (активом), то це сприяє швидшому вирішенню проблемних питань, прийняттю ділового рішення. Має значення і децентралізована комунікація, в обговоренні якої беруть участь усі члени групи. Для прийняття групового рішення важлива наявність студентів - генераторів ідей, експертів, критиків, мо-тиваторів, організаторів та ін.

Актив повинен бути каталізатором позитивних ініціатив у групі, здо­рового способу життя студентів. Стосунки куратора з групою - це вза­ємодопомога, порада, підтримка активу групи, турбота про її справи. Од­ночасно потрібно уникати формалізму, байдужості, надмірної офіційнос­ті стосунків. Це важливі соціально-психологічні умови для забезпечення ефективності виховної роботи з групою та окремими студентами.

Кураторові за допомогою активу потрібно сприяти розвитку ділової допомоги й водночас вихованню відповідальності, вимогливості до себе в тих студентів, які мають проблеми в навчанні й не можуть вирішити їх самостійно. Важливо застерігати від стану фрустрації окремих її членів, щоб він не набув затяжного характеру, що може привести до аморальних форм поведінки таких студентів, їхньої відстороненості від життя групи.

Якими психологічними явищами характеризується студентський ко­лектив як цілісність (автономність)?

Громадська думка, яка складається не тільки з інтелектуальних, а й вольових та емоційних компонентів і виявляється в оцінних судженнях членів групи. Громадська думка відображає спільне ставлення (схвален­ня чи осуд) групи до питань і подій, що пов'язані з життям групи, її ін­тересами. Вона може стосуватися поведінки й деяких своїх членів. Дуже добре, якщо офіційна думка збігається з кулуарною думкою окремих її членів. Кураторові важливо коректно, тактовно контролювати і навіть ко­ригувати офіційну думку, щоб не виникало конфліктів.

Групові норми - сукупність правил і вимог, вироблених групою, які регулюють поведінку її членів.

Груповий настрій- загальний емоційний стан, який панує, перева­жає у групі, створює емоційну атмосферу в ній. Він може як стимулюва­ти, так і пригнічувати діяльність окремих членів групи, а інколи навіть призводити до конфліктів. Груповий настрій може бути оптимістичний і песимістичний, мажорний, мінорний і нейтральний, задовільний і неза­довільний. Сприятливий соціально-психологічний мікроклімат позитив­но позначається на самопочутті членів колективу, забезпечує ситуацію успіху у груповій діяльності, дає змогу знайти оптимальне рішення тим­часових труднощів, підтримувати дружні стосунки в атмосфері взаємо­допомоги та взаємопідтримки, налагоджувати оптимальні взаємини ви­кладачів і студентів.

Групова згуртованість - визначається мірою прихильності до групи її членів.

Самоствердження - кожен член колективу усвідомлює себе його час­тиною і намагається зайняти та втримати в ньому певну позицію (соціаль­ний статус), завоювати визнання, довіру, підтримку, розуміння своїх това­ришів («Бути корисним —мій обов 'язок, бути популярним - щастя»).

Колективні традиції-це звичаї, порядок, настанови, які складаються за час існування групи у ставленні до себе і товаришів, до своїх обов'яз­ків; це визначення «системи перспективних ліній: близької, середньої, віддаленої» (А.С. Макаренко). Колективними традиціями можуть бути, наприклад, посвята першокурсників у студенти, день іменинника тощо.

Колективістське самовизначення — хоча кожен студент має певну сво­боду на індивідуальну думку у групі (її вислуховують, до неї ставляться з повагою, на неї зважають), проте для нього найбільш значущою є колек­тивна думка, групова оцінка, а керівництвом до дії є групове рішення.

Через психологічний вплив на кожного студента колектив здатний розв'язувати також і виховні завдання. Які механізми групового впливу на членів групи?

Групова ідентифікація - ототожнення кожним студентом свого «Я» зі своєю групою. Через це окремі вчинки набувають мотивованої сили («Я дію так, як схвалює група»), а групові якості, які виявляються та ще й привласнюються, стають часткою «Я» студента. Саме ідентифікація є психологічною передумовою успішної взаємодії та взаєморозуміння сту­дентів у групі. Якщо студент ідентифікує себе з групою високого рівня розвитку - це позитивно відбивається на його розвиткові. Набувається соціальна ідентичність - аспект «Ми» у нашій «Я-концепції». Варіант відповіді на запитання.«Хто я такий?» часто грунтується на нашій належ­ності до тієї чи іншої групи (наприклад, «Я - студент», «Я - психолог», «Я - українець» тощо).