Психологічний аналіз уміння студенті»
тоді, коли працює на вищому рівні активності, здатний ініціювати і здійснювати пізнавальну діяльність та брати на себе відповідальність за свої дії. Студенти найбільш активно використовують досягнення культури і характеризуються високим рівнем пізнавальної мотивації. Через це студентство - найважливіший інтелектуальний потенціал нашого суспільства. Проте низка негативних чинників може обмежувати інтелектуально-пізнавальні і соціальні функції студентів: • надмірна інтенсифікація навчальної праці; • завищення обсягів навчального навантаження; • невідповідність навчальних програм і технології навчання віковим і типологічним особливостям студентів; • авторитарний стиль педагогічного спілкування викладачів зі студентами. На заваді стоїть також ще недосконала організація навчального процесу. По-перше, вища школа традиційно орієнтує студентів не на самостійне здобуття знань, а на сприймання інформації через викладача, що й зумовлює переважно безініціативний, пасивний стан їхньої особистості. По-друге, потрібно створювати майбутнім фахівцям кращі умови для самостійного пошуку знань і набування соціального досвіду (комп'ютерне оснащення, забезпечення новою літературою, консультації викладачів щодо прийомів її опрацювання тощо). Що вимагає професія від сучасного фахівця з вищою освітою? 1) Фахівець повинен знати загальну теорію науки, володіти науковими знаннями. Наукові знання відрізняються від життєвих знань тим, що вони є результатом узагальнення, з'ясування суттєвого, виявлення закономірностей тих чи інших явищ. Якщо життєві знання мають інтуїтивний характер, то наукові знання одержують унаслідок раціонального пояснення явищ, їхнього розуміння і навіть прогнозування. Наукові знання передаються через систему зафіксованого узагальненого досвіду (теорії, принципи, положення). 2) Наука має також численний різноманітний і унікальний фактичний матеріал, але він систематизований, упорядкований і тому дає змогу кожному професіоналові орієнтуватися в розмаїтті знань при аналізі й вирішенні конкретних практичних проблем. 3) Фахівець повинен володіти понятійним апаратом науки, з якої готується стати професіоналом, оперувати цими поняттями, знати мову символіки, умовних позначень тощо. Лише за цих умов фахівець може бачити факти з професійної діяльності, класифікувати їх, пояснювати з точки зору законів науки і вирішувати нові практичні проблеми, що виникають під час праці (інакше виникає «вторинна неграмотність», коли фахівець не лише не може самостійно вирішити виробничу проблему, а й не бачить її). Щоб відповідати цим професійним вимогам, студентові треба свідомо, цілеспрямовано навчатися у ВНЗ, а також мати потребу і вміння вчитися, і надалі самостійно поповнювати професійні знання і вміння. Освіченим фахівцем тепер вважається той, хто вміє самостійно здобувати знання протягом усього професійного життя. 6.3. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності студента Освіта -річ пречудова, але добре було б інколи пам 'ятати: нічому з того, що потрібно було б знати, примусом навчити не можна. Оскар Уайльд, англійський письменник Навчання для студентів має набути особистісного життєвого сенсу, який поєднує розум, почуття і волю та виявляється у спрямуванні творчої пізнавальної активності на життєве самовизначення і професійне самоствердження, на оволодіння професією і розвиток своїх потенційних можливостей. Неупереджене, пристрасне ставлення до мети, завдань і процесу навчання загалом визначає успіхи студента в навчально-професійній діяльності. Ставлення студента до свого навчання у ВНЗ залежить насамперед від чинників вибору професії (спеціальності) і ставлення до самого процесу учіння. Позитивною мотивацією професійного вибору студента є такі його прояви: • яскраво виражений інтерес до професії; • бажання в майбутньому займатися саме цією професійною діяльністю; • прагнення бути корисним людям, суспільству, результатами своєї професійної діяльності служити Україні та ін. У реальному житті трапляються дещо інші мотиви вибору ВНЗ (соціальний престиж професії, вплив або вказівки рідних, випадковий збіг обставин тощо). Мотиви вибору професії значною мірою визначають мотиви учіння студента. Вони зумовлюють ставлення студента до навчання і його результати, впливають на організацію самостійної навчальної роботи, а тому й на оволодіння навичками самоосвіти. Мотиви учіння - це причини, що спонукають студента до навчання, його настанови (психологічне налаштування, готовність до пізнавальної діяльності та ін.), пізнавальні потреби й інтереси, які визначають цілеспрямованість, наполегливість та інші вольові якості особистості студента. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|