Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
Практичний іспит найчастіше зводиться до виготовлення студентами натуральних об'єктів, їхніх схем, рисунків, макетів тощо. Такий іспит звичний для студентів, які навчаються на художньо-мистецьких спеціальностях, а також із фізичного виховання. Іспит-«автомат» викладачі часто практикують щодо студентів-відмін-ників, які систематично й успішно працюють протягом навчального року (семестру). Використання його стимулює активну навчально-пізнавальну роботу студентів, зміцнює трудову дисципліну, виховує систематичність і наполегливість у навчанні. Курсові роботи (проекти) студенти захищають на засіданні кафедри або перед спеціально створеною комісією. Державні випускні іспити приймає державна екзаменаційна комісія (ДЕК) у заздалегідь визначеному й затвердженому складі. Крім державних екзаменів, студенти-випускники захищають перед ДЕК дипломні роботи (проекти), магістерські роботи. Оцінка (у кількісному вираженні) - встановлення відповідності кількісно-якісних характеристик роботи студента щодо певних поставлених вимог. Педагогічна оцінка- це визначення рівня засвоєння студентом знань, умінь і навичок відповідно до вимог навчальної програми. Мова повинна йти про визначення якості роботи. Питання складне, тому зараз обговорюється новий підхід до визначення якості, адже результати тільки академічних знань не можуть бути головним показником якості вищої освіти. До цього слід враховувати таке: • здатність до самоосвіти; • сформованість стійкої мотивації пізнання- потреби в набуванні знань; • усвідомленість необхідності освіти впродовж усього життя; • ступінь розвитку особистості (розвиток професійних якостей фахівця); • рівень вихованості особистості (культура поведінки) та ін. Якість освіти є співвідношенням мети та результату освітньої діяльності. Відповідно до вимог Болонського процесу, в підсумкову оцінку включено такі види навчальної роботи студента: 5% - відвідування лекцій; 25% - відвідування семінарських занять; 45% - якість самостійної навчальної роботи; 25% - екзамен. Оцінка «відмінно», якщо студент набрав 91-100%; «добре» - 71-90%; «задовільно» -51-70%; «залік» - 70%. Якщо не виконані завдання самостійної навчальної роботи, до екзамену студент не допускається. При оцінюванні студентів необхідно виявити: • рівень володіння теоретичними знаннями; • рівень умінь застосовувати теоретичні знання під час розв'язання задач і вправ різного типу;
• рівень володіння практичними вміннями під час виконання завдань практикуму; • зміст і рівень творчих робіт студента. При оцінюванні теоретичних знань студентів аналізують також такі показники: • обсяг відтвореної інформації та її співвіднесення з обсягом, отриманим під час лекцій та інших видів аудиторних занять; • обсяг інформації, здобутий самостійно; • глибина розуміння положень теорії, взаємозв'язок між ними; • системність та узагальненість уявлень студентів про навчальний курс загалом; • характеристика відповіді (цілісність, логічність, точність формулювань, осмисленість, упевненість, аргументованість положень); • здатність студента доводити конкретні положення теорії; • ступінь самостійності під час відповіді; • рівень володіння мисленнєвими операціями; • характер помилок і здатність їх виявляти. Зараз обговорюється питання про доповнення критеріїв оцінювання наявністю професійних якостей. Наприклад, якість виконання самостійної навчальної роботи свідчить не лише про вміння студента навчатися, а й про ставлення до роботи, про рівень інтелектуальної культури тощо. Ставиться питання про зміну принципів конструювання підручників, які мають виконувати роль інтелектуального самовчителя і самоконтролю. Педагогічне оцінювання може бути також моральним схваленням або осудом роботи студента відповідно до етичних норм. Педагогічна (виховна) впливовість оцінки викладача залежить, з одного боку, від його авторитетності, а також від умотивованості та обґрунтованості оцінки, а з іншого - від ставлення студента до навчально-професійної діяльності, від мотивації учіння. Якщо цього немає, тоді від студента можна почути таке: «А я вчив!», «А я все прочитав!», «Ярозумію, лише не можу розповісти!» тощо. Дієвість педагогічного оцінювання залежить також від ставлення студента до всіх елементів оцінювальної ситуації. Педагогічна оцінка тоді буде обґрунтована й об'єктивна, коли оцінне судження стосується мотивів діяльності студента, всієї системи його роботи. Оцінка в балах (у вищій школі чотирибальна), з одного боку, проста при застосуванні, з іншого- важко позбутися суб'єктивізму, складно диференціювати рівень підготовки студентів. Треба також враховувати якість знань, уміння застосувати їх на практиці та творчість студента. Наприклад, на Кубі ЮО-бальна система оцінювання студентів, до того ж перевіряють не тільки знання, а й почерк студентів (це ж викладачі!), культуру оформлення роботи тощо. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|