Психологічний аналіз учіння студентів
3) Необхідне розуміння корисності, потрібності, важливості отримуваних знань. 4) Навчання для студента повинно бути важким, але посильним. 5) Що частіше перевіряється і оцінюється навчальна робота, то цікавіше працювати і навчатися. 6) Яскравість, емоційна схвильованість викладання з величезною силою впливає на студента, формує його позитивне ставлення до предмета. Емоційний вплив - один із найсильніших і правильних шляхів збудження інтересу. Образність, емоційна насиченість змісту навчального матеріалу в умілій розповіді викладача передається студентам. Щира захопленість педагога своїм предметом бездоганно діє на аудиторію. Звичайно, потрібно шукати ефективні шляхи комунікації зі студентами і під час читання лекції, і при проведенні семінарського заняття. Зрозуміло, що не кожен навчальний предмет містить таку яскраву емоційність як, наприклад, художня література, і викладач повинен добирати для цього особливі засоби і прийоми педагогічної взаємодії. Над психологією мотивації зводиться психологія свободи учіння, бажання навчатися, потреби в набутті знань. К. Роджерс писав: «Під навчанням я розумію ненаситну допитливість, що рухає розумом людини, яка прагне опанувати все, що може почути, побачити або прочитати з теми, яка має для неї особистісний смисл». Залежно від мотивації навчання і характеру навчально-професійної діяльності можна виділити такі типи студентів: 1-ий тип - орієнтація на різнобічну професійну підготовку, пізнавальна діяльність розвивається в ширину. 2-ий тип - орієнтація на вузьку спеціалізацію, пізнавальна діяльність розвивається в глибину. 3-ій тип - відсутність внутрішньої мотивації, пізнавальна активність мінімальна. Отже, щоб навчально-професійна діяльність була повноцінною, студентові потрібно самому відмовитися від очікування лише винагороди за неї у вигляді позитивних оцінок. Треба отримувати насолоду від самого процесу навчання. Важливим до того ж є зв'язок розуму й почуттів. В.І. Вернадський говорив: «Навчання я розглядаю як клубок: одна нитка -розум, друга нитка - почуття, і вони завжди переплітаються». Якщо навчання не має для людини особистісного сенсу, то це схоже на механічне заучування безглуздих слів, які не мають ніякого смислу і змісту. Вони не викликають ніяких позитивних почуттів (хіба що негативні) і не є значущими для людини. Якщо навчання перетворюється у творчість, то це надзвичайно сприятливо впливає на емоційну сферу студента, загострює його пам'ять і увагу, викликає почуття радості й задоволення, сприяє підвищенню інтересу до пізнавальної діяльності. Отже, необхідно особистісне залучення студента у процес навчання. Лише за такої умови професійне навчання змінює і настанови, і поведінку студента, і його особистість загалом. Навчання повинно поєднувати логічне та інтуїтивно-творче, інтелект і почуття, ідею і смисл. Самостійно організована і здійснювана пізнавальна діяльність студента дає найбільш вагомі позитивні результати та забезпечує опанування системи фахових знань, умінь і навичок, а також професійне зростання особистості. Таким чином, знання стають «живими» тоді, коли є потреба в них, а також докладання зусиль розуму для їхнього опанування та емоційне задоволення від процесу і результатів учіння. Для формування позитивної мотивації навчально-професійної діяльності студент повинен стати її суб'єктом: 1) Виявляти вільну пізнавальну активність, інтелектуальну ініціативу і самостійність у прийнятті рішень щодо вибору шляхів і змісту самоосвіти. 2) Збагачувати свій внутрішній світ, бути відкритим новому досвіду. 3) У діях сьогодення орієнтуватися на своє майбутнє, будувати осо-бистісну перспективу. Мотивація учіння посилюється, якщо студент бачить зв'язок між засвоєнням знань і збагаченням власного досвіду та вимогами й функціями майбутньої професійної діяльності. 4) Розвивати рефлексивні процеси: самооцінку, самокритичність. 5) Виховувати в собі потребу втілювати в життя власні плани, реалізовувати потенційні можливості. Лише за наявності у студента потреби в самореалізації розвиваються його загальні й професійні здібності, успішно здійснюється теоретична і методична професійна підготовка, формується духовна і моральна вихованість. Учіння для нього набуває життєвого смислу, і він працює на вищому рівні активності. Смисл - цінність, ставлення, що виявляється у хвилюваннях, у почуттях (не бути байдужим до свого майбутнього!). І.П. Павлов говорив: «Будьте пристрасні в пошуках істини», а видатний педагог Г.Г. Нейгауз повторював своїм учням: «Талант є пристрасть, плюс інтелект». Розв'язання проблеми забезпечення професійної мотивації учіння студентів залежить також і від викладачів: • насичення змісту процесу навчання інформацією, яка має значення для особистісного зростання студента як професіонала (професіоналізація знань із будь-якого навчального предмета); • нарощування змісту і новизни навчального матеріалу; • надання студентам необхідної свободи (умов) для виявлення своїх творчих можливостей; • творче ставлення викладачів до викладання свого навчального предмета, інтерес до науки, їхня компетентність і авторитет як особистості; ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|